про відмову у відкритті апеляційного провадження
05 квітня 2019 року справа №200/14921/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сіваченка І.В., Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року в справі № 200/14921/18-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-СЕРВІС» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ1538/1187/АВ/ГП/МГ-ФС від 30.11.2018 та №ДЦ1538/1187/АВ/ПТ/УП-ФС від 30.11.2018,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Держпраці у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року в справі № 200/14921/18-а.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку із пропущенням строку звернення зі скаргою та необхідністю надання доказів поважності причин, які зумовили порушення цього строку, а також встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Копія ухвали суду від 14 березня 2019 року була надіслана апелянту рекомендованою поштою з повідомленням 15 березня 2019 року, що підтверджується супровідним листом Першого апеляційного адміністративного суду та отримана апелянтом 19 березня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
На адресу суду надійшло клопотання управління Держпраці про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення відповідач отримав 08 січня 2019 року, але 16 січня 2019 року на адресу управління надійшла копія ухвали про відкриття провадження за позовом, який забезпечено ухвалою від 29 грудня 2018 року. Але копії вказаних ухвал були направлені на юридичну адресу управління в м. Покровську, у той час як юридичний відділ апелянта розташовано в м. Краматорську. А до юридичного відділу управління матеріали справи надійшли 21 січня 2019 року, апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 08 лютого 2019 року. За таких обставин Головне управління Держпраці у Донецькій області вважає, що ним з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, тому цей строк підлягає поновленню.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.
Проте, вказані обставини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки термін визначення процесуального строку на оскарження рішення обчислюється з моменту проголошення рішення суду першої інстанції або отримання його копії стороною, тому зволікання, пов'язані із необхідністю направлення документів з офіційної юридичної адреси на адресу іншого відділу суб'єкта владних повноважень є виключно проблемою внутрішньої організації роботи установи та не може бути підставою несвоєчасного подання апеляційної скарги. Належних доказів щодо створення перешкод в ознайомленні з повним текстом судового рішення суду також не надано.
Таким чином, труднощі в організації юридичного супроводу справ та організації швидкого обміну документами між відділами Головного управління Держпраці у Донецькій області не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити ухвалу суду першої інстанції в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Згідно з ч. 1 статтею 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що наведені Головного управління Держпраці у Донецькій області причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року визнані неповажними, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Донецькій області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції - відмовити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року в справі № 200/14921/18-а.
Повний текст ухвали складений та підписаний 05 квітня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
І. В. Геращенко