Справа № 2а-185/10
22 лютого 2010 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.,
при секретарі - Кузнецовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС Жовтневої роти ДПС м. Миколаєва, лейтенанта ОСОБА_2 про скасування актів індивідуальної дії,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Інспектора ІДПС Жовтневої роти ДПС м. Миколаєва, лейтенанта ОСОБА_2 при винесенні постанов ВЕ № 062320 та ВЕ № 062349 від 22.02.2009 року у справі про адміністративне правопорушення, скасування зазначених постанов та закриття провадження у справі, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини. Зазначені постанови винесені за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху засобами фото- та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КпАП України. Постанови винесені за одне і теж адміністративне порушення, одним і тим ж інспектором ДПС , у той самий час, у один і той самий день, що є порушенням ст. 25 КпАП України, (за одно і тож порушення, може бути накладено одне стягнення). Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду, тощо. Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. Згідно оскаржуваних постанов на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафів в сумі по 340,0 гривень (триста сорок). На думку позивача винесена постанова є безпідставною, не базується на належних доказах, зазначене правопорушення не відповідає обставинам справи, а постанови не відповідають вимогам закону та підлягають скасуванню. Оскільки вирішення даного питання іншим порядком не є можливим, позивач вимушений звернутися до суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причини неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у загальному порядку розгляду справи.
У відповідача двічі 17.11.2009 року та 18.12.2009 року витребувались належним чином завірені матеріали справи, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме фотофіксацію правопорушення, було запропоновано надати письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, але відповідачем ці запити суду були проігноровані.
Суд, вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.
Позивач отримав та ознайомився з постановами по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 062320 та ВЕ № 062349 від 22.02.2009 року, якими на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафів в сумі по 340,0 гривень (триста сорок). До зазначених постанов у якості доказів не були додані фотографія автомобіля, який належить позивачу, при в оскаржуваних постановах відповідач посилається на застосування приладу „Візир” серійний номер 0812485.
У текстах оскаржуваних постанов зазначено, що позивач, власник транспортного засобу, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зазначений у постанові час, у зазначеному місці, тобто, як водій транспортного засобу перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, для чого, відповідно, мав керувати транспортним засобом. На місці порушення позивач не був зупинений, постанови були складено без його присутності. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Тому не має підстав вважати, що саме ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом.
При цьому судом береться до уваги той факт, що постановах фотофіксація проводилась одним приладом марки „Візир” № 0812485, вказано один і той самий час 11.43, але вказана різна швидкість 76 км/г та 78 км/г, постанови були підписані Інспектором ІДПС Жовтневої роти ДПС м. Миколаєва лейтенантом ОСОБА_2О, але складені різним почерком. До постанов не долучені фото, які є доказом вчинення правопорушення і на які співробітники ДАІ посилаються у тексті постанов.
Звертаючи увагу на те, що при складанні постанов про адміністративне правопорушення ВЕ № 062320 та ВЕ № 062349 від 22.02.2009 року позивач не був зупинений та вказані постанови були складені за його відсутності, суд робить висновок, що постанови були складені на підставі ст. 14-1 КУпАП. Виходячи з системного тлумачення ст. 14-1 КУпАП у співставленні її з процедурними нормами, зокрема ст.ст. 254, 258 КУпАП, слід зробити висновок, що вказана стаття розповсюджується на випадки, коли правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху фіксується в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, тобто працівниками ДАІ виявляються правопорушення шляхом перегляду фото- і кінозйомки, відеозапису технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі. За інформацією ДП „Укрметртестстандарт”, вимірювач швидкості „Візір” не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції автоматичного процесу вимірювання і не може працювати без участі оператора. Таким чином, застосування цього технічного засобу як підстави без протокольної форми фіксації адміністративних правопорушень та розгляд справ у відсутності осіб, що притягується до адміністративної відповідальності, суперечить вимогам ст.ст. 254, 258, 268 КУпАП і порушує конституційні права громадян. Така позиція суду підтверджується приписом Генеральної прокуратури України про усунення порушень закону при притягненні до адміністративної відповідальності від 02.07.2009 р. за № 07/1/2-165 вих. 09.
З доказів, представлених позивачем, а саме з постанов по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 062320 від 22.02.2009 року та ВЕ № 062349 від 22.02.2009 року, враховуючи відсутність фото фіксації правопорушення, на підставі чого винесено постанову, не можливо з'ясувати фактичні дані, необхідні для правильного вирішення справи.
Суд виходить з положень ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідно до якої обов'язок із доказуванням у цій категорії справ лежить на відповідачеві як суб'єкті владних повноважень. У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, не представленням стороною відповідача належних доказів, суд не вважає доведеною правомірність рішення та дій відповідача, що є підставою для протилежного висновку. При цьому суд враховує той факт, що доводи позивача належним чином не були заперечені відповідачем.
Оцінюючи дії відповідача суд констатує порушення ним вимог пунктів 1, 2, 3, 5 ч. 3 ст. 2 КАС України. Наявність таких порушень є безумовною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 71, 160, 161, 163 КАС України, ст.ст. 268, 288, 293 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ВЕ № 062320 від 22.02.2009 року за порушення п. 12.9 „б” Правил дорожнього руху України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Скасувати постанову серії ВЕ № 062349 від 22.02.2009 року за порушення п. 12.9 „б” Правил дорожнього руху України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя Гуревський В.К.