04 квітня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/432/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
секретар: Мельниченко В.В.,
за участю:
представника позивача Станчука А.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фактор" до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.02.2019 року №ХС3176/1195/АВ/П/ТД-ФС,
встановив:
Приватне підприємство "Фактор" (далі позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.02.2019 року № ХС3176/1195/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф в розмірі 125 190 грн. відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що висновки ГУ Держпраці у Херсонській області щодо допущення до роботи працівника ОСОБА_2 без оформлення трудової угоди є протиправними, а постанова про накладення штрафу незаконною, оскільки з цим громадянином було укладено цивільно-правову угоду у відповідності до норм ЦК України, що виключає укладення трудової угоди. Крім того, допущенні порушення при винесенні постанови, оскільки про слухання справи було повідомлено в день розгляду, що виключало належне обґрунтування позиції та надання заперечень.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомив про причини неявки, зазначивши зайнятість в інших судових засіданнях та надання можливості для подання відзиву.
Зазначені причини неявки суд вважає не поважними, оскільки відповідач у порядку та у строки передбачені КАС України належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, про строки надання відзиву на позовну заяву, але своїм правом не скористався і ухиляється від явки в судове засідання без поважних причин, що у відповідності до ч. 3 ст. 205 КАС України надає суду право розглядати справу за його відсутністю.
Судом встановлені наступні обставини по справі.
Відповідно до акта інспекційного відвідування ПП "Фактор" від 22.01.2019 р. встановлено порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови КМУ № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", допущено до роботи ОСОБА_2 на посаду виконроба без укладення трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.
Відповідно до постанови ГУ Держпраці у Херсонській області від 05.02.2019 на ПП "Фактор" за виявлені порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України накладено штраф у розмірі 125 190 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на цивільно-правову угоду укладену з ОСОБА_2, Додаток № 1 до цього договору, акт виконаних робіт та наявність доказів про сплату податків та інших обов'язкових платежів при здійсненні розрахунків по цій угоді.
Заслухавши представника позивача, допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: ... 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Як вбачається з цивільно-правового договору підряду, укладеного позивачем з фізичною особою ОСОБА_2, предметом останнього є виконання роботи виконроба.
Як зазначено в договорі перелік робіт та найменування об'єкту фіксуються у Додатку до цієї угоди. Згідно із цим додатком, ОСОБА_2 виконує роботи по організації поточних будівельних робіт щодо виконання проекту "Об'єкт № 1 - гуртожиток, розташований у м. Нова Каховка, вул. Довженка, 9, реконструкція якого передбачається договором у багатоповерховий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями" згідно з календарним графіком робіт, а саме: демонтаж перегородок, штукатурки, кладка перегородок санвузлів, монтаж металоконструкцій балконів, установка будівельних лісів, вивозу сміття, контроль за додержанням проектно-кошторисної документації до вказаного проекту штатними працівниками ПП "Фактор" та іншими субпідрядниками.
На виконання робіт зазначених у договорі Замовник передав Виконавцю проектно-кошторисну документацію та список працівників ПП "Фактор", що закріплені на період січня 2019 року за об'єктом
Таким чином, предметом укладеного договору позивача з ОСОБА_2 є процес праці, організація праці інших працівників, контроль за її виконанням. Фактично позивач систематично виконував певні трудові управлінські функції на підприємстві ПП "Фактор" відповідно до посади виконроба. При цьому, в укладеному договорі не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи виконроба.
Будучи допитаним в судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 підтвердив, що фактично він виконував функціональні обов'язки виконроба, організовував та контролював роботу працівників, звітував про її виконання. Пояснив, що трудовий договір з ним не укладався, оскільки за його ініціативою було укладено цивільно-правовий договір.
Суд вважає, що виходячи із найменування посади, виду та характеру виконуваних робіт, їх обсягу, ГУ Держпраці у Херсонській області прийшло до правильного висновку, що ОСОБА_2 допущений до роботи без укладення трудової угоди, що є порушенням діючого законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).
Суд відхиляє обґрунтування представника позивача, щодо несвоєчасного повідомлення ПП "Фактор" про розгляд справи відповідачем про накладення штрафу, оскільки представник позивача був присутнім при її розгляді, але жодних клопотань з цього приводу не заявляв та не просив про відкладення справи для надання заперечень чи пояснень. Крім того, позивач надав суду копію письмових заперечень до акту інспекційного відвідування, що надавались відповідачу та були предметом розгляду під час прийняття рішення, що оскаржується.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилався на норми ЦК України та зазначав, що договір підряду є чинним, не визнаний не дійним та є правомірним, оскільки не визнаний таким в судовому порядку, а сторони є вільними в укладанні договору.
Суд повністю погоджується з позицією позивача, щодо наведених положень цивільного законодавства, але зазначає, що укладений договір підряду з ОСОБА_2 має всі ознаки трудового договору і підлягає оформленню відповідно до норм КЗпП України, а наявність інших цивільно-правових угод не звільняє позивача від укладання саме трудової угоди з підстав вищенаведених судом.
Аналізуючи встановлені обставини справи, приписи вищенаведеного законодавства, суд зазначає, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов'язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Порядку № 509, а отже постанова від 05.02.2019 року № ХС3176/1195/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ПП "Фактор" штрафу у розмірі 125 190 грн. на підставі абз.2 частини другої статті 265 КЗпП України є правомірною, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Фактор" до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.02.2019 року №ХС3176/1195/АВ/П/ТД-ФС .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 квітня 2019 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 112040100