ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 березня 2019 року № 826/3190/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому) провадженні адміністративну справу,
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:
- зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, відповідно до пункту 4-4 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 18 жовтня 2017 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що дії відповідача є такими, що порушують його право на соціальний захист у законних розмірах та, як наслідок, розмір встановленої пенсії є заниженим, оскільки невірно було застосовано коефіцієнт страхового стажу 1%, а не 1, 35%.
Від відповідача у встановлений ухвалою суду строк надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, виходячи з того, що розрахунок пенсії позивачу відповідає чинному законодавству та матеріалам пенсійної справи. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-08 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 рік із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Разом з відзивом до суду надійшла заява відповідача про заміну відповідача у справі - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням встановленого судом, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №203 «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві» передбачено утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, реорганізувавши шляхом злиття Правобережного, Лівобережного, Центрального управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, копія якої міститься в матеріалах справи, суд вбачає підстави для заміни сторони його правонаступником, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
До 18 жовтня 2017 року ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 18 жовтня 2017 року Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
12 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про застосування для його пенсії величини оцінки одного року страхового стажу 1.35% відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 14 лютого 2018 року за вих. №2863/14/Р-328 відповідач направив на адресу позивача відповідь, у якій відмовив у застосуванні коефіцієнту страхового стажу - 1, 35%, та зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-08 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 рік із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 4-3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Крім того, згідно з пунктом 4-4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Оскільки право на пенсію за віком вперше у позивача виникло з 18 жовтня 2017 року, тому згідно з пунктом 4-4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії повинна застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Розділу ІІІ Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем неправомірно застосовано показник величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 (02091, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) - задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код 42098386) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, відповідно до пункту 4-4 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 18 жовтня 2017 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур