464/9145/15-к
1-кс/465/699/19
судового засідання
05.04.2019 м. Львів
Франківський районний суд м.Львова,
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши заяву захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінальної справи №465/9145/15-к відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,-
До суду надійшло заява захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінальної справи №465/9145/15-к відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Свою заяву мотивує тим, що 06.03.2019 року під час прийняття участі в черговому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12014140060002728 від 19.08.2014 року, з якої він дізнався про накладення на нього грошового стягнення у сумі 3842 грн.
Скаржник у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, однак в скарзі просив скаргу розглядати без його участі, а тому вважаю за можливе скаргу розглядати у його відсутності
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Суддя, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Отже, обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у статтях 75, 76 КПК України і їх перелік є вичерпним, жодного з яких заявник ОСОБА_4 не навів, а накладення грошового стягнення не є підставою для відводу судді.
Всі обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід судді ОСОБА_5 , не є підставами для його відводу та не свідчать про необ'єктивність чи упередженість судді при розгляді скарги.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Статтею 2 цього закону передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно ч. 1 ст. 7 вказаного вище закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії", "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Білуха проти України", наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
В рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії" та "Ферантелі та Сантанжело проти Італії", Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Доказів, які б свідчили про необ'єктивність та упередженість судді ОСОБА_5 та, відповідно, про наявність підстав для її відводу з мотивів, зазначених в заяві про відвід, судом не встановлено. Взагалі, будь-яких даних, які б свідчили про обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 не встановлено, тому підстав для задоволення заяви про відвід, передбаченихст.75 КПК України, не має.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 369-372 КПК України, суд -
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінальної справи №465/9145/15-к відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1