Ухвала
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 208/9147/15-ц
провадження № 61-3742ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпроазот» на заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 березня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відокремленого структурного підрозділу «Дніпродзержинське міське Управління Головного управління держсанепідслужби у Дніпропетровській області», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив», Публічне акціонерне товариство «Дніпроазот», про скасування інформаційної довідки, вчинення дій щодо складання оновленої і доповненої санітарно-гігієнічної характеристики умов праці та відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відокремленого структурного підрозділу «Дніпродзержинське міське Управління Головного управління держсанепідслужби у Дніпропетровській області», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив», Публічне акціонерне товариство «Дніпроазот», про скасування інформаційної довідки, вчинення дій щодо складання оновленої і доповненої санітарно-гігієнічної характеристики умов праці та відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 березня 2016 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсною інформаційну довідку відокремленого структурного підрозділу «Дніпродзержинське міське Управління Головного управління держсанепідслужби у Дніпропетровській області» від 10 березня 2015 року № 15-01-7/1-444.
Зобов'язано відокремлений структурний підрозділ «Дніпродзержинське міське Управління Головного управління держсанепідслужби у Дніпропетровській області» видати ОСОБА_1 нову інформаційну довідку з урахуванням його професійної діяльності у період роботи з 04 серпня 1980 року до 10 червня 1991 року на Придніпровському хімічному заводі в цеху «Амофос», після реконструкції цього підрозділу в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський завод мінеральних добрив», повного переліку факторів виробничого середовища та трудового процесу з якими ОСОБА_1 зустрічався при виконанні своєї роботи, оцінки умов праці, переліку шкідливих факторів які відповідають тим професіям та місцям праці, які записані в трудовій книжці, професійної діяльності в період з 06 листопада 2000 року до 01 травня 2009 року, монтажних робіт в підрозділах підприємства зі шкідливими умовами праці, умов праці із монтажу, обслуговуванню обладнання під впливом із перевищенням норми хлору, рідкого хлору, рідкого та газоподібного аміаку випаровування ГСМ, кислот та луги, також пилом, вібрацією електроінструменту, статичним та динамічним перевантаженням і напруженістю, важкістю праці на висоті. З цього приводу професійна діяльність у період з 27 липня 1977 року до 11 травня 1978 року; 04 серпня 1980 року до 10 червня 1991 року; 06 січня 2000 року до 01 травня 2009 року (20 років 2 місяці, 10 днів) праці ОСОБА_1 з монтажу систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій в відділі КАСВО Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Украгротех».
У іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Дніпроазот» на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач визначив її у грошовому вимірі.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України випливає, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1 762 грн.
Ціна позову у даній справі становить 30 000 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).
За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи предмет позову та складність зазначеної справи, а також беручи до уваги, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, ураховуючи, що частина шостої статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людиниу справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 березня 2016 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Дніпроазот» на заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 березня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк