Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 березня 2019 р. Справа№200/1252/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стойки В.В.,
при секретарі Дідевич І.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1;
законного представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Орлатого В. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог законний представник позивача зазначив, що 15.09.2004 року від імені позивача звернувся до Мирноградського МВ ГУ ДМС України із заявою про оформлення паспорта громадянина України, який би не містив безконтактного електронного носія, що імплантований у відповідний бланк документа (тобто у вигляду паспортної книжечки) через релігійні переконання. Листом № 43-8107 від 28.12.2018 року із посиланням на норми ст. 24 Конституції України відповідач зазначив, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від обов'язків, встановлених законодавством.
Позивач стверджує, що має беззаперечне право, гарантоване йому Конституцією України на отримання паспорту у вигляді книжки, паспорт у вигляді картки суперечить його релігійним переконанням, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.02.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії і відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 05.03.2019 року.
18.02.2019 року Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області через канцелярію суду надало відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначило, що на час звернення позивача 12.12.2018 до Мирноградського МВ ГУ ДМС у Донецькій області неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, набула 14 - річного віку. Це свідчить про безпідставність вимог щодо видачі паспорта громадянина України на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503 - XXI (далі - Положення № 2503 - XXI), оскільки пунктом 2 цього Положення передбачено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення ним 16- річного віку.
Також відповідач зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 27.07.2016 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, який був оформлений за допомогою засобів Реєстру, до якого внесені відповідні біометричні дані, а ОСОБА_1 присвоєно унікальний номер запису в реєстрі № 20040909-00876. Зазначене на думку відповідача свідчить, що позиція з приводу релігійних переконань, на підставі якої ґрунтується позов, не знаходить фактичного підтвердження.
Поряд з цим відповідач наголошує, що заява, з якої представник позивача звернувся до установи ДМС, містила вимоги роз'яснити можливість отримання неповнолітньою паспорта у формі книжечки. Відповідь на звернення заявник просив надати згідно вимог Закону України "Про звернення громадян".
Все вищевказане, на думку відповідача, свідчить про безпідставність позовних вимог, щодо забов'язання ГУ ДМС у Донецькій області оформити та видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503 - XXI.
На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Поряд з цим 18.02.2019 року відповідач через канцелярію суду надав клопотання про відкладення судового засідання.
Позивач та його законний представник у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заявою від 07.12.2018 року скерованою на ім'я Керівника Мирноградського міського відділу ГУ ДМС України в Донецькій області відповідно до вимог діючого законодавства щодо звернень громадян законний представник позивача просив надати письмову відповідь щодо можливості отримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку із небажанням отримувати паспорт громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм, який містить персональні дані через внутрішні переконання.
У відповідь на зазначену заяву Листом від 28.12.2018 року № 43-8107 представнику було повідомлено, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не може бути законною підставою для увільнення від своїх обов'язків перед державою або відмови від виконання законів.
Відповідно довідки управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Головного управління в Донецькій області, ОСОБА_1 має паспорт України для виїзду за кордон, відповідно дані останньої внесено до Єдиного державного демографічного реєстру.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Як свідчать документи, надані позивачем до суду та наявні в ГУ ДМС у Донецькій області, 12.12.2018 до Мирноградського МВ ГУ ДМС у Донецькій області поштовим зв'язком надійшла заява довільної форми (№ вх. Ш-223) ОСОБА_2 з проханням надати їй письмову відповідь щодо можливості отримання її неповнолітньою донькою - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв'язку із небажанням отримувати паспорт громадянина України у формі картки, який буде містити персональні дані ОСОБА_1. Відповідь на звернення позивач просив надати згідно Закона України "Про звернення громадян".
Правовідносини, які регламентують порядок надання адміністративної послуги щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України на тепер врегульовані: Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ (далі - Закон); Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова КМУ № 302); Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" від 26.11.2014 № 1279 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2014 р. за №1586/26363).
Відповідно ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання,
Як передбачено ст. 10 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", інформація про особу, зміни і доповнення вносяться до Реєстру в хронологічному порядку окремими записами за унікальним номером запису в Реєстрі. Інформація про особу, що зазнавала змін, зберігається з відповідною приміткою. Зміна інформації про особу в Реєстрі здійснюється уповноваженим суб'єктом у межах повноважень на підставі та відповідно до Закону.
На виконання ч. 3 ст. 10 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" було затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" від 26.11.2014 № 1279, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2014 р. за №1586/26363, зразок заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно вищевикладеного суд зазначає, що заява, яка була подана 07.12.2018 року до Мирноградського міського відділу ГУ ДМС України в Донецькій області не є заявою-анкетою встановленого зразка, відповідно дана заява вільного зразка не тягне обов'язку відповідача приймати рішення по суті даного питання, тобто відмовити в наданні паспорту у формі книжечки або надати його. Крім цього, представник позивача просив розглянути дану заяву на підставі законодавства про звернення громадян.
Відповідно позовної вимоги щодо визнання протиправною відмови Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області у видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 року № 2503-XII.
Пунктом першим преамбули Постанови Верховної ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" № 2503-XII, відповідно до статті 5 Закону України "Про громадянство України" ( 1636-12 ) Верховна Рада України постановила затвердити Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Як встановлено п. 1 Постанови № 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно п. 2 Постанови № 2503-XII, паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Як вже було зазначено вище, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Тобто станом на день звернення до суду дана особа не досягла 16-річчя. Відповідно ОСОБА_1 на час звернення до суду з даними вимогами не набула права отримання паспорту у формі книжечки.
Також щодо позиції з приводу невнесення даних ОСОБА_1 до Єдиного державного демографічного реєстру, суд зазначає, що персональні дані вказаної особи були внесені в Реєстр внаслідок отримання ОСОБА_1 паспорту України для виїзду за кордон.
Таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління ДМС України в Донецькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженою Потановою ВРУ від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином суд вважає, що відповідачами доверено правомірність своїх дій, відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені адміністративного позову законного представника ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26.03.2019 року.
Повний текст рішення складено 05.04.2019 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Стойка В.В.