про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
05 квітня 2019 р. Справа № 120/1157/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1,
до: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці,
про: визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вимог зазначеної статті, позивачем до позову долучено лише копію оскаржуваної відмови. Інших доказів до позову не долучено, не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" (надалі - Закон).
Так, відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
У частині 1 статті 2 Закону наведено визначення платників судового збору, до яких, зокрема, віднесено громадян України, іноземців, осіб без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону).
Таким чином, з аналізу наведених норм Закону України "Про судовий збір" можливо дійти висновку, що за кожне окреме звернення до суду з позовною заявою заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі, що встановлений для подання позовної заяви. Тобто, кожне звернення до суду є об'єктом справляння судового збору, за виключенням, якщо заявник має пільги щодо сплати судового збору.
Натомість, із поданої до суду позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивач звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з аналогічними позовними заявами не вперше, що також підтверджується комп'ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду".
Так, звертаючись 19 лютого 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою вперше, ОСОБА_1 в підтвердження оплати судового збору долучив до неї квитанцію № 0.0.1150617801.1 від 05 жовтня 2018 року на суму 704,85 грн, та квитанцію № 0.0.1272242505.1 від 20 лютого 2019 року на суму 63 грн. Таким чином, позивачем було сплачено судовий збір в загальній сумі 767,85 грн (704,85 грн + 63,00 грн). Оскільки, позивачем сплачено судовий збір не у розмірі, що встановлено Законом України "Про судовий збір" позовну заяву було залишено без руху, а згодом в зв'язку із невиконанням вимог суду - повернуто позивачу.
Відтак, зважаючи на положення частини 1 статті 1, частини 1 статті 2, а також пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку, що квитанції № 0.0.1150617801.1 від 05 жовтня 2018 року на суму 704,85 грн, та № 0.0.1272242505.1 від 20 лютого 2019 року на суму 63 грн свідчать про оплату судового збору за звернення до Вінницького окружного адміністративного суду із іншою позовною заявою, поданою 19 лютого 2019 року, що унеможливлює підтвердити оплату судового збору за вказаними вище квитанціями за подання позовної заяви 03 квітня 2019 року.
Більше того, частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" на суд покладено обов'язок перед відкриттям (порушенням) провадження у справі перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Метою здійснення такої перевірки є, в тому числі, й запобігання випадкам звернення до суду одного й того ж позивача декілька разів, надаючи при цьому один і той самий документ про сплату судового збору.
Здійснивши на виконання вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, пересвідчився, що судовий збір в розмірі 767,85 грн (оплату підтверджує квитанція № 0.0.1150617801.1 від 05 жовтня 2018 року та квитанція № 0.0.1272242505.1 від 20 лютого 2019 року) сплачений за подання до суду іншої позовної заяви, датованої 19 лютого 2019 року (у справі №120/577/19-а).
Відтак, на переконання суду, квитанція № 0.0.1150617801.1 від 05 жовтня 2018 року та квитанція № 0.0.1272242505.1 від 20 лютого 2019 року не підтверджує оплату судового збору за подання саме цієї позовної заяви. Разом з тим, надана позивачем квитанція № 0.0.1315025499.1 від 03 квітня 2019 року свідчить про оплату судового збору за подання 03 квітня 2019 року позовної заяви, що враховується судом як часткова оплата судового збору.
Разом із тим, суд звертає увагу на положення пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", згідно із якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відтак, вказаною вище нормою передбачено можливість повернення суми сплаченого судового збору за клопотанням особи у разі повернення судом заяви (позовної заяви).
Частиною 2 статті 169 КАС України передбачено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, позивачу слід надати докази оплати судового збору в розмірі 767,40 гривні за подання позовної заяви 03 квітня 2019 року.
З огляду на викладене вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб надання суду доказів доплати судового збору в розмірі 767,40 гривні за наступними реквізитами: УК у м.Вінниці/м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання доказів сплати судового збору та позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160, 161 КАС України.
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна