Справа № 2-а-414/2010/1205
( в порядку письмового провадження)
01 березня 2010 року с.м.т.Білокуракине
Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Третяк О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в с.м.т.Білокуракине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про оскарження дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, -
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі, в якому просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а також нарахувати та стягнути на його користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік, і в подальшому підвищення до пенсії згідно ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має статус «дитини війни», у зв'язку з чим, у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначено ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік». Позивачу ж було виплачено суму, що є меншою від передбаченої Законом.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглядати справу без його участі.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі - в судове засідання не з'явився. В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу за його відсутності. Надав суду письмові заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.
Дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач по справі має правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням(а.с.6).
Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області із заявою про виплату доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни. Відповідач відмовив у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни із посиланням на те, що законодавчо не врегульовано питання фінансування виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(а.с.7).
В своїх письмових запереченнях відповідач не заперечує, що позивач має статус «дитини війни», але проти позову заперечує. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. На виконання положень зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Пунктом 8 цієї постанови встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні. У зазначеному розмірі позивачу було виплачена соціальна допомога. Також позиція Конституційного Суду України з зазначеного питання, що викладено в ухвалі Конституційного суду від 19 травня 2009 року. Колегія суддів Конституційного Суду України дійшла висновку про непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім Закону № 1058. Також, Конституційний Суд України дійшов висновку про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вираховування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися на законодавчому рівні. Таким чином у зв'язку з наявністю прогалини в правовому регулюванні вважають, що дії УПФУ є законними, оскільки законодавчо питання не вирішене, і врегульоване на рівні постанови КМУ, якою і керувалось управління ПФУ. Окрім того, позивач просить задовольнити вимоги на 2010 рік і в подальшому, що на думку відповідача є порушенням вимоги статті 2 КАС України, оскільки право особи на вищезгадану доплату у 2010 році не було порушено, а суд вже має визнати ще не вчинені дії порушенням прав і постановити рішення наперед, що на їх думку є незаконним. Окрім того, задовольнивши вимоги наперед, не враховуються можливі зміни в законодавстві. Відповідно до статті 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до суду за захистом порушених прав. Зазначена соціальна допомога має періодичний характер, тобто щомісяця позивачу виплачувався один і той же розмір допомоги, і про цей розмір допомоги позивач знав. Позивач у позові просить зобов'язати нарахувати та стягнути недоплачену пенсію з 01.01.2009 року. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк на звернення до суду, і відповідно до положень статті 100 КАС України йому має бути відмовлено в задоволенні позову, у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду. Позов клопотання про поновлення строку на звернення до суду не містить, питання пенсійного забезпечення дітей війни постійно висвітлюється у пресі, виплата носить періодичний характер, тому вважають, що позивач не може посилатися на своє незнання про його начебто порушене право і тому в позові має бути відмовлено. Таким чином вважають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області як суб'єкт владних повноважень діяло виключно в межах наданих повноважень, відповідно до вимог законодавства, тому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю позову, та пропуском строку на звернення до суду. Справу просить розглянути за відсутності представника управління ПФУ в Білокуракинському районі Луганської області.
Проте з запереченням відповідача суд частково не може погодитися з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку в тому числі органів державної влади у спорах щодо меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України.
За преамбулою ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснювання контролю цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії, їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначено Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року встановлено, що прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність, складає: з 1 січня- 498 гривень, з 1 листопада - 573 гривні.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок та виплату позивачці підвищення до пенсії з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Суд вважає, що строк звернення до суду з позовною заявою позивачем не було порушено, так як з матеріалів справи вбачається, що про порушення своїх прав він дізнався з листа начальника УПФ України в Білокуракинському районі 18 лютого 2010 року, і цього ж дня звернувся до суду.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі (з 01.01.2010р.), є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах КАС України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог у сумі 1 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік , ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 94, 98, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» як дитині війни з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням здійснених за цей період виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання сторонами копії постанови, а також апеляційної скарги в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Білокуракинського районного суду
Луганської області ОСОБА_2