ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 квітня 2019 року № 640/19894/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі також - відповідач, Дніпровська РДА), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови у реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про відмову в реєстрації місця проживання громадянину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання громадянина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення відомостей до паспортного документу громадянина ОСОБА_1 про його місце проживання за вказаною адресою та внесення цих даних до Єдиного державного демографічного реєстру.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації за результатами розгляду заяви позивача від 20.11.2018 про реєстрацію місця проживання безпідставно, всупереч ст. 9-1 Закону №1382-IV та п. 11 Правил №207 відмовив у задоволенні такої заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 відкрито провадження у справі №640/19894/18 за вказаним позовом ОСОБА_1 та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання вимог цієї ухвали суду представником відповідача через канцелярію суду поданий відзив на позовну заяву. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що підставою для відмови у здійсненні реєстрації місця проживання позивача ( ОСОБА_1 ) за вказаною ним у заяві адресою ( АДРЕСА_1 ) став п. 11 Правил реєстрації місця проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207. А саме у поданих заявником документах була зазначена недостовірна інформація щодо адреси місця реєстрації (житла).
У свою чергу позивач подав через канцелярію суду відповідь на відзив, де на спростування позиції позивача зазначив, що нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного демографічного реєстру» від 02.03.2016 №207 не передбачено такої підстави для відмови у реєстрації місця проживання, як відсутність присвоєння поштової адреси багатоквартирному жилому будинку. Позивач стверджував, що ОСОБА_2 (дружина позивача) зареєструвала право власності на нерухоме майно (квартиру) за спірною адресою, що спростовує твердження відповідача про відсутність в Реєстрі адрес міста Києва та Реєстрі територіальної громади міста Києва відомостей про адресу житлового будинку АДРЕСА_2 . Крім того, позивач посилався на непослідовність позиції відповідача у вирішенні питання щодо здійснення реєстрації місця проживання фізичних осіб за спірною адресою, оскільки за даними паспорту громадянина України ОСОБА_3 (яка так само як і дружина позивача стала власницею квартири у багатоквартирному жилому будинку), 21.09.2018 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією у зазначеному документів був вчинений запис про реєстрацію місця проживання названої особи за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач отримав відповідь на відзив 20.03.2019, однак процесуальним правом на подання до суду заперечень в порядку ст. 164 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.
В ході розгляду справи заперечень проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду також не надійшло, з огляду на що, суд вказує про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
20.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявами про зняття з реєстрації місця проживання ( АДРЕСА_4 ) у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання та про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
З копії заяви про реєстрацію місця проживання вбачається, що на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 надана згода власника житла (квартири) - ОСОБА_2 (яка відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 26.07.1980, та згідно тексту вчиненої у паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 відмітки про сімейний стан, є дружиною позивача).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, право приватної власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 зареєстроване 05.07.2018 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства «Новоіванівське 3» у м. Києві Коровайко О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41944931 від 06.07.2018. За даними технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 , виготовленому 11.06.2018 ПП «Бюро технічної інвентаризації та оцінки», місцем проживання замовника технічної інвентаризації ( ОСОБА_2 ) значиться адреса: АДРЕСА_6 .
За результатами розгляду заяв позивача відповідачем у знятті з реєстрації місця проживання та відповідно у реєстрації місця проживання було відмовлено.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Правовідносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження регулює відповідно до Конституції України Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV (далі - Закон №1382-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону №1382-IV, дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Частиною 1 ст. 2 Закону №1382-IV передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно з наведеними у ст. 3 Закону №1382-IV визначеннями термінів: «реєстрацією» є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України; «зняття з реєстрації» - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; «місце проживання» - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Відповідно до ст. 11 Закону №1382-IV, орган реєстрації здійснює формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно абз. 7 ст. 3 цього Закону органами реєстрації визначені виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Нормами ч.ч. 1, 3, 8, 10 і 11 ст. 6 Закону №1382-IV передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
При цьому, забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом норм ст. 7 зазначеного Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації. Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.
