Справа № 640/6656/19
н/п 1-кп/640/722/19
про звільнення від кримінальної відповідальності
"05" квітня 2019 р.
Київський районний суд м. Харкова:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньою, офіційно не працевлаштованої, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
29.03.2019 року до суду надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваної ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 27.03.2019 за №12019220490001352 (кримінальна справа №61042679 від 18.12.2004), у зв'язку з закінченням строків давності.
В клопотання прокурора зазначено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Інкримінований злочин відноситься до злочину середньої тяжкості. Оскільки вказаний злочин вчинено 20.11.2004 року, тобто з часу його вчинення минуло більше 14 років, то на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності по закінченню строків давності, при цьому, перебіг давності не зупинявся, ОСОБА_4 не ухилялася від слідства або суду, новий злочин не вчинила.
Згідно з клопотанням прокурора досудовим розслідуванням встановлено, що 20.11.2004 року приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні кафе «Формула 3» за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 25 маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно, з вагів, які розташовані біля барної стійки, викрала мобільний телефон «Samsung С100» сірого кольору, вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи №478 від 23.12.2004 - 753 грн. 20 коп. Після чого ОСОБА_4 , вийшла з приміщення кафе та обернула викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В підготовчому засіданні прокурор просив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримала та просила його задовольнити, при цьому зазначила, що свою вину у вчиненні злочину не визнає, оскільки вона не вчиняла злочин. Їй роз'яснено, що підстави з яких закривається кримінальне провадження є нереабілітуючими.
Потерпіла ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримала та просила задовольнити.
Суд, вислухавши клопотання, думку учасників, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.
Як вбачається з клопотання прокурора, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
На підставі ст. 12 КК України інкримінований злочин відноситься до злочину середньої тяжкості, враховуючи, що санкція статті вказаного злочину передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Як вбачається з письмових заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 28.03.2019 року вони не заперечують проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідності у зв'язку з закінченням строків давності, їм роз'яснено, що звільнення з цих підстав є нереабілітуючими підставами; на клопотання наполягають.
Відповідно до ч.2 ст. 288 КПК України суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
В підготовчому засідання підозрювана та потерпіла підтримали клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваної ОСОБА_7 у зв'язку з закінченням строків давності; судом також роз'яснено учасникам справи, що підстави з яких закривається кримінальне провадження є нереабілітуючими.
При цьому, суд враховує, що перебіг давності не зупинявся, ОСОБА_4 не ухилялася від слідства або суду, новий злочин не вчинила, тобто перебіг давності не переривався та не зупинявся.
Також суд враховує, що за змістом статей 284 - 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання ним своєї вини у вчиненні злочину за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного, клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваної ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, підлягає задоволенню, а кримінальне провадження щодо неї підлягає закриттю.
Питання щодо речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Потерпіла немає претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 286, 288, 314 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку з закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12019220490001352 від 27.03.2019 року (кримінальна справа №61042679 від 18.12.2004) за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речовий доказ - телефон «Samsung С100» сірого кольору, який зберігається у потерпілої ОСОБА_5 , - залишити у її розпорядженні.
Процесуальні витрати відсутні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7-ми діб з моменту проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий -