03 квітня 2019 р.Справа № 816/1622/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Тацій Л.В. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Гребінківський комбінат комунальних підприємств" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, повний текст складено 30.11.18 року по справі № 816/1622/18
за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області
до Комунального підприємства "Гребінківський комбінат комунальних підприємств"
про тимчасову заборону (зупинення) діяльності,
Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Гребенківський комбінат комунальних підприємств», в якому просила: тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» до виконання пунктів 5, 6 припису, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу довкілля та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 року № 1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ м. Гребінка.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року адміністративний позов задоволено. Зупинено діяльність Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» в частині виконання робіт з видалення (захоронення) відходів на звалищі твердих побутових відходів до повного виконання вимог пунктів 5, 6 припису Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 23.04.2018 року № 09/05-09-23, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу довкілля та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 року № 1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ м. Гребінка.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що позивач не обґрунтовує чому, в даному випадку, слід застосовати саме виключний захід реагування: тимчасову заборону (зупинення) всієї діяльності відповідача, а не лише діяльності підприємства щодо санітарного очищення міста - вивезення ТПВ з міста, ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, утримання сміттєзвалища, прибирання міських територій та надання послуг по захороненню твердих побутових відходів. Вказує, що позивачем не було доведено суду першої інстанції існування обставин, які становлять реальну загрозу життю та здоров'ю людей, та які є підставою для застосування крайнього заходу реагування - заборони (зупинення) діяльності КП «Гребінківський комбінат комунальних підприємств». Вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи порушено норми матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.112018 року у справі № 816/1622/18 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій вважає її доводи безпідставними та необґрунтованими. Посилається на те, що рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля, приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено (ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23.05.2017 року). Вказує, що відповідачем не надано підтвердження дотримання Правила експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України № 435 від 01.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 року від № 1307/18602 та Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ ТПВ, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України № 5 від 10.01.2006 року. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 29.03.2018 року № 58/01-03, відповідно до направлення від 29.03.2018 року № 57/01-01-14 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області Хоменком С.В. у період з 03.04.2018 року по 17.04.2018 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 57/01-01-14.
В акті вказано на порушення відповідачем, окрім іншого, вимог законів України «Про оцінку впливу на довкілля», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 року № 1307/18602, а саме:
не підготовлено звіт про оцінку впливу на довкілля та не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, зокрема, на видалення та захоронення твердих побутових відходів (далі - ТПВ) на полігоні ТПВ, розташованому на земельній ділянці загальною площею 3,9991 га кадастровий номер 5320880800:00:001:0382, що є порушенням ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
відповідачем на полігоні ТПВ не встановлено вишку для візуального контролю виду відходів, що завозяться на полігон бортовими і самоскидними транспортними засобами, відсутня тимчасова сітчаста огорожа для затримки легких фракцій відходів на основних напрямках їх розлітання, не облаштований дизбар'єр на в'їзді на полігон, не здійснюється моніторинг за станом повітря, ґрунту та підземних вод, не ведуться дослідження ґрунту, не побудовані спостережені свердловини, не ведеться контроль за якістю підземних вод.
З урахуванням наведеного, Державною екологічною інспекцією у полтавській області видано обов'язковий до виконання припис від 23.04.2018 року № 09/05-09-23, п. п. 5, 6 якого зобов'язано відповідача у строк до 01.10.2018 року: підготувати звіт про оцінку впливу на довкілля та отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність з видалення ТПВ на полігоні ТПВ м. Гребінка; облаштувати заїзд на полігон ТПВ шлагбаумом та дизбар'єром, вести журнал обліку розміщених відходів, обладнати вишкою для візуального контролю виду відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами, обладнати на ТПВ тимчасову сітчасту огорожу для затримки легких фракцій відходів на основних напрямках їх розлітання , здійснювати радіометричний контроль відходів, створити на полігоні систему моніторингу стану атмосферного повітря, якості ґрунтів та поверхневих вод .
Посилаючись на те, що захоронення відходів без здійснення постійного моніторингу та системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату може призвести до забруднення підземних вод, що в свою чергу може негативно відобразитися на здоров'ї та житті людей, а не створення системи моніторингу та заходів екологічної безпеки, відсутність контрольно-дезінфікуючої зони - призвести до забруднення ґрунтів, що може негативно впливати на всю екосистему, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що допущення відповідачем факту порушення вимог чинного законодавства в частині експлуатації полігону ТПВ м. Гребінка Полтавської області та відсутність належних, достовірних і достатніх доказів усунення таких порушень, з огляду на об'єктивну можливість створення у зв'язку з такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей, а також довкіллю, вважав за доцільне застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасового зупинення діяльності Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» в частині виконання робіт з видалення (захоронення) відходів на звалищі твердих побутових відходів до повного виконання вимог п. п. 5, 6 припису Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 23.04.2018 року № 09/05-09-23.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За змістом ч. 1 ст. 37 Закону України «Про відходи» контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» вищевказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
При цьому, за нормою п. 7 ст. 7 цього ж Закону орган державного нагляду (контролю) звертається з відповідним позовом до адміністративного суду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг у порядку та строки, встановлені законом.
Аналогічні повноваження наданні Державній екологічній інспекції та її територіальним органам п.п. 5 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 та Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 року за № 1080/30948, а саме: звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Згідно п. в) ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
За змістом ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 року № 2059-VIII (надалі - Закон № 2059-VIII), який вимагає для здійснення, зокрема, означеної діяльності висновку оцінки впливу на довкілля, введений в дію 18.12.2017 року.
За змістом ч. 1 ст. 2 даного Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (ч. 3 ст. 2 цього ж Закону).
