справа № 127/25772/18
провадження № 51-1612 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у судовому засіданні в м. Києві 5 квітня 2019 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 7 грудня 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року щодо нього.
Обставини справи
1. Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 7 грудня 2018 року
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Вінниці,
засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
2. За обставин, детально викладених у вироку, суд визнав ОСОБА_4 винуватим у тому, що він 1 липня приблизно о 18:30 та 3 липня 2018 року приблизно о 18:00 з даху житлового будинку по АДРЕСА_1 повторно викрав відповідно по 10 рулонів гідроізоляційного матеріалу, загальною вартістю 10558 грн, що належали ТОВ «Енергоагроімпекс».
3. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 20 лютого 2019 року вирок суду щодо ОСОБА_4 змінив в частині зарахування строку попереднього увязнення, в решті вирок залишив без зміни.
Доводи касаційної скарги
4. За змістом касаційної скарги ОСОБА_4 , не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації його дій, порушує питання про зміну судових рішень через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, внаслідок суворості та просить пом'якшити йому покарання. Зазначає, що призначаючи покарання, районним судом безпідставно не враховано визнання ним вини, сприяння у розкритті злочину, його молодий вік, перебування на його утриманні бабусі-інваліда, неофіційно працював, однак не отримував зарплату в ТОВ «Енергоагроімпекс», що на його думку, вплинуло на вид та розмір призначеного покарання. Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано залишив поза увагою допущені районним судом порушення, не усунув їх, відмовляючи у задоволенні апеляційних вимог за його скаргою.
Оцінка суду
5. Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копій судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
6. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
7. Як убачається з наданих копій судових рішень, місцевий суд при призначенні ОСОБА_4 заходу примусу згідно з вимогами статті 65 КК разом із ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення врахував дані про особу винного, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, вчинив нові злочини в період непогашеної судимості. Крім того, суд визнав пом'якшуючими покарання обставинами визнання вини у вчиненні злочину, щире каяття, а також активне сприяння розкриттю й розслідуванню злочину (обставини, на які посилається засуджений). Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. Взявши до уваги все це, суд дійшов умотивованого висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання в межах, установлених санкцією інкримінованої йому статті.
8. Таким чином, суд першої інстанції дотримався приписів статей 50, 65 КК. Призначене засудженому покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим унаслідок суворості не вбачається.
9. Крім того, аналогічні за змістом доводи були предметом перевірки суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги захисника, в якій ставилося питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Зазначені доводи, апеляційний суд належним чином розглянув і вмотивовано відмовив у їх задоволенні, навівши обґрунтування прийнятого рішення.
10. Зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК. Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність рішення апеляційного суду, вмотивованість його висновків, засуджений у касаційній скарзі не навів.
11. Фактично, доводи ОСОБА_4 у скарзі зводяться до того, що суд надав таку оцінку обставинам вчинення злочину, особистим рисам засудженого та іншим обставинам справи, з якою він не згоден.
12. У даному провадженні, як видно з наданих копій судових рішень, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що покарання засудженому призначено з порушенням визначених у законі загальних засад.
13. З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які свідчать про необхідність відкриття провадження і перевірки його матеріалів, а з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись пунктом 2 частини другої статті 428 КПК, Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 7 грудня 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3