Іменем України
04 квітня 2019 року
Київ
справа №805/4655/15-а
адміністративне провадження №К/9901/7759/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2015 (головуючий суддя: Давиденко Т.В.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 головуючий суддя: Ханова Р.Ф., судді: Василенко Л.А., Гайдар А.В.)
у справі № 805/4655/15-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат»
до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (далі - позивач, ДП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.08.2015 № Ю-5-25/10 у сумі 4373618,47 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016, позов задоволено: скасована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.08.2015 № Ю-5-25/10.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судом норм: підпункту 8 пункту 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII), ст.ст. 6 та 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), ст.ст. 11, 69, 79, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову. За доводами касаційної скарги на дату прийняття оспорюваної вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» було зупинено розпорядження КМ України від 05.11.2014 № 1079-р..
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Справу було призначено до розгляду на 28.03.2019 на 14:00. Однак, у зв'язку з неприбуттям представників сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до пункту 2 частини 1 ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України справу було розглянуто у порядку письмового провадження.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для надіслання позивачу вимог про сплату боргу (недоїмки) від 07.08.2015 № Ю-5-25/10 у сумі 4373618,47 грн., стали обставини наявності у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.07.2015, про що свідчить картка особового рахунку.
Як встановлено у судовому процесі, позивач зареєстрований як юридична особа в м. Володимирівка Донецької області та знаходиться на обліку у ДПІ у Волноваському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області (правонаступником є відповідач), яка знаходиться у м. Волноваха Донецької області.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з частиною 1 ст. 25 цього Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини 2 ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Абзацами першим, другим та третім частини 4 цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац дев'ятий частини 4 цієї статті).
Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII.
Цим Законом, поміж іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI, зокрема: доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3 (з 13.03.2015 пункт 9-4), згідно з абзацом другим, третім, четвертим та п'ятим якого визначено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
За змістом вказаних правових норм, факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція є підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464-VI, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати.
При цьому, вказані норми не скасовують обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» (втратив чинність), від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включені як м. Володимирівка Донецької області так і м. Волноваха Донецької області.
За встановлення у судовому процесі обставин включення вказаних населених пунктів до переліку тих, на території яких здійснювалася антитерористична операція, тобто перебування податкового органу, на обліку в якому позивач знаходився, на території проведення АТО, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований та юридично правильний висновок про неправомірність направлення на адресу позивача вимоги про сплату боргу (недоімки).
Доводи відповідача, наведені у судовому процесі про те, що підставою для звільнення позивача від виконання своїх обов'язків, передбачених ст. 6 Закону № 2464-VI є сертифікат Торгово-промислової палати України та відповідна заява не відповідають змісту вищенаведених правових норм, за змістом яких підставою для такого звільнення є сам факт перебування платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція. При тому, що відповідна заява про звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону № 1669-VI подавалась позивачем до ДПІ у Волноваському районі Донецької області, та до матеріалів справи доданий сертифікат Торгово-промислової палати України. Вказаним документами було дано оцінку судами попередніх інстанцій.
Не впливає на такий зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII із Закону № 1669-VII підпункт 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI пунктом 9-3 (у подальшому пункт 9-4), оскільки до Закону № 2464-VI такі зміни внесенні не були та ця норма залишилась чинною.
Не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій доводи ОДПІ про зупинення дії розпорядження від 30.10.2014 №1053-р розпорядженням від 05.11.2014 № 1079-р. Оскільки саме факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція є підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464-VI, на час проведення АТО. При цьому, у судовому процесі встановлено факт включення населеного пункту, в якому знаходиться контролюючий орган, на обліку в якому знаходиться позивач, до переліку тих, де проводиться АТО.
Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя:І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко