ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 березня 2019 року м. Київ № 826/7966/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клименчук Н.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради "ГОТОВО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради "ГОТОВО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2017 року до участі в справі залучено Державне підприємство "Національні інформаційні системи" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судове засідання 20.02.2019 р. позивач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім поштовим повідомленням, відправленого за адресою представника позивача (адвоката) Клименка Едуарда Наумовича, та отриманого останнім 05 грудня 2018 року, про що свідчить відповідний підпис.
Втім, представником позивача у день призначеного судового засідання через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з викликом у судове засідання до Шевченківського районного суду м. Києва.
У зв'язку з неявкою позивача, у судовому засіданні 20.02.2019 року оголошено перерву до 19.03.2019 року.
Разом з тим, представник позивача в судове засідання призначене на 19.03.2019 р. повторно не прибув, подавши через канцелярію суду 18.03.2019 року клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з викликом для участі у судове засідання до Північного апеляційного господарського суду.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.
За приписами пункту 2 частини другої статті 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
При цьому, за змістом частини першої статті 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи. Водночас, згідно частини першої статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Отже, враховуючи процитовані вище положення пункту 2 частини другої статті 205 КАС України, підстави відкладення розгляду справи стосуються виключно неявки в судове засідання без поважних причин сторін або третіх осіб.
Разом з цим, згідно пунктів 1, 3 частини третьої статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.
Так, оцінюючи підстави відкладення розгляду справи, викладені у клопотанні представника позивача, суд вказує на наступне.
Відповідно до статті 42 Правил адвокатської етики, затверджених з'їздом адвокатів України 9 червня 2017 року (далі - Правила), представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Із положень статті 44 КАС України випливає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи зобов'язані, серед іншого, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно частини першої статті 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України, визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із аналізу наведених норм видно, що учасники справи та їх представники, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, при цьому, безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, може розцінюватись судом, як зловживання такими (процесуальними правами).
В свою чергу, згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Окрім того, відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії представника позивача спрямовані на затягування судового процесу в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, що є зловживанням своїми процесуальними правами.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду адміністративної справи №826/7966/17.
Керуючись ст.ст. 2, 45, 205, 256 КАС України суд,
1. Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії представника позивача у адміністративній справі №826/7966/17.
2. У задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду адміністративної справи №826/7966/17 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.М. Клименчук