Статтею 10 Закону №1382-IV визначено, що правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання вимог ст. 10 Закону №1382-IV Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 були затверджені Правила здійснення реєстрації місця проживання (далі - Правила №207).
Відповідно до п. 1, п. 2 Правил №207 вони визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. У цих Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Пунктом 18 цих Правил передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:
1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8 ( в даному випадку заяву про реєстрацію місця проживання за формою, затвердженою у додатку 6 до Правил, - яка в тому числі містить відомості про адресу житла або адресу (місцезнаходження) спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або військової частини, за якою реєструється місце проживання);
2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);
4) документи, що підтверджують:
право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);
право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);
проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);
5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
Пунктом 11 Правил №207 встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Аналогічно в ст. 91 Закону №1382-IV визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Зі змісту наведених положень ст. 91 Закону №1382-IV та п. 11 Правил №207 вбачається, що орган реєстрації відмовляє у реєстрації місця проживання/знятті з реєстрації місця проживання, зокрема, якщо у поданих особою документах містяться недостовірні відомості.
Судом встановлено, що позивачем 20.11.12018 подано перелік необхідних документів, які передбачені вимогами ст. 6 і 7 Закону №1382-IV, п. 18 Правил №207. Разом з тим, як видно з наявних у справі матеріалів, підставою для відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 стала та, що передбачена п. 11 Правил №207, а саме - подання заявником недостовірної інформації про адресу, до якої вибуває заявник (тобто, адресу майбутнього місця проживання). А саме в тексті поданої заяви в якості такої адреси була вказана: АДРЕСА_1 . У свою чергу підставою для відмови у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 стала обставина відмови у задоволенні заяви позивача про зняття з реєстрації місця проживання. Відповідно до пояснень представника відповідача, фактично підставою для відмови у здійсненні реєстрації місця проживання позивача була аналогічна, що у випадку відмови у знятті з реєстрації місця проживання.
В тексті свого відзиву на позовну заяву відповідач пояснив, що даний висновок Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА був мотивований тим, що за даними Реєстру адрес міста Києва, за будівельною адресою об'єкту будівництва «Будівництво житлового будинку по вул. Райдужна, 56, 58, АДРЕСА_7 » поштову адресу: АДРЕСА_2 - не присвоєно. Крім того, відповідно до листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.09.2018 №8189/35/2/103 (копія якого наявна у матеріалах справи), у прийнятті розпорядження про присвоєння поштової адреси ( АДРЕСА_2 ) об'єкту нерухомого майна - житловому комплексу, побудованим цим Обслуговуючим кооперативом адресованому Обслуговуючому кооперативу «ЖБК «Райдужний район», було відмовлено.
В контексті з наведеним суд зазначає наступне.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про питання присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві» від 25.06.2011 №1094 затверджено Тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, що вводиться тимчасово до запровадження адресної бази містобудівного кадастру та встановлює на території міста єдиний функціональний механізм надання поштових адрес, закріплює основні принципи ведення єдиного реєстру адрес міста Києва.
Даний Тимчасовий порядок діє на території міста Києва і є обов'язковим для виконання всіма розташованими на території міста Києва органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, фізичними та юридичними особами.
Відповідно до мети цього Порядку наведені в ньому терміни вживаються в таких значеннях, зокрема: «адреса» - ідентифікатор об'єкта нерухомого майна (за критеріями його місцезнаходження); «тимчасова адреса земельної ділянки» - це адреса, яка використовується для тимчасової ідентифікації земельних ділянок, які у встановленому законом порядку надаються у власність, оренду та постійне користування; «будівельна адреса» - це адреса, яка використовується для ідентифікації об'єктів нерухомого майна на період будівництва (п. 1.4 Тимчасового порядку).
Присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпоряджень районних в місті Києві державних адміністрацій або наказів Головного управління містобудування та архітектури з подальшим їх внесенням до єдиного реєстру адрес (п. 1.6 Тимчасового порядку).
Пунктом 2.4 цього Тимчасового порядку передбачено, що присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) здійснюється шляхом видання розпорядження відповідної районної в м. Києві державної адміністрації.
При цьому, п. 2.3 Тимчасового порядку визначає, що тимчасова адреса земельної ділянки, а також будівельна адреса об'єктів нерухомого майна зберігають свою чинність до завершення будівництва та введення їх в експлуатацію в установленому порядку.
Слід зазначити, що аналогічні положення міститься у п. 4 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394.
Крім того, пп. 1.2, 1.4, 1.8 зазначеного Положення передбачено, що адреса будівлі, споруди, майнового комплексу пов'язана з їх стійким місцем розташування, юридично закріплена і використовується в офіційних документах, міських інформаційних системах реєстрації громадян, суб'єктів господарської діяльності, прав на об'єкти нерухомості та інших системах.
Реєстрація адреси - це сукупність дій щодо внесення до Реєстру адрес відомостей з документів, що встановлюють адресу. Реєстрація адреси об'єкта нерухомості супроводжується контролем його місцезнаходження (і за необхідності його відображення);
Реєстр адрес - база даних систематизованого зводу відомостей про офіційні адреси об'єктів нерухомості з їхніми найменуваннями та поштовими адресами, що відповідають прийнятому стандарту й прив'язані до класифікатора вулиць у Реєстрі вулиць та інших поіменованих об'єктів та плану міста і є базовою складовою інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва.
Юридично правильними адресами є адреси, зареєстровані у Реєстрі адрес. Факт реєстрації адреси у Реєстрі адрес посвідчується (підтверджується) довідкою (витягом) з Реєстру адрес Містобудівного кадастру міста Києва.
З урахуванням наведеного вище, належним документом, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси, є розпорядження відповідної районної в м. Києві державної адміністрації або довідка (витяг) з Реєстру адрес Містобудівного кадастру міста Києва.
Наявні у справі матеріали свідчать, а позивачем не заперечується те, що після втрати чинності будівельної адреси, присвоєної багатоквартирному жилому будинку, місця проживання в якому просив зареєструвати позивач у заявах від 20.11.2018, поштової адресу такому новозбудованому об'єкту нерухомого майна у встановленому порядку присвоєно не було. Ці обставини також засвідчуються даними Реєстру адрес міста Києва, що розміщений у вільному доступі на офіційному інтернет-сайті Департаменту архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації (https://kga.gov.ua/ofitsijni-dokumenti/11-ofitsijni-dokumenti/1376-reestr-adres-mista-kieva).
Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що в даному випадку, мало місце зазначення ОСОБА_1 недостовірних відомостей про адресу майбутнього місця проживання у текстах поданих ним заяв про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію місця проживання. Як наслідок, суд вважає, що у Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА були достатні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації та знятті з реєстрації місця проживання, а тому не вбачає у діях суб'єкта владних повноважень ознак протиправності.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на обставину здійснення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на житло - квартиру АДРЕСА_5 , оскільки правомірність здійснення державним реєстратором відповідної реєстраційної дії не являється предметом розгляду у межах спірних правовідносин. Також суд не бере до уваги надану позивачем копії аркушів паспорту громадянки України ОСОБА_3 , засвідченої представником позивача - адвокатом Бондарчук З., з огляду на відсутність документальних доказів отримання такого доказу в офіційному порядку.
Більш того посилання позивача на одиничний випадок реєстрації місця проживання іншої фізичної особи у тому ж самому жилому будинку не спростовують наведеного вище висновку суду, який ґрунтується на наведених нормах законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В даному випадку відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову повністю, а документальні докази понесення відповідачами судових витрат у матеріалах справу відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_8 ) до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37203257, адреса: 02094, м. Київ, бульв. Праці, 1/1) визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок