Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 квітня 2019 р. Справа № 2040/8169/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії позивачу з дня її призначення в розмірі 70% від грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на відповідача покладено обов'язок здійснити перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, яку позивач отримав за 2016 - 2017 роки.
Ухвалою від 01.10.2018 року було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі відповідно до ст. 263 КАС України.
Ухвалою суду від 19.10.2018 року зупинено провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - до набрання законної сили рішення Великої Палати Верховного Суду по справі № 522/2738/17 (провадження № 11-806апп18).
Ухвалою суду від 18.03.2019 року поновлено провадження в адміністративній справі.
16.10.2018 року (Вх. №01-26/53505/18) від представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань є одноразовими виплатами, не мають систематичного характеру, а тому не входять до грошового забезпечення при призначенні пенсії. Таким чином, дії посадових осіб відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (пенсійне посвідчення серія НОМЕР_3).
На момент призначення пенсії 09.12.2017 року розмір пенсії ОСОБА_1 становив 70% грошового забезпечення (вислуга років 28), що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за пенсійною справою 2002024317 (СБУ) від 09.12.2017 року.
Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою щомісячно з 09.12.2017 року складає 10 240,00 грн.
02.08.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок йому пенсії та просив перерахувати йому пенсію за вислугою років із включенням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за червень 2016 року та червень 2017 року, з яких було сплачено ЄСВ та носили постійний регулярний характер.
Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.08.2018 року № 4548/Б-14 ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні перерахунку його пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за червень 2016 року та червень 2017 року, оскільки для цього відсутні законодавчо визначені підстави.
Не погоджуючись із такою відмовою пенсійного органу перерахунку пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення за червень 2016 року та червень 2017 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені приписи чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ також визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, якою відступлено від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 286/2987/16-а (К/9901/1465/17), при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року по справі №522/2738/17.
Як вбачається з довідки щодо нарахування та сплати ЄСВ з матеріальної допомоги позивача у 2016 - 2017 р.р., позивачу було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік у розмірі 16 712,16 грн. за 2017 рік 17 530,74 грн., з неї було сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тобто, вказана сума грошового забезпечення (матеріальна допомога на оздоровлення) не є щомісячною або такою, що виплачується раз на місяць, а є лише одноразовою виплатою, що виплачуються раз на рік та які не має систематичного характеру.
Вищенаведене свідчить про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, оскільки отримувані позивачем під час проходження військової служби додаткові види грошового забезпечення, такі як матеріальна допомога на оздоровлення, не входить до встановленого ч.3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення та не має систематичного характеру, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правомірно відмовило у перерахунку пенсії позивача та не включило вказаний додатковий вид грошового забезпечення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється його пенсія за вислугу років.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса 1: АДРЕСА_1; адреса 2: АДРЕСА_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: 61022, м. Харків, м-н Свободи, 5. Держпром, 3 під., 2 пов.) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В.Шевченко