Справа № 22ц-1868/10 Головуючий у 1 інстанції Карпенко О.М.
Категорія 55 Доповідач Соломаха Л.І.
23 лютого 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.
при секретарі Артамоновій С.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Удовиченка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» про усунення перешкод в користуванні електричною енергією, відшкодування моральної шкоди з апеляційною скаргою відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2009 року, -
14 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (далі ВАТ «Донецькобленерго») про усунення перешкод в користуванні електричною енергією, відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що він із своєю сім'єю мешкає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з електропостачання, які надаються відповідачем.
02 вересня 2009 року він отримав попередження відповідача про припинення подачі електричної енергії через наявність заборгованості, згідно якого йому пропонувалося погасити заборгованість в строк до 12 вересня 2009 року та він попереджався, що у разі непогашення заборгованості подача електричної енергії буде припинена.
03 вересня 2009 року він звернувся до РЕМ для з'ясування обставин щодо попередження, проте 04 вересня 2009 року подача електричної енергії йому була припинена.
Припинення подачі електричної енергії вважає незаконним, оскільки таке згідно п. 27 Правил користування електричною енергією для населення можливо не раніше 30 днів з моменту отримання попередження. Крім того, у встановлений йому строк заборгованість ним погашена.
Просив зобов'язати відповідача негайно підключити його квартиру до електропостачання та стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. (а.с. 3-4).
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2009 року ВАТ «Донецькобленерго» зобов'язано поновити подачу електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 З ВАТ «Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 стягнуто на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., на користь держави судовий збір - 59 грн. 50 коп. (а.с. 34).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що висновок суду про неправомірне відключення споживача з посиланням на відсутність акту про відключення квартири від електричної мережі є необґрунтованим, оскільки Правилами користування електричною енергією для населення складання такого акту не передбачено. Представниками енергопостачальника позивачу було залишено повідомлення про припинення постачання електроенергії від 04 вересня 2009 року.
Суд не врахував, що між споживачем та енергопостачальником відсутній договір про постачання електричної енергії.
Висновок суду про відшкодування моральної шкоди суперечить п. 5 частини 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 41).
В судовому засіданні апеляційного суду представник ВАТ «Донецькобленерго» Удовиченко О.В., який діє на підставі довіреності юридичної особи, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Удовиченка О.В., позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач разом із дружиною ОСОБА_3 та донькою мешкає в квартирі АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю його та його дружини ОСОБА_3
Сторони визнають, що енергопостачання до квартири позивача здійснює відповідач в особі Краматорських електричних мереж.
02 вересня 2009 року позивач отримав попередження Краматорських електричних мереж про наявність заборгованості за спожиту електричну енергію, яку пропонувалося погасити у строк до 12 вересня 2009 року. Сума заборгованості в попередженні не зазначена. Споживач був попереджений, що у разі непогашення заборгованості йому буде припинено електропостачання (а.с. 7).
04 вересня 2009 року квартираАДРЕСА_1 була відключена від енергопостачання, про що споживачу залишено повідомлення (а.с. 7).
09 вересня 2009 року заборгованість за електричну енергію у сумі 331 грн. 50 коп. позивачем була погашена (а.с.8)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що споживач ОСОБА_1 був відключений від електричної енергії в порушення вимог п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, а саме, через один день після отримання попередження. Порушення права споживача на користування електричною енергією завдало йому моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції правильно виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999р. (з наступними змінами та доповненнями) (далі ПКЕЕН).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 35 ПКЕЕН енергопостачальник має право відключити споживача у разі:
самовільного підключення до електричної мережі;
розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби;
порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами;
невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії;
зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
Відповідно до п. 27 ПКЕЕН у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.
У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.
Позивач визнає той факт, що станом на 02 вересня 2009 року у нього була заборгованість за електричну енергію. Він також визнає факт отримання ним 02 вересня 2009 року попередження про відключення електричної енергії .
Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача поновити подачу електричної енергії в квартиру, в якій мешкає позивач, суд обґрунтовано виходив з того, що відключення споживача 04 вересня 2009 року від електричної енергії на підставі попередження від 02 вересня 2009 року здійснено в порушення вимог п. 27 ПКЕЕН.
По-перше, відповідно до п. 27 ПКЕЕН відповідач міг відключити квартиру позивача від електричної енергії лише у разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження, тобто не раніше 02 жовтня 2009 року.
По-друге, в наданий позивачу строк до 12 вересня 2009 року він погасив наявну у нього заборгованість, а саме, 09 вересня 2009 року, що підтверджується квитанцією на а.с. 8 та визнається представником відповідача, а тому у відповідача були відсутні підстави для відключення позивача від електричної енергії.
Посилання відповідача на відсутність між сторонами договору про постачання електричної енергії, не спростовує висновки суду. З матеріалів справи встановлено, що позивач мешкає в спірній квартирі з 2001 року і з цього часу користується електричною енергією. Як вбачається з попередження про припинення електричної енергії відповідачем на ім'я позивача відкритий особовий рахунок № 1454-79, що свідчить про фактичні договірні відносини, які склалися між сторонами.
Крім того, згідно ст. 21 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком виконавця послуг, а не споживача.
Рішення суду в частині зобов'язання відповідача поновити споживачу подачу електричної енергії ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не має.
Звертаючись до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що така йому завдана внаслідок неправомірних дій відповідача, який незаконно відключив його квартиру від електричної енергії.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (в редакції закону від 01 грудня 2005 року N 3161-IV) , на яку посилався позивач при зверненні до суду, захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Проте задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд не врахував вимоги п. 5 частини 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, ні законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року, ні Правилами користування електричної енергією для населення, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами по справі, такі випадки не передбачені.
Відповідно до п. 19 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» під продукцією у цьому Законі розуміється будь-який вироб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Враховуючи викладене, рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на законі, а тому в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Посилання позивача на вимоги ст. 1167 ЦК України, як підставу відшкодування моральної шкоди, не заслуговує на увагу, оскільки зазначена норма права регулює правовідносини, які виникають з деліктних (не договірних) зобов'язань, а по цій справі між сторонами існують договірні зобов'язання щодо користування електричною енергією, що підтверджується особовим рахунком 1454-79, відкритим відповідачем на ім'я позивача (а.с. 7).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду з позовом про захист прав споживача позивач судовий збір не сплачував, від його сплати він звільнений на підставі п. 10 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».
Оскільки позовні вимоги про зобов'язання поновити електричну енергію до квартири позивача судом задоволені, відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України судовий збір з цих вимог підлягає стягненню з відповідача в дохід держави відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 8 грн. 50 коп. Судом першої інстанції з відповідача стягнуто судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп., а тому в цій частині рішення суду підлягає зміні.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» із справ позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру витрати сплачуються з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 в розмірі 37 грн. При подачі позовної заяви позивачем сплачено саме таку суму (а.с. 1). Сума зазначених витрат не пов'язана із сумою задоволених позовних вимог, пов'язана лише із характером спірних правовідносин, а тому вони підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі, тобто в цій частині рішення суду щодо розподілу судових витрат зміні не підлягає.
Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2009 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2009 року в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» судового збору на користь держави в сумі 59 грн. 50 коп. змінити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на користь держави судовий збір у сумі 8 (вісім) гривень 50 коп. (на розрахунковий рахунок 31411537700004, отримувач - місцевий бюджет Ворошиловського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22090100).
В решті рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Л.І. Бондаренко