ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2019 року м. Київ № 640/5348/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення № 79558-13 від 29.06.2016,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №79558-13 видане ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві; визнати протиправною та скасувати та податкову вимогу №164-17 від 27.01.2017, видану ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві; визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про опис майна у податкову заставу №39 від 27.01.2017 та акт опису майна №83/17 від 08.02.2017.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.
Також суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням того, що позивачем було заявлено три позовних немайнових вимоги, а сплачено судовий збір лише за одну, то позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити судовий збір у сумі 1536, 80 грн.
Крім того, позивач просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції в Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про опис майна у податкову заставу №39 від 27.01.2017.
Згідно з вимогами ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення Державної податкової інспекції в Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, то строки визначені ст.т.56, 102 Податкового кодексу України у даному випадку не зхастосувоються.
Тому, при визначенні початку перебігу процесуального строку на оскарження вищевказаної вимоги, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність).
Так, дослідивши додані до позовної заяви матеріали, суд зазначає, що позбавлений можливості перевірити день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки позивач не надав належні докази, що підтверджують поважність причин пропуску звернення до суду із вимогою про скасування рішення Державної податкової інспекції в Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про опис майна у податкову заставу №39 від 27.01.2017.
Обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду повинні бути належним чином доведені та обґрунтовані, відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та подачі суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів сплати судового збору у сумі 1536, 80 грн.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
Встановити позивачу строк до 10 днів для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання даної ухвали суду.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності
Суддя А.С. Мазур