ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
04 квітня 2019 року м. Київ № 640/5404/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Петролеум ЛЛС"
про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,
Державна служба геології та надр України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Петролеум ЛЛС", в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6049 від 05 травня 2015 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Азов Петролеум ЛЛС" (код ЄДРПОУ 37994478).
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, згідно з пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності
Відповідно частини другої статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктам 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку.
Разом з тим, 21.11.2018 року до позивача від відповідача надійшла незгода щодо припинення дій дозволу №6049.
Таким чином, саме з цього часу у позивача виникла підстава для звернення до суду, отже строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчився в лютому 2019 року.
В свою чергу позивач звернувся з даною позовною заявою до суду у кінці березня 2019 року, а саме, позовну заяву датовано 26.03.2019 року; відповідно до фіскального чеку Укрпошти, долученого до позовної заяви, матеріали позову надіслано відповідачу 27.03.2019 року; та згідно з даними офіційного сайту Укрпошти шляхом відстеження поштового відправлення за трек-номером зазначеного на конверті, надіслано поштовим зв'язком до Окружного адміністративного суду міста Києва 27.03.2019 року, тобто, після спливу процесуального строку звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви додано заяву про поновлення пропущеного строку на подання адміністративного позову про припинення права користування надрами.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач вказує на те, що вперше Державна служба геології та надр України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з дотриманням процесуальних строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. Однак, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 року позовну заяву Державної служби геології та надр України залишено без розгляду, оскільки при розгляді справи у спрощеному проваджені, судом встановлено, що позовна заява не підписана уповноваженим представником позивача.
Крім того, позивачем зазначено, що у зв'язку з великою завантаженістю представником позивача помилково не підписано позовну заяву, та направлено до суду позовну заяву без підпису уповноваженої особи.
Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам позивача, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд вважає, що вказані у заяві про поновлення процесуального строку обставини, не є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Водночас, судом також враховується, що в адміністративній справі №640/2818/19 ухвалою суду позов залишено без розгляду 12.03.2019 року, в той час, як встановлено судом повторно позивач звернувся через 15 днів.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд вбачає за необхідне залишити позовну заяву без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення процесуального строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в межах десяти днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, ч. 1 ст. 171, ст. 243, ст. 248, ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Залишити позовну заяву Державної служби геології та надр України без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ним цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 КАС України.
Ухвала відповідно до змісту ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна