Справа № 457/118/19
провадження №6/457/6/19
13 лютого 2019 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчук В.І.,
секретар судового засідання Мазурик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці подання державного виконавця Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2,-
Державний виконавець Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2.
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Трускавецькому міському відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавче провадження № 55057622 з виконання виконавчого листа № 202/24244/13-ц, виданого 10.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості у сумі 150586,26 грн. Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано. Просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта ОСОБА_2 до виконання зобов'язань за виконавчим листом № 202/24244/13-ц, виданого 10.06.2013 року про стягнення з боржника у користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості у сумі 150286,26 грн. на відшкодування понесених судових витрат.
Представник Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подання державного виконавця та долучені до нього матеріали, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.33 Конституції Україниправо кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.
Як вказано у ст. 2 Протоколу №2 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Таким чином, свобода пересування гарантована громадянам України Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а обмеження такого права можливе лише на підставі закону та з метою і за умов, які визначені законом. В інших випадках, таке обмеження буде порушувати конституційне право особи на свободу пересування.
Зі змісту ч.3 ст.441 ЦПК України вбачається, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року (в редакції від 08.03.2011 року).
Стаття 6 зазначеного Закону передбачає декілька видів обмеження у виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту та тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті.
За змістом п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов'язань.
З вище наведених правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання цих зобов'язань.
При зверненні до суду з зазначеним поданням державний виконавець не навів жодних доказів про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань, має намір виїхати за кордон, а послався, як на підставу для обрання такого обмеження боржнику тільки на те, що останній має боргові зобов'язання.
За вище наведених обставин суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні подання державного виконавця Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 слід відмовити.
Відмова у задоволенні позову не позбавляє права державного виконавця за наявності достатніх підстав, які вказують на ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань та після вчинення усіх виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду про стягнення коштів повторно звернутись з таким поданням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України,
У задоволенні подання державного виконавця Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_3