05 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2054/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансових санкціях,
Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості по фінансових санкціях в сумі 17 000,00 грн. до місцевого бюджету.
Ухвалою судді від 01.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2018 на підставі наказу від 16.01.2018 №139 та направлень від 16.01.2018 №015, №016 ГУ ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку кав'ярні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Під час перевірки податковим органом складено акт від 17.01.2018 №03/7/40-01/НОМЕР_1, яким встановлено факт порушення відповідачем вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями); підпунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
ГУ ДФС у Волинській області України на підставі акту перевірки прийнято рішення від 13.07.2018 №000590-40 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі: 17 000,00 грн. - за факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії. Відповідач в добровільному порядку не сплатив штраф, тому позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість по фінансових санкціях у розмірі 17 000,00 грн.
У відзиві на позовну заяву від 30.11.2018 відповідач позов не визнає з огляду на наступне. Застосування цих штрафних санкцій, можливе лише за умови встановлення та доведення складу правопорушення, а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії. Відтак склад правопорушення є наявним у разі сукупності ознак - відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт збуту такої алкогольної продукції, зафіксований у порядку визначеному діючим законодавством. Позивач стверджує, що протокол є основною і обов'язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані статтями 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так як Луцьким міськрайонним судом Волинської області було закрито провадження у справах №161/1312/18 та №161/2376/18 щодо притягнення до адміністративної відповідальності відповідача на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то рішення від 13.07.2018 №000590-40 про застосування фінансових санкцій винесене без правових підстав. Крім того, відповідач просить суд накласти штраф на позивача за зловживання процесуальними правами та постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з тим що позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачем рішення від 13.07.2018 №000590-40 про застосування фінансових санкцій не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку, хоча було скасоване рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 у справ №0340/1538/18.
Ухвалою суду від 04.12.2018 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №0340/1538/18.
17.12.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. ГУ ДФС у Волинській області вказує, що посилання відповідача на постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2018 по справах №161/1312/18 та 161/2376/18 є необґрунтованими оскільки відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до частини 7 згаданої статті, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов'язковою для суду. Також, відповідно до законодавства акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки контролюючим органом і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання.
Щодо твердження відповідача про зловживання процесуальними правами, то відповідач зазначив, що рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №0340/1538/18, на яке посилається ФОП ОСОБА_1, станом на дату звернення з даним позовом не набрало законної сили, оскільки ГУ ДФС у Волинській області подано апеляційну скаргу та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою суду від 11.03.2019 поновлено провадження у справі.
26.03.2019 позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (участю) сторін.
Ухвалою суду від 29.03.2019 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
05.04.2019 відповідачем подано до суду заяву про врегулювання спору за участю судді.
Ухвалою суду від 05.04.2019 відмовлено в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про постановлення ухвали про проведення процедури врегулювання спору за участю судді та зупинення провадження у справі.
05.04.2019 відповідачем подано до суду письмові пояснення, в яких відповідач вказав на недотримання посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області вимог Податкового Кодексу України в частині винесення податкового повідомлення-рішення, а не рішення про стягнення фінансових санкцій.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований 26.08.2016 як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як свідчать матеріали справи, 16.01.2018 на підставі наказу від 16.01.2018 №139 та направлень від 16.01.2018 №015, №016 ГУ ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку кав'ярні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1, про що було складено акт фактичної перевірки від 17.01.2018 №03/7/40-01/НОМЕР_1 (а. с. 9-10).
Під час перевірки посадовими особами позивача контрольно-розрахунковою операцією в кав'ярні було придбано 250 мл. глінтвейну по ціні 35,00 грн. Глінтвейн було налито із скляної банки ємністю 4,0 л., яка знаходилася на вітрині і на якій містилася етикетка із зазначенням назви напою та ціни «Глінтвейн 35,00». В кав'ярні відсутній РРО, фіскальний чек на суму 35,00 грн. не видано, чим порушено вимоги підпунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Напій було налито в банку із упаковки типу Tetra Pak «Глінтвейн» високогірний слабоалкогольний виноградний винний червоний вміст спирту 8% ємкістю 1 л, виробник «Одеський завод класичних вин». Підприємцем пред'явлено фіскальний чек від 01.01.2018 №170021 магазину, в якому було придбано 4 упаковки глінтвейну (а. с. 7,8). Крім того, у ФОП ОСОБА_1 відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Глінтвейн вилучено з обігу згідно протоколу вилучення від 16.01.2018 в кількості 1 упаковка типу Tetra Rak ємкістю 1 л. «Глінтвейн» високогірний та в скляній банці ємкістю 4 л., в якій приблизно містилося 1,5 л. напою (а. с. 14звот-15).
24.01.2018 на ФОП ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №00000060 за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направлено на розгляд до Луцького міськрайонного суду.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2018 у справі №161/2376/18 провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 164 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення (а. с. 17-18).
На підставі акту від 17.01.2018 №03/7/40-01/НОМЕР_1 ГУ ДФС у Волинській області України прийнято рішення від 13.07.2018 №000590-40 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії (а. с. 20).
07.08.2018 ФОП ОСОБА_1 отримав рішення про застосування фінансових санкцій №000590-40 від 13.07.2018.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 у справі №0340/1538/19 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 13.07.2018 № 000590-40 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДФС України у Волинській області від 13.07.2018 № 000590-40.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №0340/1538/19 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 в справі №0340/1538/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 13.07.2018 № 000590-40 відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили.
Як передбачено частиною п'ятою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суд. Аналогічні положення містить пункт 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790, згідно з яким у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Отже, правовою підставою для застосування фінансових санкцій є встановлення факту продажу алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії.
