27 березня 2019 року справа № 2340/4392/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 - за довіреністю,
представника третьої особи Лисика А.Н. - за посадою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Черкаський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 звернулись ОСОБА_3 (далі - позивач 1) та ОСОБА_4 (далі - позивач 2) з позовом до Управління державної міграційної служби України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просять:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_5 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
- зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про позивачів, її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
В обґрунтування позову зазначено, що по досягненню шістнадцятирічного віку свого сина - ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Черкаського районного відділу Державної міграційної служби України в Черкаській області щодо оформлення та видачі їх неповнолітньому синові паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Однак відповідач протиправно відмовив у наданні такого паспорта, посилаючись на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», відповідно до якого оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється розпорядником ЄДДР у формі картки.
Ухвалою від 17.12.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом у порядку загального позовного провадження.
Відповідач, заперечуючи проти позову, 21.12.2018 надав до суду відзив, відповідно до якого просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки позивачі не зверталися до нього зі заявою встановленою законодавством формою щодо отримання паспорта громадянина України у формі книжечки і відповідач не здійснював відмови у видачі такого документа. Син позивачів не звертався до Черкаського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області та до відповідача із заявою-анкетою та доданим до неї належним пакетом документів, передбачених Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, для оформлення та видачі паспорта громадянина України. Станом на час звернення позивачів оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки не передбачено, а Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, розповсюджується на осіб, які вже отримали такий паспорт. Запровадження нової форми паспорта у формі ID-картки не є обмеженням свободи на вираження своїх поглядів та переконань, не є втручанням в особисте та сімейне життя, оскільки держава має право мати інформацію щодо своїх громадян для захисту суспільної безпеки і порядку. Крім того, бажання позивачів та їх неповнолітнього сина оформити паспорт у формі книжечки, обумовлене релігійними переконаннями, не може бути підставою для порушення вимог законодавства України, що передбачає оформлення національного паспорта громадянина України у вигляді картки з безконтактним електронним носієм. У зв'язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 11.02.2019 залучено до участі в справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Черкаський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Черкаській області.
25 лютого 2019 року третьою особою до суду надано письмові пояснення по справі, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову з огляду на обставини, викладені у відзиві на позов. Також у поясненнях зазначено, що вже після відкриття провадження у даній справі та після проведення першого судового засідання з розгляду справи - 15.01.2019 ОСОБА_5, в інтересах якого до суду звернулись позивачі, звернувся до Черкаського РВ УДМС України в Черкаській області особисто із заявою-зверненням, в якій просив видати йому паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки за зразком 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. До вказаної заяви також було додано копію свідоцтва про народження, дві фотокартки, довідку про реєстрацію місця проживання особи, копії паспортів позивачів. У відповідь ОСОБА_5 листом від 23.01.2019 №114 в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян" надана консультація, та інформація, з посиланням на чинні нормативно-правові акти про те, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Ухвалою від 27.02.2019, яка занесена до протоколу судового засідання від 27.02.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 11 год. 30 хв. 27.03.2019.
Позивачі у судове засідання не прибули, згідно із заявою від 11.02.2019 за вх. № 3550/19 просять розглянути справу за їх відсутності.
Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав викладених у відзиві та письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
У зв'язку із досягненням ОСОБА_5 шістнадцяти років ОСОБА_4 звернулась до Черкаського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області із заявою щодо видачі ОСОБА_5 паспорту громадянина України у вигляді книжечки за зразком 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Листом від 24.10.2018 №1821 за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_4 повідомлено, що порядок оформлення, видачі, обміну, переселення, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, переселення, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». Таким чином, УДМС зобов'язане забезпечувати оформлення та видачу паспортів громадянам України відповідно до вимог чинного законодавства, а саме здійснювати видачу паспортів у формі картки.
15 січня 2019 року ОСОБА_5 звернувся до Черкаського РВ УДМС України в Черкаській області особисто із заявою, в якій просив видати йому паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки за зразком 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. До вказаної заяви також було додано копію свідоцтва про народження, дві фотокартки, довідку про реєстрацію місця проживання особи, копії паспортів позивачів.
Листом від 23.01.2019 №114 повідомлено ОСОБА_5 про відсутність законних підстав для видачі йому паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року № 2235-III (далі Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону № 2235-III постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.
Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону № 5492-VI уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа. Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття "документ".
Разом з цим відповідно до статті 21 Закону № 5492-VI паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відтак, відповідач у листі-відповіді на звернення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зобов'язаний був вказати одну з вище перелічених підстав для відмови у оформленні паспорта ОСОБА_5 у формі книжечки, оскільки паспорт громадянина України в розумінні статті 21 вказаного Закону є документом.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що Черкаський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Черкаській області своїми листами лише повідомив заявників про те, що видача документу, що посвідчує особу, не можлива без обробки персональних даних особи.
Таким чином, відповідач в особі Черкаського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області у спірних правовідносинах не прийняв жодного рішення про відмову чи видачу ОСОБА_5 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки та не навів будь-яких правових підстав для відмови у проведенні оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не наведено жодних зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, з урахуванням статті 16 Закону № 5492-VI, суд приходить до висновку, що відповідач вчинив протиправні дії щодо неоформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки ОСОБА_5.
Як зазначено вище, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено два рівнозначних альтернативних варіанта оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.
За вказаних обставин, суд не вбачає відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Суд погоджується з твердженням позивачів, що відповідач своїми діями щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки порушує особисті права їх неповнолітнього сина, в інтересах якого позивачі звернулись до суду, що не відповідає основоположним приписам Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року), з огляду на таке.
Згідно зі ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як зазначено у статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
При цьому, як передбачено у статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач своїми діями прямо порушує права ОСОБА_5, передбачені статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки неоформлення йому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки саме через його релігійні переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежує її права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.
Судом встановлено, що права та законні інтереси ОСОБА_5 порушені відповідачем, оскільки наявними у матеріалах справи допустимими доказами підтверджені протиправні дії відповідача в особі Черкаського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, що полягають у відмові в оформленні паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до положень чинного законодавства.
Відтак суд висновує зобов'язати Управління державної міграційної служби у Черкаській області в особі Черкаського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_5 у формі паспортної книжечки без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду в зразковій справі № Пз/9901/2/18 від 19.09.2018, відповідно до якої Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в типових адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженогоПостановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відтак, з урахуванням зазначеного, з огляду на підстави та предмет спору, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, свідоцтво про народження І-СР № 249256) до Управління державної міграційної служби України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 117, код ЄДРПОУ 37852733), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Черкаський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 116) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Черкаського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області у видачі ОСОБА_5 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Визнати протиправною відмову Управління державної міграційної служби у Черкаській області в особі Черкаського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області у видачі ОСОБА_5 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Черкаській області в особі Черкаського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Черкаській області оформити та видати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про позивачів, її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державної міграційної служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 117, код ЄДРПОУ 37852733) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державної міграційної служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 117, код ЄДРПОУ 37852733) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.04.2019.
Суддя С.О. Кульчицький