27 листопада 2018 року № 810/2199/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство" до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області в якому просить з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0013001406 від 12.04.2017, щодо завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1170000 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0013021406 від 12.04.2017, на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту частково на суму 5376,55 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0042031411 від 18.11.2017, з податку на додану вартість на суму 265336 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0042001411 від 18.11.2017, з податку на прибуток на суму 341258 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зафіксовані відповідачем в акті перевірки порушення, є лише припущенням відповідача, оскільки не підтверджені доказами. При цьому, на підтвердження правомірності віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту, позивачем додано до матеріалів справи податкові накладні, які підтверджують право позивача на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та повністю спростовують нарахування відповідачем податкового зобов'язання. Також стверджує, що формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період у 2016 році здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, позивачем правомірно включено до складу валових витрат, витрати по погашенню облігаційного займу 1169777,42 грн.. Таким чином, позивач вважає, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та таким, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, неврахуванням та ненаданням належної оцінки первинним документам, які підтверджують правомірність визначення позивачем сум витрат по нарахованих (перерахованих) відсоткових облігаціях, податку на додану вартість, та податкового кредиту, та є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.
Ухвалою суду від 30.06.2017 відкрито провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду на 24.07.2017.
Ухвалою від 24.07.2017, за обґрунтованим клопотання сторони, суд зупинив провадження у справі до 13.09.2017.
13 вересня 2017 року, у зв'язку з обґрунтованим клопотанням сторони відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі до 11.10.2017.
Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що підтримує позицію податкового органу викладену в акті перевірки та вважає, що відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, не порушив діючі норми податкового законодавства, а тому його рішення не підлягають скасуванню.
Ухвалами суду від 11.10.2017 поновлено провадження у справі та за обґрунтованим клопотання сторони зупинено провадження у справі до 14.11.2017.
Представником позивача подано до суду додаткові пояснення в яких останній зазначив, про правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту та надав до матеріалів справи договори, рахунки, акти виконаних робіт, податкові накладні та платіжні доручення, які підтверджують право позивача на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та повністю спростовують нарахування відповідачем податкового зобов'язання.
14.11.2017 за обґрунтованим клопотанням сторони суд відклав розгляд питання про поновлення провадження у справі на 05.12.2017.
Представником позивача подано додаткові пояснення в яких зазначено про винесення податковим органом ще двох податкових повідомлень-рішень №0042031411 та №0042001411 від 18.11.2017.
05.12.2017 за обґрунтованим клопотанням сторони суд відклав розгляд питання про поновлення провадження у справі на 18.12.2017.
Позивачем 14.12.2017 подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач просить суд окрім оскаржуваних податкових повідомлень-рішень визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0042031411 від 18.11.2017, з податку на додану вартість на суму 265336 грн. та №0042001411 від 18.11.2017, з податку на прибуток на суму 341258 грн..
У зв'язку з чим, 18.12.2017, за обґрунтованим клопотанням сторони судом відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі на 31.01.2018.
31.01.2018 за обґрунтованим клопотанням сторони суд відклав розгляд питання про поновлення провадження у справі на 28.02.2018 та в подальшому також не одноразово було відкладено розгляд питань про поновлення провадження у справі за обґрунтованими клопотаннями сторін з 28.02.2018 на 21.03.2018, з 21.03.2018 на 17.04.2018.
Позивачем подано до суду додаткові пояснення та обґрунтування до адміністративного позову в яких останній зазначив, що Головним управлінням ДФС у Київській області, за результатами розгляду ДФС України скарги позивача на податкові повідомлення-рішення, винесено нові податкові повідомлення-рішення від 18.11.2017 №0042001411 та №0042031411 та залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 12.04.2017 №0013001406 та №0013021406. У зв'язку з цим, 14 грудня 2017 року, позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог. Так, з урахуванням винесених відповідачем нових податкових повідомлень-рішень від 18.11.2017, позивач по даній справі оскаржує наступні повідомлення-рішення: №0042001411 від 18.11.2017 року; №0042031411 від 18.11.2017 року; №0013021406 від 12.04.2017 року; №0013001406 від 12.04.2017 року. Таким чином, позивач зазначив, що усі первинні документи та документи податкового обліку, які стали підставою для віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, були надані відповідачу під час перевірки, жодних зауважень щодо оформлення, якості ведення обліку даних документів відповідач у Акті перевірки не висловив, а отже, у відповідача відсутні підстави не визнавати вищенаведені податкові накладні. Позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів та документів податкового обліку, а саме: договорів, актів виконаних робіт, актів приймання - передачі, вантажно митних декларацій, картки обліку вантажу, податкових накладних, що повністю спростовує твердження податкового органу. Усі документи є юридично належними, допустимими і достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення господарської операції. Наявність таких первинних та інших документів, що відповідають правилам ведення бухгалтерського та податкового обліку, підтверджують право позивача на формування і коригування податкового кредиту з податку на додану вартість. Формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період у 2016 році здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, позивачем правомірно включено до складу валових витрат, витрати по погашенню облігаційного займу у сумі 1 169 777,42 грн.
Ухвалою від 17 квітня 2018 року суд поновив провадження у справі та в подальшому перейшов до розгляду справи за новими процесуальними правилами та вирішено подальший розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача 17.04.2018 подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі. Представник відповідача 17.04.2018 подав клопотання в якому залишив на розсуд суду питання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з вищевикладеним, ухвалою суду від 17.04.2018 подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
ТОВ "Медвинське хлібоприймальне підприємство" зареєстроване юридичною особою 29.08.2008 Богуславським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується витягом з ЄДР.
На підставі направлень від 13.10.2016 року №454, 455, 456, 457, 458, виданих Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС Київської області, п.п. 20.1.4. п.20.1. ст.20, п.п.75.1.2. п.п.75.1. ст.75, п. 77.4 ст. 77. п.82.1. ст.82 ПК України та наказу № 969 від 03.10.2016 року, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2016 року, податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства з 01.07.2013 по 30.06.2016.
За результатами перевірки складено Акт від 11.11.2016 року № 947/10-02-14-01/33927172/83, відповідно до висновків якого встановлено, що позивачем порушено вимоги: - п.135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, у результаті чого, позивачем занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 243 838 грн.; - п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств за 2014 рік на загальну суму 224 204 грн.; - п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу, у результаті чого, позивачем занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 987 300 грн.; - п.п. 141.2.4. п. 142.2., п.п. 141.2.5. п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України у результаті чого, позивачем занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 17 540 грн.; - п. 188.1. ст. 188, п. 198, п. 198.6., ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 224 315 грн. в т.ч.: листопад 2013 року в сумі - 333 грн., грудень 2013 року в сумі - 49 634 грн., січень 2014 року в сумі 35 911 грн.; лютий 2014 року в сумі - 60 364 грн., березень 2014 року в сумі - 12 335 грн., в квітень 2014 року в сумі - 19 875 грн., жовтень 2014 року в сумі - 45 863 грн.; - п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі - 12 535 грн., в т.ч.: за лютий 2015 року в сумі - 40 грн., за травень 2015 року в сумі - 7158 грн., за листопад 2015 року - 5239 грн.. за квітень 2016 року в сумі - 98 грн..
Не погоджуючись із висновками зробленими відповідачем у Акті перевірки, позивачем направлено заперечення на акт перевірки.
Листом №263/10/10-02 від 12.01.2017 р. відповідач залишив без задоволення заперечення позивача на Акт перевірки. При цьому, на підставі висновків Акту перевірки 12 січня 2017 року, прийняв наступні податкові повідомлення-рішення:
податкове повідомлення-рішення №0000441401 від 12.01.2017 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток на загальну суму 1594278 грн. з яких за податковими зобов'язанням на суму 1 472 882 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 56 080 грн.;
податкове повідомлення-рішення №0000431401 від 12.01.2017 року яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 280395 грн. з яких за податковим зобов'язанням на суму 224 315 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 56 080 грн.;
податкове повідомлення-рішення №0000461401 від 12.01.2017 року яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 12 535 грн.;
податкове повідомлення-рішення №0000471401 від 12.01.2017 р. яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 170 000 грн.
Не погоджуючись із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №1452/10/10-36-10-01-04 від 24.03.2017 р. скасовано ППР від 12.01.2017 №0000441401, №0000431401, №0000461401 та №0000471401 від 12.01.2017 р. та зобов'язано Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надати структурним підрозділам Головного управління ДФС у Київській області матеріали перевірки для винесення нових податкових повідомлень-рішень, згідно вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України.