Як встановлено судом, підставою для застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу була реалізація ФОП ОСОБА_1 саме алкогольного напою «глінтвейн» без наявності відповідної ліцензії.
Підставою для такого висновку став акт фактичної перевірки від 16.01.2018, в якому зафіксовано факт реалізації напою із скляної банки із написом «глінтвейн» (без зазначення його складу) та виявлення на місці торгівлі запакованої упаковки Tetra Pak «Глінтвейн» високогірний слабоалкогольний виноградний винний червоний вміст спирту 8% ємністю 1 л.
Слід зазначити, що результати перевірки фіксуються у акті перевірки, який відповідно до пункту 80.10 статті 80, пункту 86.5 статті 86 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) підписується посадовими особами контролюючих органів, особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків, його законними представниками (у разі наявності) та реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.
Міцність алкогольного напою, реалізація якого була зафіксована відповідачем у акті перевірки, могла бути встановлена відповідачем під час перевірки, а тому відома йому на момент складання акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення. Заперечень позивача з цього приводу акт перевірки не містить, додаткових документів відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України до прийняття рішення позивачем надано не було.
Тому у відповідача були наявні передбачені статтею 83 ПК України документальні підстави для прийняття рішення №000590-40 від 13.07.2018 про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 17000,00 грн.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом у його постановах від 07.08.2018 у справі №808/2315/17 та від 01.08. 2018 по справі №821/1376/16.
Отже, відповідно до норм законодавства акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки контролюючим органом і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання.
Також, необхідно зазначити про необґрунтованість посилання відповідача на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2018 по справах №161/2376/18 та 161/1312/18, провадження у яких було закрито у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, варто зауважити, що норми статті 78 КАС України, в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, на відміну від статті 72 КАС України в попередній редакції розмежовують поняття обставин, встановлених стосовно певної особи рішенням суду, які не підлягають доказуванню та правову оцінку, надану судом певному факту, яка не є обов'язковою для суду.
Зокрема, відповідно до частини 7 згаданої статті, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов'язковою для суду.
Отже, обставинами встановленими щодо ФОП ОСОБА_1 є факт складення щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення №00000060 від 24.01.2018, факт перебування ОСОБА_2 на посаді адміністратора кав'ярні, де здійснює торгівлю ФОП ОСОБА_1 тощо, тоді як стосовно наявності чи відсутності спирту етилового в реалізованій ФОП ОСОБА_1 речовині має місце виключно правова оцінка суду даній обставині, а відтак така правова оцінка не є обов'язковою для суду та не може бути єдиною і безумовною підставою для задоволення позовної заяви в даній справі.
Не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки цієї особи як суб'єкта господарювання.
Обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на твердження позивача про невідповідність форми оскаржуваного рішення ДФС України вимогам ПК України, оскільки за результатами перевірки додержання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» повинно прийматися податкове повідомлення-рішення, а не рішення про застосування фінансових санкцій, яке прийнято відповідачем, з яким суд не погоджується, з огляду на таке.
В обґрунтування вказаного твердження, ФОП ОСОБА_1 посилається на позицію, викладену в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №375/11/14-14 від 28.03.2014.
В свою чергу, варто зазначити, що в названому інформаційному листі Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що вказаний недолік форми рішення про застосування фінансових санкцій не може бути самостійною підставою для скасування такого рішення.
Так, згідно з даними інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №375/11/14-14 від 28.03.2014 у разі прийняття податковими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке рішення за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню, судам варто виходити з такого.
Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.
Крім того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №375/11/14-14 від 28.03.2014 року, перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Отже, вказані вище дефекти форми рішення від 13.07.2018 №000590-40 про застосування фінансових санкцій не можуть бути підставою для відмови у задоволення позовних вимог, з огляду на те, що ознаки порушення, вчиненого ФОП ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження при проведенні перевірки, відображені в акті перевірки та підтверджуються матеріалами справи.
Необхідно зазначити, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №0340/1538/19 набрала законної сили і не скасована. Рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 13.07.2018 №000590-40 про застосування фінансових санкцій не скасоване, тому в порядку статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» заборгованість зі сплати фінансових санкцій в розмірі 17 000,00 грн. підлягає стягненню.
Беручи до уваги, що ФОП ОСОБА_1 не надано суду доказів сплати в добровільному порядку фінансової санкції в сумі 17000,00 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з позивача штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
В контексті спірних правовідносин відповідач вважає зловживанням процесуальними правами звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості по фінансових санкціях в сумі 17 000,00 грн. до місцевого бюджету відповідно до рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 13.07.2018 №000590-40 про застосування фінансових санкцій, так як останнє 16.10.2018 було скасоване рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №0340/1538/18.
Суд вважає такі доводи необґрунтованими та зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 150 КАС України встановлено подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
При цьому, судом з'ясовано, що при розгляді справи №0340/1538/18 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 13.07.2018 № 000590-40 позивач не звертався до суду про вжиття заходів забезпечення такого позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, а отже, дія рішення про застосування фінансових санкцій не зупинялася та остання є обов'язковою для виконання.
Крім того, станом на 16.10.2018 рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №0340/1538/18, яким визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДФС України у Волинській області від 13.07.2018 № 000590-40, не набрало законної сили.
Отже, при поданні даного позу до суду Головним управлінням ДФС у Волинській області не було допущено зловживання процесуальними правами, відтак клопотання відповідача про постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з позивача штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягає задоволенню.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу. Дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що позов Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансових санкціях в сумі 17 000,00 грн. до місцевого бюджету задоволено повністю.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 1762,00 грн. згідно із платіжним дорученням від 24.10.2018 №15693 відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 45, 139, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету заборгованість з фінансових санкцій у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер