копія
10 січня 2019 року Справа № 160/9124/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
03 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виразилась у не призначенні мені пенсії за віком на підставі ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити мені пенсію за віком з 11 вересня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, та забезпечити її виплату.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що з 26 вересня 2011 року їй було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку позивач отримувала до 29 вересня 2011 року. У зв'язку з працевлаштуванням у школу з 30 вересня 2011 року виплату пенсії припинено.
Не погодившись з рішенням про призначення пенсії у розмірі 3 764,4 грн. позивач звернулася до Новомосковського відділу обслуговування громадян із заявою про застосування при призначенні пенсії за віком нової середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки, оскільки в ці роки вона працювала і продовжує працювати на даний час.
30 жовтня 2018 року відповідач отримала відповідь в якій зазначено, що для перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної, з якої сплачені страхові внески за 2016 - 2017 роки - 5377,90 грн. законних підстав немає.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною у зв'язку з тим, що остання звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Також позивач посилається на положення ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно яких особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії призначається одна пенсія за їх вибором.
Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
04 січня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що з 26.09.2011 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років, яку вона отримувала до 29.09.2011 року. Розмір пенсії було розраховано та обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2010 рік. Пенсія за вислугу років у разі залишення роботи, яка дає право на цю пенсію, призначається довічно. Тому позивачу у зв'язку із працевлаштуванням виплату пенсії було призупинено та аж ніяк не скасовано рішення про її довічне призначення.
У вересні 2018 року позивач досягла пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та відповідними внесеними змінами, надала заяву на призначення пенсії за віком з відповідними документами, в якій зазначила, що в 2011р. була призначена пенсія за вислугу років. При розгляді питання про призначення пенсії спеціалістом було ретельно перевірено діючу і архівну Центральну базу отримувачів пенсій та долучено архівну пенсійну справу до пакету документів.
З 01.10.2017 року було проведено перерахунок (осучаснення ) пенсій відповідно до Закону України № 2148-УІІІ від 03.10.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн.
Зважаючи на викладене позивачу під час переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком у 2018 році застосували показник середньої заробітної плати 3764,40 грн.
Відповідно до пункту 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону 3668-VІ передбачено, що:
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Розмір пенсії розраховано згідно діючого чинного законодавства.
Щодо питання врахування при призначенні пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, представник відповідача зазначив, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону 3668-VІ у разі якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З урахуванням зазначеного, представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.
З 26 вересня 2011 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку позивач отримувала до 29 вересня 2011 року. У зв'язку з працевлаштуванням у школу з 30 вересня 2011 року виплату пенсії припинено та не скасоване рішення про її довічне призначення.
11 вересня 2018 року позивач звернулася до Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Пенсію позивачу було призначено з застосуванням показником середньої заробітної плати 3764,40 грн.
Не погодившись з таким рішенням, 24 вересня 2018 року позивач звернулася до Новомосковського відділу обслуговування громадян із заявою про застосування при призначенні пенсії за віком нової середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки, оскільки в ці роки позивач працювала.
30 жовтня 2018 року позивач отримала відповідь від відповідача, згідно якої позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2016- 2017 роки у розмірі 5 377,90 грн.
Також у відповіді зазначено, що відповідно до п. 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені ч. 1 статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який ураховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
З 01.10.2017 було проведено перерахунки (осучаснення) пенсій відповідно до Закону № 2148, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки 3764,40 грн.
Отже, під час переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком у 2018 році застосували показник середньої заробітної плати 3 764,40 грн.
Крім того зазначено, що для проведення перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 р. та 2017 роки - 5 377,9 грн. законних підстав немає.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст.44 Основного Закону).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.2 ст.40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п.п.2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Проте, з 26 вересня 2011 року позивачу було призначено пенсію за вислугу відповідно до ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась вперше у вересні 2018 року після досягнення пенсійного віку, встановленого Законом №1058-ІV.
Відповідно до ст.52 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Пунктом «е» ст. 55 Закону №1788-XII передбачено, що працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях України за три календарні роки, що передують року звернення.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (Справа № 876/5312/17), а також у постанові Верховного Суду від 18.01.2019р. у справі № 562/557/17 (провадження №К/9901/34004/18).
На момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком норми Закону №1788-XII були чинними. Цей закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.
Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом № 1788-XII, як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду цієї справи в судах різних інстанцій.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.
При цьому ст.9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 704,8 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виразилась у не призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на підставі ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком з 11 вересня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, та забезпечити її виплату.
Присудити на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Рішення не набрало законної сили
10 січня 2019 року.
Суддя В.М. Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя В.М. Олійник