Ухвала від 05.04.2019 по справі 540/180/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

05 квітня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/180/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" та на стороні відповідача Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі-відповідач, ГУ Держпраці у Херсонській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 11.01.2019 р. № 752/21-22-13-04/1994913130-ДФС-ФС.

Ухвалою від 30.01.2019р. вказаний позов залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків. Ухвала суду виконана, недоліки позову усунуті.

Ухвалою суду від 11.02.2019р. провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено у судовому засіданні 04.03.2019р. за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.02.2019р. задоволено клопотання представника позивача, розгляд справи, призначений на 04.03.2019р., відкладено на 15.03.2019р.

Ухвалою від 15.03.2019р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутстаффер» (код ЄДРПОУ 38044531) та стороні відповідача - Головне управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259). Встановлено строки для подачі заяв по суті справи, витребовано докази та відкладено підготовче судове засідання на 09:00 год 05 квітня 2019 року.

В судовому засіданні 05.04.2019р. повернуто позивачу без розгляду заяву про забезпечення позову у зв'язку із несплатою судового збору. При вирішенні цього питання представником відповідача зазначено про те, що 11.04.2019р. закінчується строк на пред'явлення виконавчого документу, яким є оскаржена постанова про накладення штрафу від 11.01.2019 р. № 752/21-22-13-04/1994913130-ДФС-ФС, тому до спливу цього строку її буде звернуто до примусового виконання.

Також ухвалою від 15.03.2019р. встановлено учасникам справи строки для подачі відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, пояснень на позовну заяву або відзив, продовжено строк підготовчого провадження на 14 днів до 24 квітня 2019р. та відкладено підготовче судове засідання на 13:00 год 24 квітня 2019 року.

05.04.2019р. позивачем повторно подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженої постанови разом із доказами сплати судового збору за її подання, яка мотивована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде ускладнений чи неможливий. При цьому позивач посилається на те, що оскарженою постановою на нього накладено штраф в розмірі 2 122 110,00 грн. і ця постанова безпосередньо є виконавчим документом. Звернення її до примусового виконання призведе до значних негативних наслідків фінансового характеру, оскільки окрім стягнення самої суми штрафу також буде стягнуто при відкритті виконавчого провадження і виконавчий збір у відсотковому значенні до суми, яка стягується за виконавчим документом, буде накладений арешт на майно та рахунки у банківських установах, що фактично призведе до блокування господарської діяльності позивача як фізичної особи-підприємця. У разі ж задоволення позову і скасування постанови про накладення штрафу від 11.01.2019 р. № 752/21-22-13-04/1994913130-ДФС-ФС позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав.

Відповідно до ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа ... не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

За змістом ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається на будь-якій стадії розгляду справи без повідомлення учасників справи та не пізніше двох днів з дня її надходження. З цього правила зроблено лише один виняток - у разі, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Наявні у справи матеріали та докази, з урахуванням наданих представниками сторін пояснень при попередньому зверненні із заявою, надають можливість вирішити заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Надаючи оцінку обґрунтованості поданої представником позивача заяви про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приписами ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм слідує, що при розгляді клопотання про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Фактично, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

З позовної заяви та долучених до неї документів слідує, що постановою ГУ Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами штрафу від 11.01.2019 р. № 752/21-22-13-04/1994913130-ДФС-ФС на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення позивачем вимог законодавства про працю застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 2 122 110,00 грн.

Вищевказана постанова прийнята ГУ Держпраці у Херсонській області згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509).

Згідно п.9 Порядку № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Водночас приписами п.11 Порядку № 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи за порушення, які передбачені частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, стягуються органами державної виконавчої служби.

Як слідує з оскаржуваної постанови, вона прийнята на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

При цьому, ні Порядком № 509, ні ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

Таким чином запропонований позивачем захід забезпечення позову стосується предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.

Судом встановлено, що строк для добровільного виконання постанови вже завершився, а строк її пред'явлення до примусового виконання закінчується 11.04.2019р. Наступне підготовче засідання у даній справі призначено на 24.04.2019р. Суд вважає за можливе врахувати пояснення представника відповідача під час підготовчого засідання 05.04.2019р. про те, що відповідач має намір та фактично зобов'язаний звернути оскаржену постанову до примусового виконання до закінчення строку на її пред'явлення до виконання.

З огляду на викладене, суддя погоджується з доводами позивача, що в разі несплати позивачем у добровільному порядку штрафу згідно оскаржуваної постанови, такий штраф буде стягнуто в примусовому порядку, що призведе до покладення на позивача обов'язку сплатити додаткові витрати у вигляді судового чи виконавчого збору, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.

Наведені обставини свідчать і про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Зважаючи на те, що сам факт подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у справі не зупиняють дію рішення суб'єкта владних повноважень, то суд, відповідно до ст.154 КАС України, в порядку забезпечення позову, може ухвалою застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженої постанови. При цьому вжиття таких заходів є співмірним із заявленими вимогами та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.150-158, 173-181, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити до набрання законної сили рішенням у даній справі дію прийнятої Головним управлінням Держпраці у Херсонській області (73003, Херсонська область, м.Херсон, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 39792699) постанови від 11 січня 2019 року №752/21-22-13-04/1994913130-ДФС-ФС про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 2 122 110,00 грн..

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

Попередній документ
80977874
Наступний документ
80977876
Інформація про рішення:
№ рішення: 80977875
№ справи: 540/180/19
Дата рішення: 05.04.2019
Дата публікації: 08.04.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці