Іменем України
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа №488/838/16-а
адміністративне провадження №К/9901/44058/18, К/9901/44061/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 488/838/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ, ПФУ відповідно), Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - Інгульське ОУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами ГУ ПФУ та Інгульського ОУ ПФУ
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бітова А.І., суддів Лук'янчука О.В., Ступакової І.Г., -
23 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ від 28 січня 2016 року №72-Б-19;
- зобов'язати ГУ ПФУ вжити заходів, щодо виконання управлінням ПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва (правонаступником якого є Інгульське ОУ ПФУ) підвищення та виплати пенсії із збільшенням пенсії на 14% заробітку відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII);
- стягнути з ГУ ПФУкраїни відшкодування моральної шкоди у розмірі 11 000 грн.
Позов ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, і на підставі частини другої статті 56 Закону № 796-XII, діючої у 1993-2016 роках, їй, при стажі роботи 26 повних років, була призначена пенсія із збільшенням на 11% заробітку. При масовому перерахунку пенсії з 01 січня 2004 року вказане збільшення протиправно не було враховано. На час виникнення спірних правовідносин позивач має стаж роботи вже 29 повних років та на підставі діючої у 2016 році частини другої статті 56 Закону № 796-XII має право на щомісячне пільгове збільшення повного розміру пенсії на 14% заробітку. Проте, відповідач протиправно відмовив у проведенні таких дій.
Корабельний районний суд м. Миколаєва постановою від 11 травня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що положення частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ суперечать нормам Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), зокрема, статті 28, а тому законні підстави для їх застосування відповідно до пункту 16 розділу XV Закону 1058-ІV відсутні.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 серпня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ від 28 січня 2016 року №72-Б-19;
- зобов'язав Інгульське ОУ ПФУ здійснити підвищення пенсії ОСОБА_2 на 14 % заробітку відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ та виплатити заборгованість, що виникне в наслідок такого перерахунку, починаючи з 01 січня 2016 року.
В іншій частині позивних вимог - відмовив.
Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки пенсія позивачу призначена на умовах, визначених положеннями Закону № 796-ХІІ, то перерахунок останньої має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік, але не вище 75 відсотків заробітку.
07 та 11 вересня 2017 року ГУ ПФУ та Інгульске ОУ ПФУ, відповідно, звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року. При цьому, ГУ ПФУ залишити в силі постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2017 року, а Інгульске ОУ ПФУ - відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційні скарги мотивовані, зокрема, тим, що норми Закону № 796-ХІІ суперечать нормам Закону № 1058-IV, а тому немає законних підстав для їх застосування та для доплати позивачу за понаднормативний стаж за 11 або 14 років.
Вищий адміністративний суд України ухвалами від 13 та 15 вересня 2017 року відкрив касаційні провадження за вказаними касаційним скаргами, відповідно, та витребував матеріали справи першою ухвалою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до 2 категорії, що підтверджується копією її посвідчення, яке наявне у матеріалах справи.
25 жовтня 1993 року позивачу була призначена пенсія в порядку, визначеному Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Закону 796-ХІІ, яка в подальшому, з 01 січня 2004 року була їй перерахована згідно Закону № 1058-IV.
Страховий стаж ОСОБА_2 становить 29 років 2 місяці 11 днів. Відповідно понаднормативний стаж становить 9 років. Позивачці щомісяця виплачується пенсія зі збільшенням на 9% як доплата за понаднормативний стаж.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до статті 15 Закону № 1788-ХІІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-XII або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до Законом № 796-XII їй призначається одна пенсія за її вибором.
Таким чином, вказані норми надають право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15), 20 вересня 2016 року (справа № 21-1255а16) та у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 (справа 560/675/17), 15 травня 2018 року (справа № 565/1447/17).
З урахуванням наведеного, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційних скаргах, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційних скаргах не зазначено.
Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржників відхилено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 488/838/16-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду