02 квітня 2019 р.Справа № 1640/3459/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
представнка відповідача Кінаш Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 21.12.18 року по справі № 1640/3459/18
за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання неправомірним та скасування падаткового повідомлення - рішення,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2018 №0058061304.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправністю оскаржуваного рішення на підставі того, що реєстрація податкових накладних здійснена з запізненням з незалежних від позивача причин, оскільки рішенням робочої групи Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з комплексного відпрацювання податкових ризиків з ПДВ 31.03.2017 позивачу тимчасово зупинено реєстрацію податкових накладних та поновлено лише 16.05.2017 після численних звернень та скарг позивача. Тому з рахуванням положень п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України відповідно до яких застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних можливе лише за наявності його вини, позивач з огляду на відсутність останньої наполягає на неправомірності та необхідності скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2018 №0058061304.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 21.06.2018 №0058061304 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафу за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 23786,93 грн. (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень дев'яносто три копійки). В решті позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 704,44 грн (сімсот чотири гривні сорок чотири копійки).
Не погодившись з рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.04.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 29.05.2018 головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Кременчуцької ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області Гуль С.В., на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування ПДВ ФОП ОСОБА_3 за жовтень 2015 року, березень, квітень 2017 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.05.2018 №4979/16-31-13-04 (а.с. 19-20), у висновках якого зафіксовано реєстрацію платником податкових накладних за жовтень 2015 року, березень, квітень 2017 року на загальну суму ПДВ - 97661,70 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних із затримкою, відповідальність за що передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (а.с. 19-20).
21.06.2018 на підставі вказаних висновків акту перевірки від 29.05.2018 №4979/16-31-13-04, ГУ ДФС у Полтавській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0058061304, яким до позивача застосовано штраф на суму 23799,21 грн. (а.с. 22).
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 21.06.2018 №0058061304 в частині застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафу за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 23786,93 грн. не довів
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на жовтень 2015 року), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на березень, квітень 2017 року), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи у березні, квітні 2017 року позивачем, як продавцем товарів, складені наступні податкові накладні: від 26.03.2017 №15, від 27.03.2017 №16, від 27.03.2017 №17, від 10.04.2017 №1, від 20.04.2017 №2 та від 23.04.2017 №3 (а.с. 82, 84, 86, 88, 90, 92).
Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- податкова накладна від 27.03.2017 №17 фактично у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована позивачем 17.05.2017 за №9092842812, тобто із затримкою 32 дні (граничний строк реєстрації - 15.04.2017, фактична реєстрація - 17.05.2017) (а.с. 83);
- податкова накладна від 23.04.2017 №3 фактично у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована позивачем 17.05.2017 за №9092743461, тобто із затримкою 2 дні (граничний строк реєстрації - 15.05.2017, фактична реєстрація - 17.05.2017) (а.с. 85);
- податкова накладна від 20.04.2017 №2 фактично у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована позивачем 17.05.2017 за №9092711086, тобто із затримкою 2 дні (граничний строк реєстрації - 15.05.2017, фактична реєстрація - 17.05.2017) (а.с. 87);
- податкова накладна від 10.04.2017 №1 фактично у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована позивачем 17.05.2017 за №9092658717, тобто із затримкою 17 днів (граничний строк реєстрації - 30.04.2017, фактична реєстрація - 17.05.2017) (а.с. 89);
- податкова накладна від 27.03.2017 №16 фактично у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована позивачем 17.05.2017 за №9092840688, тобто із затримкою 32 дні (граничний строк реєстрації - 15.04.2017, фактична реєстрація - 17.05.2017) (а.с. 91);
- податкова накладна від 26.03.2017 №15 фактично у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована позивачем 17.05.2017 за №9092838343, тобто із затримкою 32 дні (граничний строк реєстрації - 15.04.2017, фактична реєстрація - 17.05.2017) (а.с. 93).
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату застосування штрафних санкцій до позивача), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Матеріалами справи підтверджено, що 31.03.2017 за результатами засідання робочої групи Кременчуцької ОДПІ з комплексного відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, затвердженої розпорядженням від 14.06.2016 №65-р (по наказу ДФС України від 28.07.2015 №543), відносно ФОП ОСОБА_3 прийнято рішення про тимчасову заборону приймання звітності в електронному вигляді і реєстрацію податкових накладних, яке оформлене протоколом від 31.03.2017 №11 (а.с. 26-41).
Відповідно до абз. 2 п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу.
Відповідачем не надано доказів прийняття контролюючим органом рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних, однак, відповідач зазначав, що таке рішення взагалі не приймалось.
Проте відповідно до інформації, що міститься у листі Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 25.07.2018 №2145/5/16-03-08 "Про розгляд запиту" (а.с. 8), 12.04.2017 ФОП ОСОБА_3 засобами телекомунікаційного зв'язку направлено новий договір про визнання електронних документів, який підтверджений Кременчуцькою ОДПІ 03.05.2017 (реєстраційний номер НОМЕР_2) та 16.05.2017 Кременчуцькою ОДПІ вдруге підтверджено договір про визнання електронних документів від 12.04.2017, реєстраційний номер 906267357, який через технічний збій мав статус "відхилений, збережено статус прийняття звітності". Починаючи з 16.05.2017 рішення про тимчасову заборону приймання звітності по ФОП ОСОБА_3 Кременчуцькою ОДПІ не приймалося.
З огляду на вказане вище та враховуючи реєстрацію позивачем податкових накладних 17.05.2017, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у період з 31.03.2017 по 16.05.2017 діяла тимчасова заборона приймання звітності в електронному вигляді і реєстрації податкових накладних позивача, що фактично позбавило останнього можливості своєчасно, у встановлені податковим законодавством строки, зареєструвати податкові накладні від 26.03.2017 №15, від 27.03.2017 №16, від 27.03.2017 №17, від 10.04.2017 №1, від 20.04.2017 №2 та від 23.04.2017 №3 в ЄРПН.
Доводи відповідача з приводу відсутності доказів вжиття позивачем заходів та спроб своєчасно зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, та, як наслідок, обґрунтованість прийняття контролюючим органом рішення про застосування штрафу до ФО-П ОСОБА_3, на переконання суду, жодним чином не спростовують відсутності у останнього можливості з незалежних від нього причин, а саме, у зв'язку із тимчасовою забороною приймання звітності в електронному вигляді і реєстрації податкових накладних, здійснити своєчасну реєстрацію таких накладних в ЄРПН.
Тому висновки відповідача, які слугували підставою для застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафу у розмірі 23786,93 грн. за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 26.03.2017 №15, від 27.03.2017 №16, від 27.03.2017 №17, від 10.04.2017 №1, від 20.04.2017 №2 та від 23.04.2017 №3, є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі № 1640/3459/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко О.П. Лях
Повний текст постанови складено 05.04.2019 року