про закриття провадження у справі
03 квітня 2019 року м. Рівне №460/3039/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача 1: представник Охман Н.П.,
відповідача 2: представник Охман Н.П.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування акта, розрахунку, постанови,
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Волинській області (далі - відповідач 1), управління Укртрансбезпеки у Рівненській області в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати акт № 0010937 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2018; 2. Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 105/71 від 27.09.2018; 3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30 жовтня 2018 року № 083131.
07.03.2019 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, що стосуються оскарження розрахунку плати за проїзд.
Клопотання про закриття провадження у справі обґрунтоване тим, що оскаржуваний розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 105/71 від 27.09.2018 не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав чи обов'язків для позивача, а відтак такий розрахунок не може бути предметом спору.
В судовому засіданні представник позивача поклав вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Представник відповідача подане клопотання підтримав.
Одночасно судом звернуто увагу також і на позовну вимогу про визнання протиправним та скасування акту № 0010937 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2018 та зауважено, що спірний акт перевірки також не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.19 КАС України та не може бути предметом спору, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав чи обов'язків для позивача.
Представник позивача заперечив проти цього та зазначив, що саме на підставі вказаного акту перевірки був складений розрахунок плати за проїзд, тому таку позовну вимогу слід розглядати як предмет позову.
Представник відповідача погодився з тим що акт перевірки не зумовлює виникнення будь-яких прав чи обов'язків для позивача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів клопотання відповідачів про закриття провадження у справі, а також предмет позову в частині визнання протиправним та скасування акту № 0010937 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2018, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт перший частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт другий частини другої статті 4 КАС України).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт дев'ятнадцятий частини першої статті 4 КАС України).
За правилами пункту першого частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт сьомий частини першої статті 4 КАС України).
За своє правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
У даному випадку спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуваний розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 123/071 від 23.10.2018 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні визначення, що наведене у статті 4 КАС України.
Правова позиція щодо розгляду справ про оскарження Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/3/18 (провадження №11-1173апп18).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові вказала, що Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Щодо оскарження акту № 0010937 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2018.
Згідно із п. 20 порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Відповідно до п. 21 цього ж Порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку).
За приписами п. 24 Порядку, акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи ( п. 25 Порядку).
За змістом п.31 Порядку, за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю.
Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Із аналізу змісту вказаних правових норм слідує, що акт перевірки є лише фіксацією виявленого порушення та не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків у позивача.
При цьому, суд не заперечує, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, однак наголошує, що ці рішення дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Так як наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішеннями управління Укртрансбезпеки, рішення про визнання протиправним та скасування акту перевірки не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, позаяк таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування постанови відповідача, яким визначено суму адміністративного-господарського штрафу, або ж припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, який встановлює певні зобов'язання.
Тобто, акт є лише підставою для розгляду питання про прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань, у зв'язку чим його не можливо визнати рішенням суб'єкта владних повноважень, яке тягне за собою певні негативні наслідки для особи, відносно якої такий акт складений.
Суд повторює, що акт є лише матеріальною формою фіксації результатів перевірки, відображення висновків, які зроблені посадовими особами під час перевірки, а тому суд уважає, що обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання протиправним та скасування акту № 0010937 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2018, не відповідає вимогам діючого законодавства та не відповідає змісту самого акту.
Таким чином, акт № 0010937 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2018 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. В свою чергу, відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту № 0010937 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2018 та визнання протиправним і скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 105/71 від 27.09.2018.
Згідно із п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог з підстав п.1 ч.1 ст.238 КАС України, то сплачений позивачем при поданні позову та заяви про збільшення позовних вимог, судовий збір належить до повернення останньому пропорційно до частини позовних вимог, в якій закрито провадження.
Позаяк клопотання особи про повернення судового збору станом на час прийняття рішення про закриття провадження у справі відсутнє, тому вказане питання буде вирішено судом після його надходження.
Керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті Охман Наталії Петрівни про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задовольнити.
Провадження в адміністративній справі №460/3039/18 за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 27 вересня 2018 року №105/71, - закрити.
Провадження в адміністративній справі №460/3039/18 за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27 вересня 2018 року №0010937, - закрити.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складений 05 квітня 2019 року.
Суддя Комшелюк Т.О.