Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №826/3714/15
адміністративне провадження №К/9901/5643/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 (суддя - Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 (головуючий суддя - Гром Л.М., судді: Вівдіченко Т.Р., Міщук М.С.) у справі № 826/3714/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної фіскальної служби України від 03.05.2015 № 46-р/л «Про виключення місць зберігання» в частині, що стосується позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Державна фіскальна служба України оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Державна фіскальна служба України посилається на те, що оскаржуване розпорядження прийнято в межах наданих повноважень у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, неможливістю здійснення органами виконавчої влади визначених чинним законодавством повноважень у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, з метою недопущення несанкціонованого переміщення підакцизної продукції неналежної якості, що загрожує державній безпеці та нанесенню шкоди здоров'ю населення України та з урахуванням листа Секретаря Ради національної безпеки та оборони України від 19.02.2015 №125/6-6-3 виключено з Єдиного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг».
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 у справі № 826/3714/15.
На виконання вимог закону особам, які беруть участь у справі, надіслані копії ухвали про відкриття касаційного провадження та інформація про їхні права та обов'язки, надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи № 826/3714/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Верховний Суд ухвалою від 04.03.2019 матеріали адміністративної справи №826/3714/15 прийняв до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду та призначив попередній розгляд даної справи на 05.03.2019.
Під час попереднього розгляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що справу необхідно розглянути в судовому засіданні, й ухвалою Верховного Суду від 05.03.2019 призначено справу № 826/3714/15 за позовом ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження до касаційного розгляду у судовому засіданні на 02.04.2019.
У зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» здійснювало зберігання оптових партій алкогольних напоїв у відповідних місцях зберігання за адресами: м. Донецьк, вул. Ревякіна, буд. 24-Г (площа 400 кв. м.) та м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 109-Д (площа 633 кв. м.)
Зазначені місця зберігання внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
Розпорядженням Державної фіскальної служби України від 03.02.2015 № 46-р/л у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, неможливістю здійснення органами виконавчої влади визначених чинним законодавством повноважень у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, з метою недопущення несанкціонованого переміщення підакцизної продукції неналежної якості, що загрожує державній безпеці та нанесенню шкоди здоров'ю населення України, зобов'язано виключити місця зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів з Єдиного державного реєстру місць зберігання згідно з додатками.
Зокрема, згідно з додатком 2 до розпорядження виключено з місць зберігання Товариство з обмеженою відповідальністю № 05160214081 (номер бланку 226089) та № 12160114080 (номер бланку 226082).
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення відповідач посилався на лист секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 19.01.2015 №125/66-6-2-3.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом доходів і зборів, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.
Відповідно до статті 1 цього ж Закону місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 07.02.2002 № 3032-III наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за № 670/6958 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Згідно із пунктом 4.1 Порядку, виключення місця зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом державної податкової служби, який його вносив, на підставі письмової заяви суб'єкта підприємницької діяльності, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення цих підстав.
Протягом трьох робочих днів з моменту прийняття розпорядження про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру орган державної податкової служби видає суб'єкту підприємницької діяльності засвідчену копію письмового розпорядження.
Пунктом 3.1 статті 3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності, який подає заяву про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру, зобов'язаний забезпечити відповідність стану місця зберігання вимогам «Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового», затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.04.2009 за N 264, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.07.2009 за № 591/16607, установлених для цього виду продукції, та вимогам до місць зберігання спирту, що встановлюються ДПА України. Невідповідність місця зберігання спирту зазначеним вимогам є підставою для відмови у видачі довідки про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам.
У довідці, зокрема, зазначається місцезнаходження місця зберігання спирту, його місткість, відповідні дозволи та довідки органів, що здійснювали обстеження такого місця на відповідність будівельним, технологічним, протипожежним, санітарним нормам і правилам, техніці безпеки; наявність висновку Департаменту або його регіонального управління про відповідність місця зберігання спирту встановленим вимогам.
У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано наявність довідки про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам «Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового» та не надано належну оцінку доказам та обставинам щодо можливого несанкціонованого переміщення підакцизної продукції неналежної якості, що загрожує державній безпеці та нанесенню шкоди здоров'ю населення України.
За наведених обставин, передчасним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність прийняття контролюючим органом спірного розпорядження.
Частиною 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Пунктом 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Враховуючи, що судами залишились невстановленими обставини, які мають значення для правильного вирішення даного спору, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
постановив:
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду