Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 березня 2019 р. № 520/11465/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
представника позивача - Пальчонкова Д.О., Лиски К.О.,
представника відповідача - ОСОБА_3
представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА_4, третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Олімп" про зобов'язання вчинити певні дії, -
Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_4 знести самовільно збудовану нежитлову будівлю АДРЕСА_2.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_4 без відповідного документа, що надає право на виконання будівельних робіт проводились будівельні роботи по об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 (колишня територія радгоспу Конгресівський). Позивачем проведено перевірку, складено за її результатами акт та винесено приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Вимоги приписів № 453-Пр від 22.11.2016 та № 183-Пр від 07.06.2018 ОСОБА_4 не виконані, а незаконне будівництво весь час продовжувалось. Таким чином, на думку позивача ОСОБА_4 своїми діями грубо порушила норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", протягом тривалого часу не виконує вимоги приписів, винесених Департаментом,у зв'язку із чим, просив суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 03.01.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою судді від 26.03.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивач просить знести самовільно збудовану нежитлову будівлю АДРЕСА_2. Проте, по вул. Контроській, 17 знаходиться ангар, який належить на праві приватної СФГ "Олімп". Крім того, ангар є рухомим майном, який не можна знести, а можна лише демонтувати, що підтверджується висновком, складеним фахівцями ТОВ "Харківреконструкція". У зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи СФГ "Олімп" у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові пояснення, згідно з якими зазначив, що 15.12.2016 ОСОБА_4 подарувала земельну ділянку з кадастровим номером № НОМЕР_2, площею 2 га директору СФГ "Олімп", уклавши з ним договір дарування. Таким чином, 15.12.2016 ОСОБА_5 став власником земельної ділянки, на якій встановлено вищевказаний ангар СФГ "Олімп". Таким чином, предмет позову - ангар поставлений на баланс підприємства СФГ "Олімп" та є тимчасовою спорудою - рухомим майном.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі листа ОСОБА_6 від 31.08.2016 посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", проведено позапланову перевірку по об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 (колишня територія радгоспу Конгресівський).
За результатами перевірки встановлено, що громадянкою ОСОБА_4 виконані будівельні роботи з будівництва нежитлової будівлі (ангар) без отримання документа, що надає права на початок виконання будівельних робіт за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Лютівка біля будинок 17 по вул. Конторській, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.
На підставі вказаних висновків, позивачем складено акт № 453-А від 22.11.2016, на підставі якого складено припис № 453-Пр від 22.11.2016.
Відповідно до вказаного припису № 453-Пр ОСОБА_4 зобов'язано усунути порушення в термін 22.03.2017.
Також, 22.11.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області складено протокол, згідно з яким ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі (ангар) без отримання документа, що надає права на початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2.
30 листопада 2016 року позивачем винесено постанову № 453-П по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 6800,00 грн.
Судом встановлено, що 07.06.2017 на підставі наказу від 08.09.2015 № 976 та направлення № 183-Н від 30.05.2017 посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області проведено позапланову перевірку виконання вимог припису ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2.
За результатами перевірки складено акт № 183-А від 07.06.2017, відповідно до висновків якого встановлено, що ОСОБА_4 не виконано вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.11.2016 № 453.
На підставі акт № 183-А від 07.06.2017 позивачем складено припис № 183-Пр від 07.06.2017, відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язано усунути порушення шляхом приведення об'єкта у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в термін 07.11.2017.
Також, 07.06.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області складено протокол, згідно з яким ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі (ангар) без отримання документа, що надає права на початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2.
16 червня 2017 року позивачем винесено постанову № 183-П по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 6800,00 грн.
У зв'язку із невиконанням вимог приписів № 453-Пр від 22.11.2016 та № 183-Пр від 07.06.2017 ОСОБА_4, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Суд зазначає, що предметом даного позову є зобов'язання ОСОБА_4 знести самовільно збудовану нежитлову будівлю АДРЕСА_2.
Так, судом встановлено, що за адресою по вулиці Конторській, 17 знаходиться ангар, знесення якого і є предметом позову у даній справі.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.04.2014 СФГ "Олімп" придбало на аукціоні по реалізації арештованого рухомого майна ангар металевий 1992 року випуску (лот № 4), що підтверджується протоколом № 2114004/1 від 25.04.2014 та актом державного виконавця від 28.04.2014, який знаходився у нього на балансі, що підтверджується сальдовою відомістю.
Вказаним ангар встановлено на земельній ділянці за кадастровим номером № НОМЕР_2.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування земельної ділянки віл 15.12.2016 ОСОБА_4 подарувала земельну ділянку з кадастровим номером № НОМЕР_2, площею 2 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, директору СФГ "Олімп" ОСОБА_5.
Таким чином, з 15.12.2016 директор СФГ "Олімп" є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Лютівка, вул. Конторська, на якій знаходиться ангар.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не може виконати вимог Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та знести самовільно збудовану будівлю АДРЕСА_2, оскільки вона не є власником вказаної будівлі та не є власником земельної ділянки, на якій вказана будівля знаходиться.
Суд також зазначає, що чинним законодавством України передбачено, що обов'язковою умовою для звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням є проведення перевірки, складання акту та припису про усунення порушень. Вказана позиція узгоджується і з позицією ВАСУ. Проте, припис щодо СФГ "Олімп" позивачем не складався.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно технічного висновку, складеного фахівцями ТОВ "Харківреконструкція" нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є безкаркасним ангаром, що має незначну вагу, у зв'язку із чим не потребує фундаменту. Подальша експлуатація будівлі по АДРЕСА_2 можлива в якості тимчасової, так як будівля не має базової основи (не має фундаменту), внаслідок чого будівля не прив'язана до земельної ділянки, на якій вона розміщена. При необхідності, дана будівля може бути демонтована і перевезена на іншу територію, де планується її подальша експлуатація.
Таким чином, ангар металевий, який є предметом позову, не є капітальною будівлею, він не будується, а монтується. Дозвільні документи на монтаж некапітальної тимчасової будівлі законодавством, зокрема Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" непередбачені. На тимчасову будівлю-ангар проект не потрібен, його не треба вводити в експлуатацію, або реєструвати як нерухоме майно. А стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає, що саме нерухоме майно може бути об'єктом самочинного будівництвом.
Отже, суд приходить до висновку, що ангар є тимчасовою спорудою - рухомим майном, яке не належить відповідачу, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку що позовні вимоги Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21-а, м. Харків, 61145, код 37471912) до ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Олімп" (Харківська область, Золочівський район, с. Лютівка, вул. Клубна, 9, код 31165611) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 05 квітня 2019 року.
Суддя С.О.Чудних