08 грудня 2008 року Справа № 2а-30808/08
Категорія 50
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Чиркіна С.М.,
при секретарі: Першиній О.М.,
позивач: не з'явився,
відповідач: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -
25 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, в якому послався на те, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, пов'язаному із роботами по ліквідації аварії, у зв'язку із чим йому була призначена пенсія.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що згідно зі ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки вказані пенсії виплачувалися ОСОБА_1 у меншому розмірі, 01.11.2008 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області з заявою про перерахунок його пенсії та встановити її розміри у відповідності із законом, на що від відповідача отримав лист з відмовою у проведенні перерахунку пенсії. Позивач просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області в нарахуванні його пенсії незаконними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії виходячи з 75% мінімальної пенсії за віком з 01.11.2008 року; зобов'язати відповідача у подальшому здійснювати перерахунок пенсії при внесенні змін до закону про визначення мінімальної пенсії за віком. Просить суд розглянути справу без його участі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заперечення, в якому пояснив наступне. Позивач отримує пенсію відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Нарахування і виплата пенсії ОСОБА_1 у 2008 року здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №530 від 28.05.08 p., якою визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вищезазначеного Закону, інвалідам 2 групи виплачується у розмірі 20% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Згідно п.6 цієї постанови, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 році не може бути нижчим 725 грн. Отже на перерахунок пенсії згідно з вимогами позивача немає законних підстав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 10.08.1999 року (арк.спр.5).
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК від 22.04.2004 року позивачу при повторному огляді встановлена 2 група інвалідності з визначенням 75% втрати працездатності з 22.04.2004 року, безстроково, по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (арк. справи 7).
Позивачу призначена пенсія внаслідок встановлення 2 групи інвалідності по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих повноважень, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).
11.11.2008 року позивач звертався із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про призначення йому пенсії у розмірі, встановленому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року (арк.спр.8).
17.11.2008 року відповідач направив позивачу відповідь №6073/08 про відмову у перерахунку та виплаті пенсії, оскільки розмір пенсії позивача відповідає чинному законодавству (арк.спр.9).
Зазначене свідчить, що між сторонами виник спір про розмір і виплату основної та щомісячної додаткової пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 2008 році.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання та трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»
Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі
інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч.3 ст.54 Закону).
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до статей 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, рішення якого набирать чинності з дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу пенсії з моменту винесення Конституційним судом рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Ч.5 ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі ст. 50 та 54 вищезазначеного закону випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1.ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Таким чином наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50, 54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 58. ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні.
Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону , а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись , виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає перерахунок пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії-її розмір перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Позивач звертався з заявою 11.11.2008 року, тому перерахунок пенсії позивача повинен бути проведений з 01.11.2008 року.
Обґрунтування відповідачем в запереченні відмови в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що пенсія виплачувалась відповідно до розмірів , встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, суд не приймає до уваги, оскільки встановлені ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок пенсії позивачу надалі, є необгрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.
Суд вважає необхідним визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 незаконними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.11.2008 року.
У зв'язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., ст.ст. 2, 17, 87, 94, 159, 160, 161, 163-167 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду в м. Рубіжному Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії з 01.11.2008 року.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено «08» грудня 2008 року.