Разом з тим, відповідно до вимог рішення ГУ ДФС у Київській області №1452/10/10-36-10-01-04 від 24.03.2017 p., Головним управлянням ДФС у Київській області 12 квітня 2017 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення №0013001406 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 170 000 грн.; податкове повідомлення-рішення №0013011406 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1594278 грн. з яких за податковими зобов'язаннями на 1472 882 грн. та штрафні санкцій на суму 121396 грн.; податкове повідомлення-рішення №0013031406 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 280395 грн. з яких за податковими зобов'язаннями - 224315 грн. та штрафні санкції - 56080 грн.; податкове повідомлення-рішення №0013021406 яким завищення суму від'ємного значення по податку на додану вартість на 12 535 грн.
Позивачем подано на дані податкові повідомлення-рішення нову скаргу до Державної фіскальної служби України та рішенням про результати розгляду скарги від 25.05.2017 року №11222/6/99-99-11-01-01-25, Державна фіскальна служба України скасувала податкові повідомлення-рішення №0013001406, №0013011406, №0013031406 та №0013021406 від 12.04.2017 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко» та СТОВ «Ісайки Агро», скасувала податкові повідомлення-рішення №0013001406 та №0013011406 в частині висновків акта перевірки щодо завищення витрат, що зменшують фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток за 2015 р. на 5 485 000 грн., а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишила без змін.
Разом з цим, позивачем частково визнані вимоги податкового органу по податковому повідомленню-рішенню №0013021406 від 12.04.2017 р., у зв'язку з чим 19 червня 2017 року позивачем було здійснено часткову його оплату на суму 7 158,00 грн. грн., що підтверджується платіжним дорученням №1769 від 19.06.2017 р.
Таким чином, з урахуванням рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 25.05.2017 року №11222/6/99-99-11-01-01-25 та часткового визнання позивачем вимог податкового органу, позивач у судовому порядку частково оскаржує наступні податкові повідомлення-рішення:
Податкове повідомлення-рішення №0013001406 від 12.04.2017 р. щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 1 170 000 грн.;
Податкове повідомлення-рішення №0013011406 від 12.04.2017 р. частково на суму 341 257,46 грн.;
Податкове повідомлення-рішення №0013031406 від 12.04.2017 р. на частково на суму 689,16 грн.;
Податкове повідомлення-рішення №0013021406 від 12.04.2017 р. щодо завищення від'ємного значення по податку на додану вартість частково на суму 5 376,55 грн.
Проте, 24 листопада 2017 року позивачем отримано лист ГУ ДФС у Київській області та податкові повідомлення-рішення від 18.11.2017 №0042001411 та 0042031411.
Головним управлінням ДФС у Київській області, за результатами розгляду ДФС України скарги позивача на податкові повідомлення-рішення, винесено нові податкові повідомлення-рішення від 18.11.2017 р. №0042001411 та №0042031411, а також залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 12.04.2017 р. №0013001406 та №0013021406.
У зв'язку з цим, 14 грудня 2017 року, позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
№0042001411 від 18.11.2017 року яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 341258 грн. з яких за основним платежем - 273006 грн. та штрафних санкцій - 68252 грн.;
№0042031411 від 18.11.2017 року яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 265336 грн. з яких за основним платежем - 212269 грн. та штрафних санкцій - 53067 грн.;
№0013021406 від 12.04.2017 щодо завищення від'ємного значення по податку на додану вартість частково на суму 5 376,55 грн.;
№0013001406 від 12.04.2017 року щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 1 170 000 грн..
Так матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» за період з 01.07.2013 року по 31.12.2014 року здійснювало випуск, розміщення облігацій та сплачувало відсотки за випущеними облігаціями, які відносить до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток. В той же час підприємство у перевіряємому періоді надавало фінансові безвідсоткові, допомоги всього на суму 210 920 300 грн..
Так, ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» для поповнення обігових коштів згідно протоколу № 18/06/14-01 від 18.06.2014 року було прийнято загальними зборами учасників ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» рішення про випуск, розміщення облігацій.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку засвідчила випуск облігацій серії А, який здійснюється ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» на загальну суму 25000,0 тис.грн., номінальною вартістю 1000,0 грн., форма існування бездокументарна, 25 000 шт. відсоткових іменних облігацій (свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємств реєстраційний номер № 000490). Дата видачі свідоцтва 22.09.2014 року.
Тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємств реєстраційний №116/2/2014-Т дата реєстрації 01 серпня 2014 року.
Згідно проспекту емісії, кошти, залучені від публічного розміщення облігацій серії А, використовуватимуться за такими напрямами: придбання сировини та матеріалів - 15 000 000 грн., оновлення обладнання та механізмів - 10 000 000 грн..
Відсотки за випущеними облігаціями нараховуються відповідно до відсоткового періоду. Кожний відсотковий період складає 91 календарний день. Початок відсоткового періоду 15.08.2014 року, закінчення відсоткового періоду 12.08.2019 року.
Згідно звіту до договору андерайтингу №АА-140620-2 від 20.06.2014 року про результати розміщення цінних паперів від 29 серпня 2014 року укладено наступні Договори з першими власниками цінних паперів: Договір з першим власником № АП -140828-2 від 28.08.2014 року. Номер біржового контракту 682363 від 28.08.2014 року. Торгівельна система - Фондова біржа «ПФТС». Реквізити третьої сторони - ПСВП «Рутенія-М». Кількість ЦЦ - 10000 шт. Загальна вартість - 10 000 000 грн. ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» отримано кошти за облігації 28.08.2014 року номер документа №25591970 в сумі 10 000 000 грн.. Договір з першим власником № АП -140828-4 від 28.08.2014 року. Номер біржового контракту 682370 від 28.08.2014 року. Торгівельна система - Фондова біржа «ПФТС». Реквізити третьої сторони - ПСВП «Рутенія-М». Кількість ЦЦ - 10000 шт. Загальна вартість - 10 000 000 грн. ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» отримано кошти за облігації 28.08.2014 року номер документа №25591978 в сумі 10 000 000 грн.. Договір з першим власником № АП -140828-6 від 28.08.2014 року. Номер біржового контракту 682372 від 28.08.2014 року. Торгівельна система - Фондова біржа «ПФТС». Реквізити третьої сторони - ПСВП «Рутенія-М». Кількість ЦЦ - 5000 шт. загальна вартість - 5000000 грн. ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» отримано кошти за облігації 28.08.2014 року номер документа №25591938 в сумі 5 000 000 грн.. Винагорода становить в розмірі - 25 000 грн.
Згідно звіту про результати розміщення №116\2\2014, в ході первинного розміщення було розміщено 100% обсягу випуску (номінальна вартість - 25 млн.грн..) відсоткових облігацій ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» серії А.
Отримані кошти за облігації використані на надання поворотної безвідсоткової допомоги згідно договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової допомоги (позики) від 28.08.2014 року ТОВ «Тас Груп» на загальну суму 25 000 000 грн. Термін дії договору до 31.12.2015 року.
30.12.2014 року ТОВ «Тас Груп» повернуто кошти в сумі - 25 000 000 грн. по договору позики №2808-1 від 28.08.2014 року. 30.12.2014 року ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» згідно договору №2808-1 від 28.08.2014 надано повторно безвідсоткову поворотну фінансову допомогу ТОВ «Тас Груп» та перераховано кошти 30.12.2014 року номер документа 704 в сумі 25 000 000 грн.. 01.07.2015 року повернуто безвідсоткову поворотну фінансову допомогу ТОВ «Тас Груп» в сумі - 25 000 000 грн..
Крім того, за період з 01.07.2013 - 30.06.2016 ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» надано поворотну фінансову безвідсоткову допомогу на суму 210 920 300,70 грн., а саме: -ТОВ «Тас Агро» згідно договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової допомоги (позики) №2512-2 від 25.12.2014 р. та згідно договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової допомоги (позики) № 2212-6 від 22.12.2015 року; -ТОВ "Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів" згідно договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової допомоги (позики) №3006-1 від 30.06.2015 р.; ТОВ "Мегатрансбудекспо" згідно договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової допомоги (позики) №0107-01 від 01.07.2015 року.
Згідно Розпоряджень про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» суму грошових коштів, яка належить до перерахування та фактично перераховано відсотки по облігаціям ПАТ «Національний депозитарій України», у якій обліковуються ЦП Емітента, всього перераховано відсотків - 6730578 грн.
