Справа № 2а-816/1220
2010 р.
02 березня 2010 р. Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Скочій Г.Д.
при секретарі Шмельовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську адміністративну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання незаконною відмову відповідача у нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії та покладення обов'язку здійснити перерахунок пенсії та здійснити доплату підвищення до пенсії , -
Позивачка звернулась до суду, посилаючись на те, що вона належить до соціальної групи «діти війни», оскільки станом на 02 вересня 1945 року їй було менше 18 років.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона має статус «Дитини війни» у зв'язку з чим, на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана її пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком.
З моменту набрання чинності Законом України „Про соціальний захист дітей війни” дія ст. 6 цього Закону неодноразово припинялась іншими законами України, в основному щорічними законами про Держбюджет України, що суперечить ч.2 ст. 3 цього Закону, якою передбачено, що соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-пр/2007р. від 09.07.2007р. окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п.12 ст.71 та ст.111 цього Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема п.п. 36-100 і, отже і п. 41, розділу 2 „внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470грн.; з 1 квітня - 481грн.; з 1 жовтня - 498грн. Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 р.» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає з 01.01.2009 р. - 498 грн.
Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року позивачеві не проводиться доплата 30 відсотків розміру мінімальної пенсії за віком як особі, яка має статус діти війни.
Просить поновити строк для звернення до суду у 2007 р., визнати відмову відповідача у проведенні щомісячного підвищення пенсії як «дитині війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірною, зобов'язати відповідача провести перерахунок підвищення до пенсії відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та починаючи з 22.05.2008 р., стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 3,40 грн.
В судове засідання позивач не з»явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримав.
Представник відповідача позов не визнала, просить розглянути справу у її відсутність, а в письмових запереченнях послалась на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, підвищуються ї на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, ч. 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї стаття встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначений за цим Законом. Згідно ч.2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а ч. 1 цієї стаття передбачено, що дія інших нормативно-правовий актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому закону. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 Закону). Враховуючи, що згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна ОСОБА_3 України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вище зазначених нормативно-правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії. Ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 р.» №489-V від 19.12.2006 р. було установлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону №2195- IV, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») , у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 1 січня 2007 р. зазначена норма реалізована в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки інвалідам дітям війни з 01.01.2007 р. склав - 19 грн., з 01.04.2007 р. - 20,30 грн., з 01.10.2007 р. - 20,55 грн. По таким підставам, що позивач не є інвалідом, то в 2007 р. не одержував зазначену надбавку до пенсії на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» Згідно зі ст. 41Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28 грудня 2007 р. дітям війни (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому, згідно діючого законодавства позивач отримував підвищення для пенсії у розмірі 47 грн.; з 01 квітня 2008 р. - 48,10 грн.; з 01 липня 2008 р. - 48,20 грн.; з 01 жовтня 2008 р. - 49,80 грн. З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. у справі № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу 11 закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною ОСОБА_3 України не приймалось. Внаслідок цього порядку обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн.; з 01 липня - 48,20 грн.; з 01 жовтня 2008 р. - 49,80 грн.; з 01 січня 2009 р. - 49,80 грн. Згідно зі ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна ОСОБА_3 України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно ОСОБА_3 України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна ОСОБА_3 України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином. Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відновлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 р. №27-у/2009 було встановлено, непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у аб.1 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулювання виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону №2195- IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України. У зв'язку з тим, що Верховною ОСОБА_3 України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 р. правових підстав немає. На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Крім того, вважає, що згідно ст. 99 КАС України пропущений річний строк звернення за захистом порушених прав до адміністративного суду, оскільки в період дії рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року до 31.12.2007 р. та від 22.05.2008 р. позивач не звернувся за захистом своїх порушених прав ні до УПФУ м. Первомайська із заявою, ні до суду з позовом до УПФУ м. Первомайська.
Дослідивши надані докази, суд визнає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних обставин.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має правовий статус дитина війни, що підтверджується довідкою №11 від 09.07.2005 р. (а.с.8).
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р., що набрав чинності з 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було призупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовного того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинні лише з 09 липня 2007 р. (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 р.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу 1 частини 1 ст. 28 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня - 410 грн. 06 коп.; з 01 жовтня - 415 грн. 11 коп.
Тобто, за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710 грн. 91 коп.: ( 410 грн. 06 к х 30 % : 31 дн. х 23 дн.) + (410 грн. 06 к х 2 міс х 30 %) + ( 415 грн. 11 коп. х 3 міс х 30 %).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії дитині війни в 2008 р. підлягає задоволенню з 22 травня 2008 р. по 31.12.2008 року.
Враховуючи, що позивачеві починаючи з 01 січня 2008 р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22 травня 2008 р. до 31 грудня 2008 р. відповідач повинен сплатити 715 грн. 23 коп.: (481 грн. х 30 % : 31 дн. х 10 дн. - 481 грн. х 10 % : 31 дн. х 10 дн.) + ( 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10 %) + ( 482 грн. х 3 міс х 30 % - 482 грн. х 3 міс х 10 %) + ( 498 грн. х 3міс х 30 % - 498 грн. х 3 міс х 10 % ).
Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У позовній заяві не наведені поважні причини пропуску строку звернення до суду із зазначеним позовом. У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007, 2008 р. р., а представник відповідача наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. (дата подання позову згідно штемпелю на позовній заяві - 25.01.2010 року). Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачеві підвищення до пенсії за період з 25.01.2009 року.
Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідним бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини щодо нарахування та виплати дітям війни підвищення до пенсії, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи, що позивач свої позовні вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов'язок після 31.12.2009 р. виплачувати йому до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» на період дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.01.2009 р.
Згідно ч.4 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа). Згідно квитанції про сплату судового збору позивачем сплачено 03 грн. 40 коп., враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, стягненню на користь позивачки підлягає 1,70 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни є неправомірними.
Керуючись вимогами Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 8, 9, 159-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області у невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як «Дитині війни» з 25.01.2009 року.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити ОСОБА_1 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як «Дитині війни» з 25.01.2009 р. з урахуванням раніше здійснених виплат на період дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IY від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 грн. 70 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка була відсутня під час проголошення постанови, протягом десяти днів з дня отримання постанови.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Первомайський міський суд Луганської області.
Суддя Г.Д. Скочій