Частиною 3 статті 2 названого Закону визначено, що суб'єктами оцінки впливу на довкілля є суб'єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб'єктів господарювання (далі - суб'єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.
Частиною 3 ст. 3 Закону № 2059-VIII види діяльності: утилізація, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів відноситься до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 2059-VIII правопорушенням у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планової діяльності.
Частиною 1 статті 16 означеного Закону встановлено, що діяльність суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути: 1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; 2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин (ч. 3 ст. 16 Закону № 2059-VIII).
Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено (ч. 4 ст. 16 Закону № 2059-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2059-VIII суб'єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Пунктом 1.1 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 року № 1307/18602, передбачено, що ці Правила є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією та утриманням полігонів побутових відходів.
Даними Правилами, зокрема, визначено, що:
- на КПП повинна бути встановлена вишка для візуального контролю виду відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами (п. 2.6);
- для радіометричного контролю всіх відходів КПП повинен бути оснащений спеціальними приладами (п. 2.7);
- на полігонах має бути створена система моніторингу та заходи екологічної безпеки мають бути спрямовані на захист нормального стану повітря, ґрунту та підземних вод (п. 5.1);
- на основних напрямках поширення легких фракцій відходів встановлюються тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі (п. 5.3);
- проїзд транспортних засобів через контрольно-дезінфікуючу зону (далі - дезбар'єр) є обов'язковим при температурі повітря понад + 5°C (п. 5.5);
- дослідження ґрунту на території полігона побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м) повинні проводитись не рідше ніж двічі на рік (п. 5.8);
- територія полігона побутових відходів має бути обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднених поверхневих вод. Не рідше ніж двічі на місяць операторам інженерного обладнання полігона слід проводити її огляд і за потреби очищати (п. 5.9);
- контроль за станом підземних вод має проводитись щокварталу через спостережні свердловини, кількість, розташування і глибина яких встановлюються згідно з проектом полігона (п. 5.10).
Відповідно до п. 2.13 Рекомендацій з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 року № 5, на кожному полігоні та звалищі ТПВ необхідно вести такі журнали обліку відходів: для твердих побутових відходів; для будівельних відходів; для промислових відходів III і IV класів небезпеки.
Матеріалами справи підтверджується, що за результатами здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) встановлено факти порушення відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Правил експлуатації полігонів побутових відходів, наявність яких у своїй сукупності може призвести до забруднення підземних вод та ґрунтів, що може негативно впливати на екосистему, призвести до створення загрози життю і здоров'ю людей.
Про усунення виявлених порушень позивачем складено обов'язковий до виконання припис від 23.04.2018 року № 09/05-09-23, яким відповідача зобов'язано усунути порушення у строк до 01.10.2018 року.
Відповідач як у відзиві на позов так і в апеляційній скарзі не заперечує факти порушення Комунальним підприємством «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» наведених вище вимог чинного законодавства.
Доказів оскарження припису Держекоінспекції від 23.04.2018 року № 09/05-09-23 до матеріалів справи не надано, тобто , даний припис є чинним та підлягає виконанню.
Відповідач посилається на те, що Комунальним підприємством «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» розроблений план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків, який надіслано Державної екологічної інспекції листом від 28.09.2018 року вих. № 208. Крім того, відповідач звернувся до ТОВ «УкрНДІкомунпроект» та ТОВ «еМСіеЛ» з листами про сприяння у виготовленні проектно-технічної документації на полігон ТПВ м. Гребінка Полтавської області, підготовки звіту про оцінку впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля. Також, відповідачем надано фотокартки, посилаючись на які представник відповідача у судовому засіданні в суді першої інстанції 20.11.2018 року стверджував про облаштування полігону ТПВ вишкою та тимчасовою сітчастою огорожею, проведення радіометричного контролю, облаштування дизбар'єру, ведення журналу обліку розміщених відходів.
Однак , наведені факти свідчать лише про вжиття Комунальним підприємством «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» окремих заходів з метою виконання вимог припису Державної екологічної інспекції від 23.04.2018 року № 09/05-09-23.
При цьому , колегія суддів звертає увагу на те , що надані фотографії не є належними доказами виконання вимог пункту 6 зазначеного припису та не свідчать про повне усунення суб'єктом господарювання виявлених порушень, оскільки не дають можливість суду встановити фактичне виконання відповідачем вимог припису. Натомість таким доказом може бути акт позапланового заходу державного нагляду (контролю), складений позивачем за результатами перевірки виконання вимог припису.
Враховуючи вищевикладене , не заперечення відповідачем факту порушення вимог чинного законодавства в частині експлуатації полігону ТПВ м. Гребінка Полтавської області та відсутність належних, достовірних і достатніх доказів усунення таких порушень, колегія суддів, з огляду на об'єктивну можливість створення у зв'язку з такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей, а також довкіллю, погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає за доцільне застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасового зупинення діяльності Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» в частині виконання робіт з видалення (захоронення) відходів на звалищі твердих побутових відходів до повного виконання вимог пунктів 5, 6 припису Державної екологічної інспекції від 23.04.2018 року № 09/05-09-23, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу довкілля та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 1.12.2010 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 року № 1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ м. Гребінка.
Щодо доводів відповідача про відсутності у позові вказівки на конкретні виробничі цикли щодо яких мають бути застосовані заходи реагування, колегія суддів звертає увагу на те, що у резолютивній частині рішення суд першої інстанції конкретизує саме - тимчасово зупинити належить діяльність Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» в частині виконання робіт з видалення (захоронення) відходів на звалищі ТПВ у м. Гребінка Полтавської області.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Гребінківський комбінат комунальних підприємств" залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 816/1622/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 08.04.2019 року