Таким чином, ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» надає поворотну фінансову допомогу без отримання відсотків, при цьому підприємство сплачує відсотки за випуск облігацій. Тобто, діяльність ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» по операціях з випуску, розміщення облігацій та нарахування і сплати відсотків по облігаціям та, в той же час, надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги з коштів отриманих за облігації, спрямована винятково на зменшення бази оподаткування, та не має під собою економічно-обгрунтованої, необхідної і достатньої господарської мети.
Господарські операції, проведені ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» в частині по операціях з випуску, розміщення облігацій та нарахування і сплати відсотків по облігаціях та, в той же час, надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги з коштів отриманих за облігації, не містять мети отримання прибутку та спрямовані лише на мінімізацію податку на прибуток підприємства.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, встановлено здійснення ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» нарахування та сплату відсотків за розміщені облігацій, в той же час, надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги з коштів отриманих за облігації, як таких, що не пов'язані з його господарською діяльністю згідно вимог статті 3 Господарського Кодексу України: а саме, з метою отримання прибутку, що свідчить про відсутність намірів ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» фактично отримати прибуток.
Таким чином, в порушення п.141.1 ст.141 ПКУ у зв'язку з тим, що по даних операціях не доведений зв'язок з веденням господарської діяльності ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство», в результаті чого завищено Фінансові витрати відповідно до п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 розділ III Податкового кодексу України в сумі - 1 245 578 грн.
Також, в порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПКУ ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» неправомірно віднесено до складу витрат, що зменшують фінансовий результат до оподаткування податку на прибуток, в результаті чого завищено фінансові витрати відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПКУ в сумі - 5 485 000 грн.
Згідно Розпоряджень про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами ТОВ «Медвинське ХПП» сума грошових коштів, яка належить до перерахування та фактично перераховано відсотки по облігаціям за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року в сумі - 5 485 000 грн.
ТОВ «Медвинське ХПП» (емітентом) було прийнято рішення про викуп облігацій. Згідно проспекту емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій за їх номінальною вартістю у дати викупу, а саме: з 13.02.2015 року по 16.02.2015 року; з 14.08.2015 року по 17.08.2015 року; з 12.02.2016 року по 15.02.2016 року.
Між ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» «Покупець» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «ТІ-Інвест» «Повірений Покупця» (Ліцензія НКЦПФР серії АД №034384 від 23.05.2012 року, термін дії необмежений, професійна діяльність на фондовому ринку-діяльність з торгівлі цінними паперами, брокерська діяльність), що діє на підставі статуту та замовлення №БД-2\16 від 13.01.2016 року до договору Доручення №БО-1\16 на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів від 12.01.2016 року та ПАТ «Страхова компанія «ТАС» «продавець» уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2\16-1 від 13.01.2016 року (сума договору 4004423,50 гривень). Акт приймання - передачі цінних паперів та виконаних зобов'язань згідно з договором №БВ-2\16-1 від 13.01.2016 року купівлі продажу цінних паперів від 13.01.2016 року. Загальна вартість ЦП становить 4 004 423,50 грн. Перераховано кошти згідно платіжного доручення від 13.01.2016 року №1160 в сумі - 4 044 423,50 грн.
Між ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» «покупець» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «ТІ-Інвест» «Повірений Покупця» (Ліцензія НКЦПФР серії АД №034384 від 23.05.2012 року, термін дії необмежений, професійна діяльність на фондовому ринку-діяльність з торгівлі цінними паперами, брокерська діяльність), що діє на підставі статуту та замовлення №БД-2\16 від 13.01.2016 року до договору Доручення №БО-1\16 на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів від 12.01.2016 року та ПАТ «Страхова компанія «ТАС» (ЄДРПОУ 30929821) «Продавець» уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-34\16-1 від 28.01.2016 року. Акт приймання - передачі цінних паперів та виконаних зобов'язань згідно з договором №БВ-34\16-1 від 28.01.2016 купівлі продажу цінних паперів від 25.01.2016 року. Загальна вартість ЦП становить в сумі - 22 137 952 грн. Перераховано кошти згідно платіжного доручення від 13.01.2016 № 1180 в сумі 22 137 952 грн.
