Справа № 2-838/2010р.
Іменем України
01 лютого 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Зємцова В.В.
при секретарі - Галайчук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У жовтні 2009 року до суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вказувала, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 04.12.2004 року. У шлюбі мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені з липня 2009 року по причині, що мають різні погляди на життя та виховання дитини, постійно виникають сварки та непорозуміння, які привели до втрати почуття любові та поваги.
Проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Просила шлюб розірвати, місце проживання неповнолітньої дитини визначити з нею.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позові..
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Сторони по справі зареєстрували шлюб 04.12.2004 року, який є для сторін - першим. У шлюбі мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили у жовтні 2009 року по причині, що мають різні погляди на життя та виховання дитини, постійно виникають сварки та непорозуміння, які привели до втрати почуття любові та поваги.
Місце проживання дитини просила визначити з матір»ю.
Проживають окремо, спільного господарства сторони не ведуть.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам позивача та неповнолітньої дитини сторін по справі.
Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на відповідача у вигляді необхідності сплати на користь держави мита у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Позивачку слід звільнити від сплати держмита.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 - 59, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Рокитна) ОСОБА_4, 04.12.2004 року Кременчуцьким міським відділом РАЦС Полтавського обласного управління юстиції, актовий запис № 917 - розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави мито у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.
Звільнити від сплати держмита позивачку - ОСОБА_1
Місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - визначити з матір”ю ОСОБА_1
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: