05 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/5/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.01.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області пов'язані з відмовою у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 спеціального страхового стажу на пільгових умовах - один місяць роботи за півтора місяці - періоду роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року в якості помічника машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації, який відноситься до району Крайньої Півночі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 спеціального страхового стажу на пільгових умовах - один місяць роботи за півтора місяці - періоду роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року в якості помічника машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації, який відноситься до району Крайньої Півночі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 29.11.2018 року він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області, в якій просив зарахувати до його стажу в пільговому обчисленні період роботи помічником машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року з розрахунку один місяць цієї роботи за півтора місяця.
Відповіддю від 12.12.2018 року відповідач повідомив, що період роботи позивача з 18.12.1985 року по 28.05.1986 року зараховано до його страхового стажу в одинарному розмірі, оскільки в документах зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі, однак відсутня інформація про укладення страхового трудового договору та користування пільгами.
Позивач вважає такі дії відповідача, пов'язані з відмовою у зарахуванні до його страхового стажу на пільгових умовах період роботи помічником машиніста тепловоза на станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Російської Федерації протиправними, виходячи з наступного.
Так, 29.05.1986 року позивач уклав з керівництвом локомотивного депо Сургут Тюменської області трудовий договір №1364, продовжуючи виконувати свої трудові обов'язки в якості помічника машиніста тепловоза на станції Пурпе, а з 01.10.1986 року у зв'язку з переведенням в цьому депо, як машиніста тепловоза, не змінюючи при цьому характеру виконуваної роботи, ні зміни місцевості, ні кліматичних умов, пропрацювавши внаслідок цього в районі Крайньої Півночі при тих умовах, які були до укладення строкового трудового договору від 29.05.1986 року. По цій причині позивач з 18.12.1985 року користувався пільгами щодо розрахунку його страхового стажу у зв'язку з виконанням покладених на позивача трудових обов'язків в районі Крайньої Півночі. З цього позивач прийшов до висновку, що період його роботи в якості помічника машиніста тепловоза в локомотивному депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року слід зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах з розрахунку один місяць роботи за півтора місяця.
Запис в трудовій книжці позивача про виконання роботи в якості помічника машиніста тепловоза на станції Пурпе локомотивного депо Сургут, що відноситься до району Крайньої Півночі, з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року без укладення строкового трудового договору, являється доказом користування позивачем пільгами щодо обчислення страхового стажу з розрахунку один місяць роботи в цій місцевості за півтора місяця.
З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що є всі необхідні правові підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, пов'язані з відмовою у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року на пільгових умовах - один місяць за півтора місяця - в якості помічника машиніста тепловоза на станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації, що відноситься до району Крайньої Півночі.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що 04.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно розпорядження Головного управління №68 від 30.03.2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
03.04.2017 року листом Головного управління№11/14 повідомлено позивача про прийняте рішення Головного управління щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років.
Поряд з цим в 2017 році та протягом 2018 року позивач звертався до Головного управління із заявами в межах Закону України "Про звернення громадян", про що листами Головного управління надавалися відповіді в межах норм чинного законодавства.
В період з 18.12.1985 року до 29.05.1986 року позивач працював в якості помічника машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут, Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу, Російської Федерації. Відповідно до матеріалів, які містяться в матеріалах відмовленої пенсійної справи, спеціальний стаж позивача становить 12 років 5 місяців 6 днів.
Відповідач звертав увагу на те, що при обчисленні стажу для пенсії за вислугу років не застосовується кратне обчислення стажу за роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
В трудовій книжці позивача міститься запис про роботу в період з 18.12.1985 року по 25.09.1995 року в якості помічника машиніста та машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації.
Страховий стаж позивача для визначення права на пенсію за вислугу років, до якого весь період роботи на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 18.12.1985 року по 25.09.1995 року зараховано в одинарному розмірі становить 22 роки 3 місяці 10 днів.
Разом з тим, до страхового стажу, який визначатиме право на пенсію за віком, період роботи за строковими угодами в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі з 29.05.1986 року по 31.12.1990 року буде зараховано в кратному обчисленні, тобто 1 рік роботи за 1 рік і 6 місяців. Таким чином страховий стаж Позивача, який визначатиме право на пенсію за віком, становитиме 24 роки 6 місяців 26 днів
Відповідач вважає, що факт роботи в районах Крайньої Півночі в період з 18.12.1985 року до 29.05.1986 року без документального підтвердження користування відповідними пільгами не є підставою для пільгового обчислення стажу, так як це передбачено законодавством України.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу у позивача станом на 04.01.2017 року, а саме: спеціального стажу роботи не менше 12 років та 6 місяців, а також необхідного страхового стажу не менше 26 років, відповідач вважає, що в Головного управління немає правових підстав для призначення пенсії за вислугу років, а отже і зарахування до страхового стажу періоду роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року в кратному обчисленні.
Позивач, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив проти позову, в якому зазначив, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової знижки, або письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими законодавством.
Позивач зазначив, що з врахуванням того, що він з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року працював в якості помічника машиніста тепловоза на станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу, тобто, з виконанням тих самих функціональних обов'язків, в тій самій місцевості, а також в тих самих кліматичних умовах, що і після укладення позивачем 29.05.1986 року строкового договору з адміністрацією цього підприємства з зазначенням пільг щодо обчислення стажу роботи в кратному розмірі, позивач вважає, що є в наявності правові підстави для обчислення стажу роботи з розрахунку один місяць роботи за півтора місяці.
Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано вказує на те, що у нього відсутні підстави для зарахування до його пільгового стажу періоду роботи в якості помічника машиніста тепловоза на станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області з 18.12.1985 року по 29.05.1966 року з розрахунку один місяць роботи в цій місцевості за півтора місяця.
Посилання відповідача на те, що у позивача недостатньо спеціального стажу роботи і загального стажу для вирішення питання про призначення для виплати пенсії за віком, не має відношення до даної справи, оскільки позивач звернувся з позовом до суду лише про зарахування спеціального страхового стажу на пільгових умовах - один місяць за півтора за час роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року в якості помічника машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації, а не про призначення та виплати щомісячно пенсії за віком.
Ухвалою суду від 10.01.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 12.02.2019 року.
Судове засідання призначене на 12.02.2019 року відкладено на 26.02.2019 року, по технічним причинам.
Позивач у вступній промові позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у вступній промові заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Після виступу із вступним словом, дослідження письмових доказів, учасниками справи подано до суду заяви про продовження розгляду адміністративної справи без їх участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 27.08.1996 року Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 11).
Згідно відомостей з Трудової книжки БТ-І №5226611 від 01.02.1980 року, позивач працював на таких посадах:
- з 15.02.1978 року по 30.01.1980 року - навчання в Чернівецькому ТУ-4;
- з 18.04.1980 року по 18.05.1982 року - служба в радянській армії;
- з 01.02.1980 року по 15.04.1980 року - помічник машиніста тепловоза;
- з 21.06.1982 року по 05.12.1983 року - помічник машиніста тепловоза;
- з 05.02.1983 року - направлений в розпорядження локомотивного депо Чернівці по закінченню курсу навчання;
- з 13.11.1984 року 16.11.1985 року - по закінченню курсів машиністів прийнятий помічником машиніста тепловоза;
- 18.12.1985 року - прийнятий помічником машиніста тепловоза на станції Турпе в порядку переведення;
- 01.10.1986 року по 25.09.1995 року - переведений машиністом тепловоза на станції Пурпе (а.с. 14-18).
В свою чергу, 29.05.1986 року між Локомотивним депо Сургут та позивачем укладено Трудовий договір №1364, за умовами якого Локомотивне депо Сургут запросило на роботу позивача в якості помічника машиніста. Договором передбачено, що позивач користується пільгами для осіб, що передбачено для осіб працюючих в районах Крайньої півночі та прирівняних до них районів (а.с. 20).
29.05.1989 року між Локомотивним депо Сургут та позивачем укладено Трудовий договір №2949, за умовами якого Локомотивне депо Сургут запросило на роботу позивача в якості помічника машиніста з 29.05.1989 року по 29.05.1991 року. Договором передбачено, що позивач користується пільгами для осіб, що передбачено для осіб працюючих в районах Крайньої півночі та прирівняних до них районів (а.с. 21).
29.05.1991 року між Локомотивним депо Сургут та позивачем укладено Трудовий договір, за умовами якого Локомотивне депо Сургут запросило на роботу позивача в якості помічника машиніста з 29.05.1991 року по 29.05.1993 року. Договором передбачено, що позивач користується пільгами для осіб, що передбачено для осіб працюючих в районах Крайньої півночі та прирівняних до них районів (а.с. 22).
Відповідно до Листа Філії ОАО "РЖД" Свердловская железная дорога" від 03.10.2017 року №вих-10094 у фонді локомотивного депо залізничної станції Сургут Сургутського відділення Свердловської залізниці містяться відомості на ОСОБА_1, де зазначено:
- наказом від 18.12.1985 року №433/р зарахований на роботу з 18.12.1985 року помічником машиніста тепловоза по залізничній станції Пурпе;
- наказом від 01.10.1986 року № 671/п переведений з 01.10.1986 року машиністом тепловоза по залізничній станції Пурпе;
- наказом від 25.09.1995 року №215/у звільнений з 25.09.1995 року, стаття 31 КЗпП Російської Федерації в зв'язку з виїздом на колишнє місце проживання (а.с. 24).
Відповідно до Розрахунку стажу №п/с68, загальний стаж позивача становить 22 роки 3 місяці 10 днів: Локомотивна бригада - 12 років 5 місяців 6 днів; військова служба - 2 роки 0 місяців 28 днів; страховий стаж з 01.07.2000 року - 5 років 5 місяців 6 днів; загальний стаж після 2004 року - 2 роки 2 місяці 6 днів (зв. а.с. 42).
Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 30.03.2017 року №68 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 42).
04.01.2017 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою №9/3 про призначення пенсії за вислугу років. До заяви додано: копія паспорта; копія РНОКПП; рахунок в установі банку; фото; копія трудової книжки; копія свідоцтва, диплому про навчання в навчальних закладах; копія військового квитка; копія свідоцтва про народження дітей; копія свідоцтва про зміну прізвища; документи про стаж; довідка про заробітку плату (а.с. 43).
Розглянувши заяву позивача №9/3 від 03.04.2017 року, Листом від 03.04.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача, що його спеціальний стаж складає 12 років 5 місяців 5 днів, а загальний стаж - 22 роки 3 місяці 9 днів. В зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 12 років 6 місяців, та страхового стажу 26 років, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Повідомлено, що право на пенсійне забезпечення згідно із статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач набуде при досягненні 60 років (а.с. 44).
29.11.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про зарахування до стажу в пільговому обчисленні період роботи помічником машиніста тепловоза по залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року з розрахунку один місяць роботи за півтора місяця (а.с. 25-27).
Розглянувши заяву позивача від 29.11.2018 року, Листом від 12.12.2018 року №995/М-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача, що підстав для зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 18.12.1985 року по 28.05.1986 року в пільговому обчисленні немає та відповідно право на призначення пенсії на пільгових умовах відсутнє (умови набуття права на пенсію за вислугу років та пенсію за віком на пільгових умовах викладені в листі Головного управління від 02.07.2018 №533/М-11/13). Відмова обгрунтована тим, що період роботи з 18.12.1985 року по 28.05.1986 року зараховано до страхового стажу в одинарному обчисленні, оскільки незважаючи на те, що в документах зазначено періоди роботи в районах Крайньої Півночі, однак відсутня інформація про укладення строкового трудового договору та користування пільгами у цей період (а.с. 28).
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області пов'язані з відмовою у зарахуванні до спеціального страхового стажу на пільгових умовах - один місяць роботи за півтора місяці - періоду роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. а) ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (Закон №1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закон №1788-XII за відсутності 30 років страхового стажу у чоловіків пенсія за вислугу років призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 року №1058-IV (Закон №1058-IV) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що кратне обчислення стажу застосовується для обчислення стажу, який дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абз. 1 пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
З наведеного слідує, що кратне обчислення стажу застосовується для обчислення стажу, за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півноч, і дає право на отримання пенсії лише за віком та по інвалідності, а не за вислугу років.
В свою чергу, пільгове обчислення страхового стажу в кратному обчисленні (один місяць за півтора) проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Отже, однією з обов'язкових умов для пільгового обчислення страхового стажу в кратному обчисленні за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, є документальне підтвердження користування пільгами.
З матеріалів справи судом встановлено, що до спеціального стажу позивача включаються періоди роботи:
- з 01.02.1980 року по 15.04.1980 року, з 21.06.1982 року по 05.12.1983 року та з 13.11.1984 року по 10.11.1985 року - помічник машиніста тепловозу Локомотивного депо Чернівці;
- з 18.12.1985 року по 25.09.1995 року - помічник машиніста та машиніст тепловозу Локомотивного депо Сургут Свердловської залізниці (район Крайньої Півночі).
Таким чином, спеціальний стаж позивача становить 12 років 5 місяців 6 днів, при необхідному - 12 років 6 місяців.
Страховий стаж позивача для визначення права на пенсію за вислугу років, до якого весь період роботи на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації з 18.12.1985 року по 25.09.1995 року зараховано в одинарному розмірі становить 22 роки 3 місяці 10 днів, при необхідному - 26 років.
Разом з тим, до страхового стажу, який визначатиме право на пенсію за віком, період роботи за строковими угодами в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі з 29.05.1986 року по 31.12.1990 року має бути зараховано в кратному обчисленні, тобто 1 рік роботи за 1 рік і 6 місяців. Таким чином, страховий стаж позивача, який визначатиме право на пенсію за віком становить 24 роки 6 місяців 26 днів.
Суд зазначає, що період роботи з 18.12.1985 року по 28.05.1986 року який визначає право на пенсію за вислугу років, необхідно зарахувати до страхового стажу в одинарному розмірі в місцевості, прирівняній до району Крайньої Півночі, оскільки кратне обчислення стажу застосовується тільки при призначенні пенсій за віком та по інвалідності.
Разом з цим, до страхового стажу, який визначатиме право на пенсію за віком період роботи з 18.12.1985 року по 28.05.1986 року зараховано в одинарному обчисленні, оскільки відсутня інформація про укладення строкового договору та користування пільгами, а з 29.05.1986 року по 31.12.1990 року має бути зараховано в кратному обчисленні, 1 рік роботи за півтора, у зв'язку з наявністю відповідних трудових Договорів якими встановлено, що позивач користується пільгами для осіб, що передбачено для осіб працюючих в районах Крайньої півночі та прирівняних до них районів.
Позивач не надав суду документально підтверджених доказів користування в період з 18.12.1985 року по 28.05.1986 року пільгами, що передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Наявність в трудовій книжці та в листі філії ОАО "РЖД" Свердловская железная дорога" інформації про роботу позивача в період з 18.12.1985 року по 28.05.1986 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі без документального підтвердження користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами, не дають права та підстав для його зарахуванні до спеціального страхового стажу на пільгових умовах - один місяць роботи за півтора місяці.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження користування позивачем пільгами, що передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в період роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року в якості помічника машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації, який відноситься до району Крайньої Півночі, тому відповідач правомірно відмовив у його зарахуванні до спеціального страхового стажу на пільгових умовах - один місяць роботи за півтора місяці.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Представником відповідача під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження позиції щодо правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області пов'язаних з відмовою у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 спеціального страхового стажу на пільгових умовах - один місяць роботи за півтора місяці - періоду роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року в якості помічника машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут, Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу, Російської Федерації, який відноситься до району Крайньої Півночі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
З огляду на викладене, також не має підстав для задоволення похідних від них вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 спеціального страхового стажу на пільгових умовах - один місяць роботи за півтора місяці - періоду роботи з 18.12.1985 року по 29.05.1986 року в якості помічника машиніста тепловоза на залізничній станції Пурпе локомотивного депо Сургут Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації, який відноситься до району Крайньої Півночі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 4032345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022).
Суддя В.О. Григораш