про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/385/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-
05.04.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області про:
- визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.02.2019 року №ЧВ-227/19/424/АВ/П/ТД-1ФС/072.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини.
В позовній заяві позивач посилається на те, що оскаржувана постанова винесена на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ЧВ-227/19/424/АВ, який був складений 21 лютого 2019 року.
Натомість до матеріалів справи позивачем додано акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ЧВ-227/19/424/АВ від 29.01.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Проте, всупереч вказаним нормам, позивач додав до позовної заяви не засвідчені належним чином копії письмових доказів для відповідача, зокрема постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.02.2019 року №ЧВ-227/19/424/АВ/П/ТД-1ФС/072, акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ЧВ-227/19/424/АВ від 29.01.2019 року, цивільно-правові договора та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 р." з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог майновий.
Щодо розміру судового збору за позовну вимогу майнового характеру суд зазначає, що 1 відсоток ціни позову даного спору становить 1251,90 грн. ((125190,00)*1/100), що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210,00), тому розмір судового збору за подачу позову до суду становитиме 1921,00 грн.
Відтак, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Однак, позивачем за звернення до суду із цим позовом судовий збір не сплачено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суд -
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов