04 квітня 2019 р. Справа № 520/9392/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 21.12.18 року по справі № 520/9392/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУПФУ в Харківській області, відповідач), в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої судом, просив суд :
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії в розмірі 80% від суми грошового забезпечення, а саме: посадового окладу - 2600 грн., окладу за спеціальним званням - 2200 грн., надбавки за вислугу років 50% (П3)-2400грн., премії - 0,72% (Г) - 51,84 грн., а всього -7251,84 грн., на підставі довідки від 24.03.2018 №34374-2003013179, яка виготовлена Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-УІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ч.3 ст.43, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постановами Кабінету Міністрів від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та від 18.11.2015 №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами перерахунку пенсії здійснити позивачу виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2016, у повному обсязі, одноразово, без обмеження, та поновити виплати перерахованої пенсії, виходячи із розміру 80% від суми грошового забезпечення, згідно з вищевказаними законами України, на підставі наданої довідки про грошове забезпечення від 24.03.2018 №34374-2003013179 Ліквідаційною комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 520/9392/18 адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 520/9392/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що з 01.01.2016 після набуття чинності 29.12.2015 Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» у позивача виникло законне право на невідкладний перерахунок пенсії, виходячи з грошового забезпечення, встановленого для поліцейських. Однак, відповідачем лише в квітні 2018 року здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 (далі по тексту - постанова № 103) на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 24.03.2018 № 100/34374. За результатами перерахунку розмір пенсії зменшено з 80% до 70% грошового забезпечення, однак, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що розмір пенсії позивача внаслідок перерахунку збільшився. Такий висновок, на думку позивача, не відповідає дійсним обставинам справи. При цьому, перерахована сума за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідачем не виплачена. Зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано до спірних відносин норми п.23 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІ (далі по тексту - Закон № 1166-VІІ), якими внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ), внаслідок чого зменшено розмір пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення. Однак, вказані зміни набрали чинності з 01.05.2014, тобто, після призначення позивачеві пенсії з 27.03.2014, а тому не підлягали застосуванню до правовідносин щодо перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016. Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за своїм змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено граничний розмір пенсії у 70% грошового забезпечення, стосуються порядку призначення пенсії, а не її перерахунку. Отже, при перерахунку пенсії позивачеві повинна була застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках (у випадку позивача - 80%), яка діяла на момент призначення пенсії. Вказує, що суд першої інстанції не надав оцінки аргументам позивача стосовно бездіяльності ГУПФУ в Харківській області щодо невиплати позивачу на час розгляду справи недоплаченої пенсії з 01.01.2016 та безпідставно погодився з позицією відповідача щодо зміни відповідного правового регулювання шляхом прийняття постанови № 103, якою встановлено новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ. Вказує, що оскільки з 01.01.2016 у позивача виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, зокрема, відбулася зміна розміру видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та враховуючи, що виплату перерахованої пенсії не проведено з вини відповідача, вважає, що з 01.01.2016 відповідачу необхідно здійснити зазначені дії. Вказує, що постанова № 103 прийнята через два роки після виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а відтак, не підлягає застосуванню судом у спірних відносинах при прийнятті рішення по справі за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Оскільки в силу приписів ст.63 Закону № 2262-ХІІ позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2016 року, вказане право не може бути обмежене нормативно-правовими актами, прийнятими пізніше, ніж таке право виникло, отже, обмеження виплати сум перерахованого розміру пенсії за 2016-2017 роки, передбачене постановою № 103, не може бути застосовані. Вважає, що отримання пенсії у збільшеному та повному розмірі є «законними сподіваннями» позивача, недоплачені суми пенсії є «майном» у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідач в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що з 01.01.2016 пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту - постанова № 988) на підставі довідки, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області № 100/34374-2003012179 від 24.03.2018. Вказав, що відповідно до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції згідно із Законом № 1166-VІІ, чинній на час проведення перерахунку) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Пенсія в перерахованому розмірі та доплата по перерахунку виплачується в порядку та строки, встановлені постановою № 103. З вказівкою на Закон України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, яким внесено зміни до ч.4 ст.64 Закону № 2262-ХІІ, зазначив, що з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за цим Законом, та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат. Пунктом 3 постанови № 103 передбачено проведення перерахунку з 01.01.2016 пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ працівникам органів внутрішніх справ за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського за січень 2016 року відповідно до постанови КМУ № 988 від 11.11.2015. При цьому, пунктом 3 постанови № 103 прямо передбачено, що виплату перерахованих пенсій слід проводити з 01.01.2018, сума перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку : з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50% підвищення, з 01.01.2020 року - у розмірі 100% підвищення. Зазначив, що довідка № 100/34374-2003012179 від 24.03.2018, на підставі якої проведено перерахунок пенсії позивача, була надана Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області до ГУПФУ в Харківській області на підставі постанови № 103, про що чітко зазначено в тексті довідки. Перерахунок пенсії також проводився відповідно до постанови № 103. Отже, і виплата перерахованої пенсії має проводитися в порядку і в строки, визначені постановою № 103. Враховуючи обставини справи та практику Європейського суду з прав людини, вважає, що дії відповідача, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії позивачеві відповідно до постанови № 103, не становили втручання у право позивача на мирне володіння майном у розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції. Стверджує, що обов'язок ГУПФУ в Харківській області виплатити пенсію у новому розмірі виник лише щодо перерахованої пенсії з 01.01.2018, і з цієї дати виконаний відповідачем. Обов'язок виплатити перераховану пенсію за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виникає у ГУПФУ в Харківській області лише з 01.01.2019, тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити суми недоплаченої частини пенсії, починаючи з 01.01.2016 одноразово, є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 16.04.2014 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. N 2262-XII (далі - Закон N 2262-ХІІ) в розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга 33 роки).
З 01.01.2016 пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області № 100/34374-2003012179 від 24.03.2018.
При перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідачем застосовано положення ч. 2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону № 1166-VІІ, що діяла на час проведення перерахунку), згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Довідка № 100/34374-2003012179 від 24.03.2018 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача містить такі складові: посадовий оклад - 2600,00 грн; оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн.; надбавка за вислугу років - 2400,00 грн; премія 0,72% - 544,04 грн, всього: 7251,84 грн.
Всі зазначені у довідці складові грошового забезпечення позивача враховані при перерахунку пенсії. Основний розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку збільшився та склав 5076,29 грн, до перерахунку складав 4687,20 грн.
Також, судом першої інстанції встановлено, що пенсія в перерахованому розмірі та доплата по перерахунку виплачується в порядку та строки, встановлені постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року №103.
Не погодившись з діями відповідача в частині порядку перерахунку та виплати пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про зобов'язання ГУПФУ в Харківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії в розмірі 80% від грошового забезпечення на підставі довідки Ліквідаційної комісії № 100/34374-2003012179 від 24.03.2018, згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ч.3 ст.43, ст.63 Закону «№ 2262-ХІІ, постановами КМУ від 11.11.2015 № 988 та від 18.11.2015 № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268», а також про зобов'язання відповідача за результатами перерахунку пенсії здійснити позивачу виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2016, у повному обсязі, одноразово, без обмеження, та поновити виплати перерахованої пенсії, виходячи з розміру 80% від суми грошового забезпечення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача у спірних відносинах, оскільки під час проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області були враховані всі складові грошового забезпечення, зазначені у довідці Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки тим вимогам та доводам, які заявляв позивач, з урахуванням заяви про уточнених позовних вимог від 30.10.2018.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції наведеним вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З огляду на викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 520/9392/18 є таким, що прийняте з порушенням вимог процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Надаючи оцінку діям відповідача у спірних відносинах щодо перерахунку пенсії позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до ст.13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії (16.04.2014), було передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27 березня 2014 року, внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Так, пунктом 23 Закону №1166-VII у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінено цифрами "70".
Колегія суддів зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 8 липня 2015 року у справі №732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а та від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17, від 19.06.2018 року у справі №583/2264/17.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Колегія суддів зауважує, що в силу п.2 Прикінцевих положень Закону №1166-VII норми пункту 23 цього Закону набрали чинності з 01.05.2014, тобто, вже після того, як позивачу було призначено пенсію (16.04.2014), а тому обмеження у 70% грошового забезпечення, передбачене п.23 Закону №1166-VII, не застосовується до спірних відносин щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Позивачу було призначено пенсію в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Тобто, зміна позивачу максимального розміру пенсії з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, є незаконною, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 24.04.2018 року № 686/12623/17, від 03.04.2018 року № 175/1665/17.
Згідно з висновками, викладеними в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум, тому вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивачу з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та приходить до висновку щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2016.
З приводу вимог позивача про зобов'язання ГУПФУ в Харківській області за результатами перерахунку пенсії здійснити позивачу виплату суми недоплаченої частини пенсії, починаючи з 01.01.2016, одноразово без обмеження, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII (у редакції від 07.11.2015) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) (набрала чинності 02 грудня 2015 року) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Зазначене не суперечить вимогам пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок № 45), згідно з яким Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Отже, з огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови №988 згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статей 51, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і окладами за спеціальними званнями, набрала чинності 02.12.2015, особа, яка отримує пенсію за Законом № 2262-ХІІ має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2016.
Верховний Суд у рішенні від 15.02.2018 по зразковій справі № 820/6514/17, яке набрало законної сили 17.03.2018, висловив аналогічну позицію про те, що право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Полтавській області на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, надала до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу № 100/34374-2003012179 від 24.03.2018.
Відповідачем у травні 2018 року здійснено перерахунок пенсії позивачеві з 20.12.2016, яка склала 5076,29 грн., із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2600,00 грн., оклад за військове звання - 22200,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 2400,00 грн, премія 72% 51,84 грн. (а.с.39).
Таким чином, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу.
Поряд із цим, Верховний Суд у зразковій справі № 820/6514/17 не надавав оцінку порядку виплати перерахованої пенсії. Крім того, змінилося саме правове регулювання цього питання після прийняття Верховним Судом зазначеного вище рішення.
Так, 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі Постанова № 103), у період дії якої позивач звернувся до суду з позовом, що розглядається у даній справі.
Зазначеною постановою було внесено зміни, зокрема і до пункту 1 Порядку № 45, який викладено у новій редакції: «Пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 3 постанови № 103 Кабінетом Міністрів України вирішено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.
Сума перерахованих пенсій для виплати за період 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017;
- з 01.01.2020 щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Отже, постановою № 103 визначено обов'язок відповідача проводити виплату перерахованих з 01.01.2016 пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2018. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в порядку визначеному Постановою № 103 з 01.01.2019.
Що стосується встановлення постановою № 103 порядку виплати заборгованості з перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, слід зазначити, що таке право надано Кабінету Міністрів України частиною четвертою статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, якою визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що Постанова № 103 не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення поліцейських згідно Постанови № 988 та права на виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року, а лише визначає особливий порядок виплати заборгованості, що виникла з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (включно) у зв'язку із таким перерахунком.
На цьому ж наголосив Верховний Суд в ухвалі від 02 травня 2018 року по справі №818/1076/18, зазначивши, що Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262-XII та Постанови № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
За змістом частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов'язковими для виконання.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що п.3 постанови № 103, що визначає порядок виплати перерахованих пенсій, є чинним, не скасований та не визнаний неконституційним, відповідач у спірних відносинах не мав права не враховувати його приписи при здійсненні перерахунку пенсії позивачеві.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, виплачуючи позивачу перераховану пенсію з обмеженням, встановленим пунктом 3 постанови № 103, діяв у відповідності до п.2 постанови КМУ № 103 та не порушив вимог ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ГУПФУ в Харківській області за результатами перерахунку пенсії здійснити позивачу виплату суми недоплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2016, одноразово, без обмеження.
З приводу доводів позивача про те, що постанова № 103 не підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки прийнята через два роки після того, як у позивача виникло право на перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 виходячи з грошового забезпечення, встановленого для поліцейських, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування наведеного твердження позивач зазначає, що таке право виникло у нього з 01.01.2016 після набрання законної сили Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», в силу ч.3 ст.63 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру або встановленням нових видів грошового забезпечення.
