ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
05 квітня 2019 року м. Київ № 640/2879/19
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію публічного акціонерного товаритва "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за договором поточного банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" № 980-033-000004513 від 12.04.2016, номер рахунку НОМЕР_2 на ім"я ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 та про зобов"язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором поточного банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" № 980-033-000004513 від 12.04.2016, номер рахунку НОМЕР_2 на ім"я ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 04.03.2019 позовну заяву залишено без руху, в тому числі, з підстав необхідності подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження своєї позиції.
На виконання ухвали суду представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено аналогічні причини пропуску строку звернення до суду, які були викладені в позовній заяві. Представник позивача зазначає про звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" у грудні 2018 року та не надання Банком наказів, які стали підставою для не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми. Також представником позивача наведено практику Верховного Суду у правовідносинах щодо визнання нечинними договорів банківського вкладу.
Разом з тим, в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху судом надана оцінка доводам позивача відносно того, що про визнання нікчемними правочинів позивачу стало відомо в грудні 2018 року та вказано, що суд критично ставиться до вказаних доводів, виходячи з наступного.
Рішенням Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ віднесено Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних. На підставі вказаного рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення № 812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".
Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Отже, про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних та про наявність права на відшкодування гарантованої суми вкладу позивач повинен був дізнатися в травні 2016 року.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 12.07.2016 №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 включно.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 18.07.2016 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський".
Таким чином, з 18.07.2016 позивач мав можливість дізнатися про інформацію щодо включення або не включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та з"ясувати інформацію щодо підстав не включення його до вказаного Переліку.
Проте, позивач своїм правом не скористався. Обставин неможливості з поважних причин звернутися до суду в 2016-2017 роках позивачем не наведено.
За таких обставин, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення строку звернення до суду, не вбачаються судом поважними причинами пропуску строку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи не визнання судом поважними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 з даним позовом до адміністративного суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовну заяву повернути.
Відповідно до частини сьомої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя М.А. Бояринцева