Справа № 200/6713/18
Провадження № 2о/200/109/18
21 лютого 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.,
за участю секретаря: Сокол І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Міністерство молоді та спорту України про встановлення факту, що має юридичне значення, -
12 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви посилається на те, що він взятий на облік як особа, переміщена із тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. У квітні 2016 року він звернувся до баскетбольного клубу «Дніпро» для працевлаштування тренером з баскетболу, але йому було відмовлено через те, що в посвідченні № НОМЕР_1 від 12.06.1996 року «Майстра спорту України з баскетболу» його по-батькові записане як «ОСОБА_1». Через помилку у посвідченні він не може підтвердити своє звання майстра спорту України з баскетболу та не може реалізувати конституційне право на працю. Позасудові засоби захисту своїх прав відсутні, оскільки він звертався до Федерації баскетболу України з метою виправлення допущеної помилки, та отримав відповідь про відсутність підстав для надання відповідної довідки.
З урахуванням викладеного, заявник просить суд встановити факт належності йому посвідчення № НОМЕР_1 від 12.06.1996 року про присвоєння звання «Майстра спорту України з баскетболу».
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Міністерство молоді та спорту України про встановлення факту, що має юридичне значення, та призначено справу до слухання у відкритому судовому засіданні.
Заявник в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність, вимоги, викладені в заяві, підтримав.
Заінтересована особа надала пояснення, в яких не висловила заперечень проти задоволення заяви, поклалася на розсуд суду та просила розглядати справу без участі представника.
Суд, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, доходить висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, щозаявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, документований паспортом громадянина України з безконтактним носієм, НОМЕР_2, виданим Шевченківським районним відділом у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.
ОСОБА_1 взятий на облік як особа, переміщена із тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою № 10607 від 17.11.2017 року.
Заявник надав копію диплому НОМЕР_3 з якого вбачається, що ОСОБА_1 закінчив Донецький державний інститут здоров'я, фізичного виховання і спорту за спеціальністю «фізичне виховання і спорт», та рішенням державної екзаменаційної комісії від 24.06.1996 року йому присвоєно кваліфікацію спеціаліста «викладач фізичного виховання і спорту».
З трудової книжки заявника вбачається, що протягом 1993-2007 років він працював у спортивних клубах, а також в Центрі олімпійської підготовки з баскетболу, на посадах спортсмена-інструктора з баскетболу, тренера-викладача з баскетболу.
В матеріалах справи наявне посвідчення № НОМЕР_1 від 12.06.1996 року про присвоєння звання «Майстра спорту України з баскетболу» на ім'я ОСОБА_2.
Також, з наданого заінтересованою особою наказу № 1669 від 12.06.1996 року «Про присвоєння звання «Майстер спорту України» вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, присвоєно звання «Майстер спорту України з баскетболу».
Таким чином, вбачається розбіжність у написанні по-батькові в посвідченні № НОМЕР_1 від 12.06.1996 року про присвоєння звання «Майстра спорту України з баскетболу» та інших документах заявника, зокрема в паспорті, дипломі, трудовій книжці.
Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення факту належності посвідчення № НОМЕР_1 від 12.06.1996 року про присвоєння звання «Майстра спорту України з баскетболу» необхідно заявнику для реалізації своїх конституційних прав.
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1, оскільки обставини, на які він посилається в своїй заяві, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи. Суд вважає, що неправильне написання по-батькові заявника в посвідченні № НОМЕР_1 від 12.06.1996 року про присвоєння звання «Майстра спорту України з баскетболу» викликане помилкою, оскільки з наказу № 1669 від 12.06.1996 вбачається, що збігаються прізвище, ім'я, та рік народження заявника, а також вбачається, що вся трудова діяльність заявника пов'язана саме з професійним заняттям баскетболом.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Міністерство молоді та спорту України про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Горлівка Донецької області, посвідчення № НОМЕР_1 від 12.06.1996 року про присвоєння звання «Майстра спорту України з баскетболу».
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Е.В. Женеску