Справа № 2-248/2010 рік
17 лютого 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Притуло Л.В.
при секретарі - Бондаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та збитків,
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 27.12.2006 року він передав відповідачу в якості займу 51000 гривень, що на той час було еквівалентно сумі 10000 доларів США. Вказану грошову суму він повинен був повернути йому до 30.09.2007 року. Однак, до теперішнього часу гроші йому не повернуто, відповідач ухиляється від повернення суми боргу. У термін з жовтня 2007 року по грудень 2009 року сума боргу з врахуванням офіційних індексів інфляції в Україні складає 75208,74 гривень. Крім того, відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити йому 3% річних від заборгованості за період з жовтня 2007 року по грудень 2009 року, що становить 3442,50 гривень. У зв'язку з неповерненням суми боргу він також поніс значні збитки, а саме: станом на момент коли відповідач повинен був йому повернути гроші за 51000 гривень він мав можливість придбати у банку 10000 доларів США (51000 : 5,10 гривень). На даний час за суму несплаченого боргу він має можливість придбати лише 6000 доларів США (51000 : 8,50 гривень). Таким чином, сума збитків складає 28860,75 гривень (10000 доларів США - 6000 доларів США = 4000 доларів США; 4000 доларів США х 8,50 гривень = 34000 гривень). Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 75208,74 гривень, суму процентів в розмірі 3442,50 гривень та суму збитків в розмірі 34000 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 75208,74 гривень, суму процентів в розмірі 3442,50 гривень та суму збитків в розмірі 34000 гривень.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали та пояснили суду, що ОСОБА_2 повернув гроші, які він брав у борг в сумі 10000 доларів США, але не взяв розписку з позивача. Позивач говорив, що напише розписку про повернення боргу, але так й не написав. Крім того, після повернення суми боргу, ОСОБА_2 у 2007 році знов брав у позивача в борг грошові суми, ОСОБА_1 при цьому не відмовив йому.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріал справи, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Згідно ст.509 ч.1 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 625 ч.1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно розписки від 27.12.2006 року, ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 51000 гривень, що еквівалентно 10000 доларів США, та зобов'язався повернути гроші в строк до 30.09.2007 року (а.с.3).
Однак, до теперішнього часу відповідач борг не повернув.
В період з жовтня 2007 року по грудень 2009 року включно сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції складає 75208,74 гривень (індекс інфляції: у жовтні 2007 року - 102,9; у листопаді 2007 року - 102,2; у грудні 2007 року - 102,1; у 2008 році - 122,3; у 2009 році - 112,3).
В період з жовтня 2007 року по грудень 2009 року включно сума 3 % річних складає 3442,50 гривень (жовтень-грудень 2007 року - 51000 гривень / 12 місяців х 3 місяця = 382,50 гривень; 2008-2009 роки - 51000 гривень х 2 роки х 3 % = 3060 гривень).
Суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми збитків в розмірі 34000 гривень слід відмовити, так як позивач не надав суду доказів того, що він поніс зазначені збитки у зв'язку з неповерненням боргу.
Суд критично відноситься до пояснень свідків сторін, які були допитані в судових засіданнях, так як частина свідків є родичами сторін, інші знаходяться у трудових відносинах зі сторонами та є заінтересованими у вирішенні справи.
Позовні вимоги підтверджуються розпискою від 27.12.2006 року про отримання грошової суми в борг, яка знаходиться в матеріалах справи.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу підлягають задоволенню частково: позовні вимоги в частині стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та суми процентів підлягають задоволенню повністю, а у задоволенні позовних вимог про стягнення суми збитків слід відмовити.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1049 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та збитків задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфекції 75208,74 гривень, суму процентів в розмірі 3442,50 гривень, а всього 78651 (сімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят одна) гривня 24 (двадцять чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення в Мелітопольський міськрайонний суд та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або подачі апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.