Колегією суддів не заперечується, що позивач має безумовне право на здійснення перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-XII у зв'язку із змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими постановою №988, оскільки враховуючи зазначені вище положення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, у колишніх працівників міліції виникло право на перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що здійсненню перерахунку пенсії передує чітко визначена Порядком № 45 та Порядком №3-1 процедура.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі №802/2196/17-а (провадження Пз/9901/1/18).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Абзацом 1 пункту 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Відповідно до Порядку № 45 у довідці зазначаються найменування, сума і розмір у відсотках усіх щомісячних (які мають постійний характер) додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, що встановлені Кабінетом Міністрів України за відповідною посадою (посадами) на момент перерахунку пенсії та враховуються згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для обчислення розміру пенсії, а також складові грошового забезпечення, з яких вони обчислюються.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії згідно з постановою КМУ № 988 від 11.11.2015 (окремо від постанови № 103), видана Ліквідаційною комісією ГУМВС у Харківській області, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутня, отже, у відповідача відсутні були підстави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з постановою КМУ № 988 від 11.11.2015 (окремо від постанови № 103).
Єдиною довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наявна в матеріалах пенсійної справи позивача, є довідка Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області № 100/34374-2003012179 від 24.03.2018 (а.с.119), яка видана з посиланням як на постанову КМУ № 988 від 11.11.2015, так і на постанову КМУ № 103 від 21.02.2018.
Отже, лише після надходження до ГУПФУ в Харківській області вказаної довідки у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсії позивача виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ № 988 від 11.11.2015, що і було зроблено відповідачем.
Оскільки такі підстави виникли вже після набрання чинності постановою КМУ № 103, відповідач не мав права виплачувати перераховану пенсію в порядку іншому, ніж визначений постановою № 103.
При цьому, слід відмітити, що станом на час виникнення у осіб, яким призначено пенсію на підставі Закону № 2262-ХІІ, права на перерахунок пенсії згідно із Законом № 900-VIII та постановою КМУ № 988 від 11.11.2015, ОСОБА_1 пенсію не отримував.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії пенсійної справи ОСОБА_1, позивачу з листопада 2014 року припинено виплату пенсії у зв'язку із працевлаштуванням, та поновлено виплату пенсії у грудні 2016 року на підставі заяви від 06.02.2017 (зворотній бік а.с.113, а.с.115, 117).
З 01.01.2017 набрала чинності нова редакція ст.63 Закону № 2262-ХІІ, яка пов'язувала перерахунок пенсії з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов та порядку перерахунку пенсії, а без прийняття такої постанови перерахунок пенсії був би неможливим.
Щодо судження позивача про протиправність оскаржуваних дій відповідача як таких, що порушують право позивача на мирне володіння своїм майном, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання» якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача, станом на час його звернення до суду та розгляду справи, не мали достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже пунктом 3 постанови КМУ № 103, яка є чинною, прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ у такий спосіб, як це здійснюється відповідачем по справі (обов'язок відповідача проводити виплату перерахованих пенсій з 01.01.2018, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету з 01.01.2019), а також була відсутня усталена практика національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не було «законних сподівань» на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, виходячи з 80% грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ № 988 від 11.11.2015, однак, виплата перерахованих сум здійснюється в порядку, визначеному відповідно до п.3 постанови № 103, а не однією сумою, як цього вимагає позивач.
Колегія суддів вказує, що постанова КМУ від 18.11.2015 № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268», на яку посилається позивач у заяві про уточнення позовних вимог, втратила чинність з 24.09.2016 на підставі постанови КМУ № 521 від 23.08.2016 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», а тому позовні вимоги про здійснення перерахунку пенсії згідно з постановою КМУ від 18.11.2015 № 947 задоволенню не підлягають.
У відповідності до п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З огляду на наведене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 520/9392/18 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 520/9392/18 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок пенсії в розмірі 80% від суми грошового забезпечення, а саме: посадового окладу - 2600 грн., окладу за спеціальним званням - 2200 грн., надбавки за вислугу років 50% (П3)-2400грн., премії - 0,72% (Г) - 51,84 грн., а всього -7251,84 грн., на підставі довідки від 24.03.2018 №34374-2003013179, яка виготовлена Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, з 01.01.2016, та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій І.С. Чалий