Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2019 р. Справа №200/4728/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Державного підприємства «Шахта ім. Д.С.Коротченка» про стягнення заборгованості,-
Позивач, Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Шахта ім. Д.С.Коротченка», в якому просить суд стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Д.С. Коротченка» на користь Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України від 05.11.2011 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 1) за період грудень 2017-лютий 2019 року в сумі - 6135606,55 грн.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160,161 КАС України.
Позивачем, одночасно з адміністративним позовом до суду було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову, яке вмотивовано тим, що ч.2 ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Бюджет Пенсійного фонду України на 2019 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 14, в якому не були закладені кошти для сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, суд доходить висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон № 3674-VI).
Норми статті 8 Закону № 3674-VI, які встановлюють підстави та порядок звільнення від сплати судового збору також передбачають вичерпний перелік суб'єктів стосовно яких дозволяється звільнення від сплати судового збору, до якого позивач-суб'єкт владних повноважень не належить. Посилання, якими обґрунтовано заявлене позивачем клопотання, нормами зазначеної статті також не передбачені, як підстави для звільнення від сплати судового збору, що унеможливлює його задоволення.
Крім того суд зауважує, що нормами статей 44, 45 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/6323/16 (провадження № К/9901/33075/18).
Суд також зазначає, що Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» були внесені зміни до Закону № 3674-VI, у тому числі, пункти 18-20 частини першої статті 5 (які, зокрема, передбачали звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів) були виключені, отже судовий збір підлягає сплаті позивачем на загальних підставах.
Окрім того, суд зазначає, що УПФУ звернулося до суду з цим позовом не з метою захисту своїх прав, свобод чи інтересів у сфері публічних правовідносин, а з метою реалізації владних управлінських функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою відшкодування страхувальниками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
При цьому, Пенсійний фонд України та його територіальні органи є державними органами, які фінансуються з рахунок державного бюджету. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України» на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Так, положеннями частини першої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 1 січня 2019 року № 2628-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривень.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 19 210,00 грн. (6 135 606,55*1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). В порушення зазначеної вимоги позивачем взагалі не надано документ про сплату судового збору.
Відповідно до положень частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з нормами частини другої зазначеної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34318206084034, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі, визначення з належним відповідачем по справі.
Керуючись статями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Державного підприємства «Шахта ім. Д.С.Коротченка» про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кочанова П.В.