01 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1103/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року (суддя- Скільський І.І., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 0940/1847/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській подати до управління Державної казначейської служби України у м. Яремче Івано-Франківської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 16.04.2018 у розмірі 10 500,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1011967090.1 від 16.04.2018.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно та позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. При цьому надані позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування її позовних вимог, оскільки не підтверджують факт придбання житла в минулому чи придбання житла вперше.
Позивач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився та явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Апелянт у клопотанні яке надійшло на адресу суду 28.03.2019р., просить розгляд справи проводити без участі їхнього представника.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 16.04.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фрісом П.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 189, відповідно до умов якого ОСОБА_1 придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до квитанції №0.0.1011967090.1 від 16.04.2018 позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості такого майна, тобто 10 500,00 грн., відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна на рахунок УК у м. Яремче (а.с.13).
07.05.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про подачу до управління Державної казначейської служби України у м. Яремче Івано-Франківської області подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу майна за договором купівлі-продажу квартири від 16.04.2018 у розмірі 10 500,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1011967090.1 від 16.04.2018 року, проте листом від 17.07.2018р. за №3538/02 Надвірнянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу повідомлено, що немає підстав для повернення коштів зі сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 має часткову власність (1/3) квартири у м.Дніпродзержинську (а.с.18).
Також судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів за №122955388 від 05.05.2018 власником квартири є ОСОБА_1, що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40645342 від 16.04.2018 року.
ОСОБА_1 не погоджуючись із таким рішенням, з метою захисту свого права позивач звернулася в суд з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі 1% від його вартості в сумі 10 500,00 грн., підлягає поверненню ОСОБА_1
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.
Згідно п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Верховний Суд у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 819/33/17 (К/9901/16715/18) дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано а судами не встановлено.
У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Щодо твердження апелянта про те, що на позивача зареєстрована квартира за адресою АДРЕСА_2, відтак квартира придбана не вперше апеляційний суд зазначає, що відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно у приватній спільній частковій (1/3) власності ОСОБА_1 перебуває квартира, реєстраційний номер - 15942740, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15-16). Вказане також підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №11738938 від 05.09.2006 (а.с.20).
Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до Свідоцтва про право власності від 05.07.2006 серія НОМЕР_1, вищевказана квартира (частка власності (1/3)) набута позивачем у власність шляхом приватизації державного житлового фонду згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" (а.с.19), відтак апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивачем вперше придбано нерухоме майно квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу від 16.04.2018.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 10 500,00 грн.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321,322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі 0940/1847/18 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
В. П. Сапіга
Повне судове рішення складено 05.04.2019р.