Між ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» «покупець» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «ТІ-Інвест» «Повірений Покупця» (Ліцензія НКЦПФР серії АД №034384 від 23.05.2012 року, термін дії необмежений, професійна діяльність на фондовому ринку, діяльність з торгівлі цінними паперами, брокерська діяльність), що діє на підставі статуту та замовлення №БД-2\16 від 13.01.2016 року до договору Доручення №БО-1\16 на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів від 12.01.2016 року з однієї сторони та ПАТ «Закритий Недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Ремедиум» «продавець» від імені, в інтересах та за рахунок якого, на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 14.05.2015 року, діє ТОВ «ТАС ЕССЕТ Менеджмент», що проводить свою діяльність на підставі ліцензії на здійснення професійної діяльність на фондовому ринку, діяльність з управління інвестиційних інвесторів (діяльність на управління активами) серія АГ №580223), виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 10.02.2012 року, строк дії з 07.09.2011 року по 07.09.2016 року, уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-82\16-1 від 03.02.2016 року. Актприймання-передачі цінних паперів та виконаних зобов'язань згідно з договором №БВ-82/16-1 від 03.02.2016 року купівлі продажу цінних паперів від 03.02.2016 року. Загальна вартість ЦП становить 7377,44 грн. Перераховано кошти згідно платіжного доручення від 03.02.2016 року№1192 в сумі -7377,44 грн.
Між ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» «покупець» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «ТІ-Інвест» «Повірений Покупця» (Ліцензія НКЦПФР серії АД №034384 від 23.05.2012 року, термін дії необмежений, професійна діяльність на фондовому ринку, діяльність з торгівлі цінними паперами, брокерська діяльність), що діє на підставі статуту та замовлення №БД-2\16 від 13.01.2016 до договору Доручення №БО-1\16 на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів від 12.01.2016 року з однієї сторони та ТОВ «КУА ТЕМП» «Продавець» Ліцензія НКЦІФР серії АЕ №263182 від 24.07.2013, строк дії з 24.07.2013 року необмежена, на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку-діяльність з управління інвестиційних інвесторів (діяльність на управління активами), що діє на підставі Статуту, від власного імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Розвиток» ТОВ «КУА ТЕМП» (ПВНЗІФ «Розвиток» ТОВ «КУА ТЕМП» з іншої сторони, уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-81\16-1 від 03.02.2016 року. Акт приймання-передачі цінних паперів та виконаних зобов'язань згідно з договором №БВ-81/16-1 від 03.02.2016 року купівлі продажу цінних паперів від 03.02.2016 року. Загальна вартість ЦП становить 20024,48 грн.
Перераховано кошти згідно платіжного доручення від 03.02.2016 року№1193 в сумі - 20024,48 грн.
В результаті викупу облігацій за ціною вище номінальної підприємством отримано збитки за 1 квартал 2016 року в сумі 1 170 000 грн., в результаті чого безпідставно занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та об'єкт оподаткування по податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року в сумі 1 170 000 грн., чим порушено п.п. 141.2.2 п. 141.2, п.п. 141.2.6 п. -1.2 ст. 141 ПК України.
Що стосується визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Так, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2013 зо 30.06.2016 в результаті порушень п.138.1 ст. 188, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму - 224 315 грн. в т.ч. за листопад 2013 - 333 грн., за грудень 2013 - 49 634 грн., за січень 2014 - 35 911 грн., за лютий 2014 - 60 364 грн., за березень 2014 - 12 335 грн., за квітень 2014 - 19 875 грн., за жовтень 2014 року в сумі - 45 863 грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) рядок 24 у сумі 12 535 грн., в т.ч.: за лютий 2015 - 40 грн., за травень 2015 - 7158 грн., за листопад 2015 - 5239 грн., за квітень 2016 - 98 грн.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2013 по 30.06.2016 встановлено їх заниження за грудень 2013 року в сумі 223 765 грн..
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2013 року по 30.06.2016 року встановлено його завищення всього на загальну суму 13 085 грн.
ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» подано до Богуславського відділення Білоцерківської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в грудні 2015 року № 9258642076 від 22.12.2015 року звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - листопад 2015 року по контрагенту ТОВ "Київоблгаз збут" яким збільшено податковий кредит по ПДВ, в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит по податку на додану вартість за листопад 2015 року в сумі - 5 239 грн.
