05 квітня 2019 року
Київ
справа №2540/2898/18
провадження №К/9901/8358/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
перевіривши касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання незаконним, скасування акту розслідування та зобов'язання вчинити певні дії,
З ухвалених у цій справі судових рішень убачається, що позивач, звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати акт, форми Н - 5 розслідування нещасного випадку та акт №1, форми НТ про нещасний випадок невиробничого характеру з старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2, затвердженого головою ліквідаційної комісії УМВС;
визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування за фактом викладеному у рапорті капітана поліції ОСОБА_2 від 26 січня 2018 року, у зв'язку з нанесенням останньому тілесних ушкоджень 21 червня 2015 року при виконанні службових обов'язків;
зобов'язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 21 червня 2015 року зі старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 та скласти за його результатами акт за формою Н-1 про нещасний випадок, що стався з позивачем в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до акту розслідування нещасного випадку від 21 липня 2015 року, що стався з позивачем 21 червня 2015 року, форма Н - 5, комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі з злочинністю. Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак йому було запропоновано подати новий рапорт про факт отримання тілесних ушкоджень 21 червня 2015 року, що фактично і було ним зроблено. Відповідно до акту №1 про нещасний випадок невиробничого характеру старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, затвердженого головою ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області Потапенко О. Є. від 17 квітня 2018 року форми НТ, комісія з розслідування нещасного випадку прийшла до висновку, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків та скасувала акт Форми Н - 5 від 21 липня 2015 року про розслідування нещасного випадку, що трапився 20 червня 2015 року з дільничним інспектором міліції СДІМ Бахмацього РВ УМВС України в Чернігівській області.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області подала касаційну скаргу.
25 березня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 2540/2898/18 за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання незаконним, скасування акту розслідування та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич