25 березня 2019 року Справа № 160/8765/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.11.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області і зобов'язати вказане Управління вчинити дії, а саме: відновити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) права на пільги, як міліціонера на пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, та з 25.01.2005 року перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 50%, відповідно до Закону України «Про міліцію». Однак з кінця 2015 року вказані пільги не застосовуються. Вважаючи неправомірним позбавлення вказаних пільг, позивач 09.10.2018 року звернувся до відповідача з заявою № 3-1060/60 про поновлення надання пільг. Проте, листом від 11.10.2018 року отримав відмову в поновленні надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 50%. Позивач вважає, що відмова з посиланням на п.п. 1, 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», також те, що з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію», згідно з яким надавались такі пільги, є безпідставною, оскільки, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379) доповнено абзацом другим такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб».
Ухвалою суду від 26.11.2018 року (суддя - Барановський Р. А.) було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року № 231 д, у зв'язку з перебуванням судді Барановського Р. А. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 15.02.2019 року № 40 був призначений повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 160/8765/18.
За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 року, зазначена вище справа була розподілена судді Лозицькій І. О.
Ухвалою суду 25.02.2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 160/8765/18 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, є лише користувачем програмного продукту «Єдиний державний реєстр осіб, які мають право на пільги». Вказує, що ОСОБА_2, 22.07.2007 звернуся до управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради із заявою про занесення відомостей про нього до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, за категорією «працівник міліції, звільнений зі служби за хворобою» та долучив до справи пакет документів. На підставі поданих документів, відповідачем до Реєстру було внесено інформацію про заявника та його дружину за категорією «міліціонер на пенсії». Щомісячно до 07.11.2015 року здійснювалось підтвердження пільг з оплати житлово-комунальних послуг за розрахунками щодо вартості послуг, наданих організаціями-надавачами послуг, на двох осіб відповідно до Закону України «Про міліцію». Вказує, що прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20, зі змінами). Таким чином, особам, які мали право на пільги згідно із Законом України «Про міліцію» (звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатним членам сім'ї, які перебували на їх утриманні, з 07.11.2015 року призупинено підтвердження права на пільги. (У листі Мінсополітики від 18. 11.2015 року № 1907/5/75-15, зазначено «втратили право на пільги»).
У зв'язку зі змінами в чинному законодавстві, Державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр» Міністерства соціальної політики України, на виконання доручення зазначеного міністерства (лист-завдання від 18.11.2015 року № 1906/5/75-15), внесено зміни до програмного забезпечення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та забезпечено автоматизоване закриття електронних карток пільговиків, в тому числі, для пільговиків з кодом 75 (міліціонер на пенсії). Отже, повноваження стосовно припинення підтвердження права на пільги зазначеній категорії пільговиків, до якої відноситься позивач, на відповідача не поширюються. Таким чином, якщо міліціонер на пенсії не мав іншої діючої пільгової категорії, тобто, не користувався пільгами відповідно до інших законодавчих актів, його електронну картку пільговика було автоматично закрито Державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр» Міністерства соціальної політики України, датою 07.11.2015 року з кодом причини зняття 14 - «Втрата статусу». Також відповідач вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (№ 900-VІІІ від 23.12.2015 року), внесено зміни до Закону України «Про Національну поліцію», доповнивши абзацем другим такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також, членами їх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їх сімей, інших осіб. Перелік пільг зазначено у розділі IX «Соціальний захист поліцейських» Закону України «Про Національну поліцію». Враховуючи вищевикладене, колишнім поліцейським Законом України «Про Національну поліцію» 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, не надається. Таким чином, зазначена норма закону на колишніх працівників міліції, відповідно до діючого законодавства, не поширюється.
04.02.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що наведені відповідачем обставини вказують на те, що відповідач наділений повноваженнями на внесення до Реєстру інформації стосовно заявника ОСОБА_2, як пільговика, на підставі його заяви від 19.10.2018 року - про поновлення пільг. Акцентує, що позиція відповідача суперечить приписам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», яким передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також, членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 261, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 262, п. 2 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 263 КАС України, суд розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2, є колишніх працівників органів внутрішніх справ України, якого звільнено за станом здоровья.
За поясненням сторін, позивач був внесений до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відповідно до Закону України «Про міліцію».
ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з заявою від 09.10.2018 року про повідомлення причини припинення надання пільг, як старшому прапорщику міліції, відновлення надання пільг та у разі необхідності донесення документів для оформлення пільг повідомити письмово.
Листом від 11.10.2018 року № З-1060/060 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області повідомлено позивача про те, що останній перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як міліціонер на пенсії з 25.01.2005 року та користувались пільгами з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 50%, відповідно до Закону України «Про міліцію».
Відповідно до пункту 1 та 5 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію». Таким чином, особи, які мали право на пільги, згідно із Законом України «Про міліцію» (звільнені зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівники міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні) з 07.11.2015 року, втратили право на пільги.
Позивач, вважаючи такі дії неправомірними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України "Про міліцію", та з 07 листопада 2015 року Законом України "Про Національну поліцію".
Згідно з частинами першою та другою статті 22 Закону України "Про міліцію", держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України "Про міліцію", в редакції, чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надавалась 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також, палива.
Згідно з частиною 6 статті 22 Закону України "Про міліцію" за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги, згідно з цим Законом.
Пунктом 12 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року частину шосту та сьому статті 22 Закону України "Про міліцію" викладено у такій редакції: "За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги, згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
Надалі, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року, внесені зміни в Закон України "Про міліцію" і ч. 7 ст. 22 Закону викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року, Кабінетом Міністрів України 04 червня 2015 року прийнято постанову № 389, яка набрала чинності 01 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.
Згідно пункту 2 цього Порядку (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин), дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, згідно положень Закону України "Про міліцію".
Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова "Про міліцію" (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.
З набранням чинності Законом України №76-VIII, внесено зміни до Закону України "Про міліцію", за змістом яких, право на отримання працівниками міліції та членами їх сімей, а також працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо збережено, за змістом і колом осіб не звужено.
Між тим, законодавцем встановлено умову, за наявності якої вказана пільга призначається, а саме: якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Кабінетом Міністрів України на виконання зазначеної норми закону затверджено механізм реалізації права на отримання зазначеного виду пільг, яким врегульовано в тому числі види доходів, які враховуються до складу сукупного доходу сім'ї пільговика.
Надалі, починаючи з 07 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон України "Про міліцію", відповідно до статті 22 якого, позивач мав право на 50-процентну знижку по оплаті комунальних послуг жилої площі, опалення, електроенергії за встановленими нормами.
Приписами абзацу 2 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції на час виникнення спірних відносин) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Отже, проаналізувавши зміст Закону України "Про Національну поліцію", суд вважає, що даний Закон не містить норм, які б передбачали пільги на житлово-комунальні послуги.
Суд звертає увагу позивача на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері, є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також, гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що 20 лютого 2018 року Верховний Суд у справі № 484/655/16-а у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду справи прийняв рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні зазначив, що оскільки, саме пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Законі України "Про Національну поліцію" не передбачені, відсутні встановлені законом підстави для поновлення позивачу пільг, на які він мав право і якими користувався відповідно до статті 22 Закону України "Про міліцію", у зв'язку з чим, дії Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області щодо припинення виплати позивачу з 1 листопада 2015 року нарахування пільг на житлово-комунальні послуги, є правомірними.
Крім того, Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни в Закон України "Про міліцію", стосовно пільг неконституційним не визнавався.
Згідно приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст рішення у повному обсязі складений 25.03.2019 року.
Суддя І.О. Лозицька