Позивачем до суду надано документи на підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту суми податку по зобов'язаннях ТОВ «Медвинське ХПП» та Компанії у формі ТОВ «Нортроп», КРФ ДП «Укрспецзем», КП «Водоканал», ПАТ «Київоблгаз» Кагарлицька ФЕГГ «Київоблгаз», ПАТ «Київоблгаз».
Так, взаємовідносини ТОВ «Медвинське ХПП» та Компанії у формі ТОВ «Нортроп» підтверджуються договором доручення №05/01-3 від 05.01.2015 р. з додатками, МД-2, рахунками-фактури №СФ-0000162 від 02.02.2015 р. та №СФ-0000266 від 19.02.2015 р., платіжними дорученнями №758 від 11,02.2015 р., №776 від 23.02.2015 р., актами здачі-прийняття робіт №0000153 від 02.02.2015р., №ОУ-0000250 від 19.02.2015 р., податковими накладними №8 від 02.02.2015 р., №104 від 19.02.2015 р. та квитанціями, актом приймання-передачі від 10.02.2015 р., картками обліку вантажу, описом товару у МД, накладною та відомістю вагонів.
Разом з тим, позивачем не надано до суду документи які передбачені даним договором, зокрема: довіреність на особу, товарно-транспортну накладну, карантинних сертифікатів, ветеринарне свідоцтво форми №2, документів які підтверджують якість товару.
Взаємовідносини ТОВ «Медвинське ХПП» та КРФ ДП «Укрспецзем» підтверджуються договором №55/10-13 від 10.10.2013 р. з додатками, актом виконаних робіт №2591 від 31.10.2013 р., платіжним дорученням №285 від 17.10.2013 р. та податковою накладною №03/9 від 17.10.2013 р.
Відповідно до даного договору, виконавець - КРФ ДП «Укрспецзем» зобов'язується виконати роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств площею 6,3470 га.
Разом з тим, позивачем не надано до суду документи які передбачені даним договором, зокрема: технічну документацію, копію акту передачі документів на земельну ділянку замовника до управління Держкомзему, плани меж земельних ділянок, таблиці.
Взаємовідносини ТОВ «Медвинське ХПП» та КП «Водоканал» підтверджуються договором №1/15 від 01.01.2014 р., товарно-транспортною накладною, актом виконаних робіт №1/н-1-к від 20.01.2014 р. рахунком №5 від 20.01.2014 р., податковою накладною №10 від 1101.2014 р., випискою по рахунку та банківською випискою від 22.01.2014 р..
Предметом даного договору є надання послуг замовнику-позивачу по відкачуванню рідких нечистот з вигрібної ями.
Разом з тим, позивачем не надано до суду документи які підтверджують виконання даного договору, зокрема: довіреність на особу яка здійснювала вивіз нечистот з території замовника, документи на автомобіль який здійснював вивіз нечистот з території замовника, копії журналів заїзду та виїзду машин на територію замовника, технічні характеристики машини яка здійснювала вивіз нечистот з території замовника.
Взаємовідносини ТОВ «Медвинське ХПП» та ПАТ «Київоблгаз» Кагарлицька ФЕГГ потверджується договором №Т0189 ББОГ Д/ПТО від 04.11.2015 р. з додатками, Актом здачі-приймання робіт № 1779, податковою накладною №303 від 14.04.2016 р. та витягом та платіжним дорученням №1275 від 13.04.2016.
Предметом даного договору є проведення робіт з планового технічного обслуговування систем газопостачання та газоспоживаючого обладнання, що належить замовнику, а саме: газопровід-ввід, газопровід, шафовий регуляторний пункт, внутрішньо будинковий газопровід, газоспоживаюче обладнання та арматура.
Разом з тим, позивачем не надано до суду документи які передбачено даним договором, зокрема: кошторис, проекту та виконавчу документацію на об'єкт, наказ по підприємству яким призначено відповідального за газове господарство, графік ПТО.
Взаємовідносини ТОВ «Медвинське ХПП» та ПАТ «Київоблгаз» підтверджується типовим договором на постачання природного газу №2015/ТП-ПР-20258 від 01.07.2015 р. з додатками, Платіжним дорученням №1060 від 04.11.2015 р., податковою накладної №871 від 10.11.2015 р., платіжним дорученням №1083 від 23.11.2015 р., податковою накладною №2093 від 25.11.2015 р., актом №К0300007296 від 30.11.2015 р., податковою накладною №5139 від 30.11.2015 р., актом №20258 від 30.11.2017 та карткою рахунку №631.
Предметом даного договору є постачання природного газу позивачу - споживачу.
Разом з тим, позивачем не надано до суду документи які передбачені даним договором, зокрема: акти розмежування ділянок обслуговування, акт про фактичний обсяг спожитого газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу, документи на підтвердження якості природного газу та його фізико-хімічний склад, інформацію щодо ціни на газ, тариф на постачання газу та про перелік послуг які надавались споживачу, копії журналів допуску осіб на територію позивача для огляду вузлів обліку, газопроводів, газоспоживаючого устаткування.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не задекларована на папері.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до п. 135.1. ст. 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу».
Згідно з п. 137.1. ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; г) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно з п. 187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарі в/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового кодексу України. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, визначено в п.198.1 ст.198 ПК України.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт отримання послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту отримання послуг або в разі, якщо отримані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.
Відповідні висновки суду узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 22 вересня 2015 року у справах №810/5645/14 та №2а-2717/11/2670. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення валових витрат судом досліджено такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
Незважаючи на неодноразові вимоги суду, позивачем не надано на підтвердження реальності здійснених господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Нортроп», КРФ ДП «Укрспецзем», КП «Водоканал», ПАТ «Київоблгаз» Кагарлицька ФЕГГ «Київоблгаз», ПАТ «Київоблгаз» інших первинних документів, які передбачені укладеними договорами та підлягали б оформленню у разі фактичного здійснення цих операцій, відтак, наявні у справі документи не можуть бути належним підтвердженням реальності їх проведення.
Суд вважає, що встановленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.
Суд також враховує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Суд бере до уваги ту обставину, що обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.
Як встановлено судом, факт отримання товарів та послуг позивачем від контрагентів - ТОВ «Нортроп», КРФ ДП «Укрспецзем», КП «Водоканал», ПАТ «Київоблгаз» Кагарлицька ФЕГГ «Київоблгаз», ПАТ «Київоблгаз» дійсно належним чином не підтверджується документально.
Суд визнає, що позивачем ні податковому органу, ні на вимогу суду не надано інші первинні документи, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Нортроп», КРФ ДП «Укрспецзем», КП «Водоканал», ПАТ «Київоблгаз» Кагарлицька ФЕГГ «Київоблгаз», ПАТ «Київоблгаз», а надані докази є недостатніми для підтвердження цього факту.
Так, позивачем до суду не надано: з ТОВ «Нортроп» - довіреність на особу, товарно-транспортну накладну, карантинних сертифікатів, ветеринарне свідоцтво форми №2, документів які підтверджують якість товару; з КРФ ДП «Укрспецзем» - технічну документацію, копію акту передачі документів на земельну ділянку замовника до управління Держкомзему, плани меж земельних ділянок, таблиці; з КП «Водоканал» - довіреність на особу яка здійснювала вивіз нечистот з території замовника, документи на автомобіль який здійснював вивіз нечистот з території замовника, копії журналів заїзду та виїзду машин на територію замовника, технічні характеристики машини яка здійснювала вивіз нечистот з території замовника; з ПАТ «Київоблгаз» Кагарлицька ФЕГГ - кошторис, проекту та виконавчу документацію на об'єкт, наказ по підприємству яким призначено відповідального за газове господарство, графік ПТО; з ПАТ «Київоблгаз» - акти розмежування ділянок обслуговування, акт про фактичний обсяг спожитого газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу, документи на підтвердження якості природного газу та його фізико-хімічний склад, інформацію щодо ціни на газ, тариф на постачання газу та про перелік послуг які надавались споживачу, копії журналів допуску осіб на територію позивача для огляду вузлів обліку, газопроводів, газоспоживаючого устаткування.
Суд зазначає, що у разі ненадходження витребуваних судом додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.
Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.
З огляду на це, суд вважає підтвердженим висновок відповідача про те, що фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами не було, оскільки ці операції не підтверджено відповідними документами.
Таким чином, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, а також завищення від'ємного значення з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток є правомірними і відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень відсутні.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 9, 73-78, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.