Справа № 1559 Головуючий у 1 інстанції Дубановська І.Д.
Категорія 27 Доповідач Ювченко Л.П.
19 люте 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Ювченко Л.П.
Суддів: Постолової В.Г., Шамрило Л.Г.
При секретарі : Яменко А.Г.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення,-
Апеляційною скаргою оскаржується рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2009 року, яким відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що у липні 2009 року ЗАТ комерційний банк «Приват Банк» звернулось до відповідачів з позовом про звернення стягнення. Позов мотивовано тим, що між сторонами укладено договір № КТSOGА 00000093 від 11.06.2008 р. ОСОБА_1 11.06.2008р. отримав кредит у розмірі 5 645 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.06.2016р.
Станом на 21.04.2009 року має заборгованість 5 251,73 євро, яка складається з наступного: 5036, 25 євро - заборгованість за кредитом; 192,55 євро - заборгованість по процентах за користування кредитом, 17,52 євро - заборгованість по комісії за користування кредитом, 5.41 євро - пеня за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором.
В порядку забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором сторони уклали 11.06.2008 р. договір іпотеки за яким надали в іпотеку нерухоме майно: квартиру площею 31,9 кв.м., яка розташована по вул.Горького,7 кв.5 Донецької області м.Миколаївка. Квартира належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло.
Позивач просив звернути стягнення на вказану квартиру шляхом її продажу та виселити відповідачів зі вказаної квартири, в якій вони зареєстровані.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти позову заперечували.
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі на рішення суду ЗАТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру належну відповідачам шляхом її продажу з укладенням від імені відповідачів договору купівлі- продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, та наданням банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідачів зі знаттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Миколаївка.
Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням по справі нового рішення суду відповідно до вимог п.4 ст.309 ЦПК України у зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову про звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення договору кредиту за договором іпотеки та у виселенні відповідачів суд першої інстанції виходив з того, що задоволення позовних вимог негативно вплине на соціальне становище відповідачів і будуть порушені їх права та обов»язки як учасників житлових та суспільних відносин.
При цьому суд не врахував, що відповідно до ст.ст. 525,526,530 ЦК України, зобов»язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальністі за невиконання грошового зобов»язання.
Відповідачі в добровільному порядку уклали кредитний договір, за яким отримали суму кредиту 5 645 євро,. В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором укладений між сторонами договір іпотеки за яким відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, квартиру площею 31,9 кв.м. № 5 по вул. Горького,7 у м.Миколаєві Донецької області.
Відповідачі не заперечують про наявність заборгованості 5251,73 євро у зв»язку з тим, що своєчасно не оплачують суми встановлені кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Ст 12 ЗУ « Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов»язків, встановлених іпотечним договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов»язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором між сторонами, підлягає задоволенню позов в частині звернення стягнення на квартиру належну відповідачам відповідно до договору іпотеки між сторонами.
Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Щодо позовних вимог про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню. Позивачем порушено порядок виселення мешканців переданого в іпотеку житлового будинку.
Ч.3 ст.109 ЖК України та ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення всі мешканці зобов»язані на на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. У зв»язку з тим, що позивачем порушено порядок виселення відповідачів, то в позові про виселення слід відмовити.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів відповідно до ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307,309, 314,316 ЦПК України, суд апеляційної інстанції ,-
Рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2009 року скасувати.
По справі постановити нове рішення.
Позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно та виселення частково задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КТSОGА 00000093 від 11.06.2008р. в розмірі 5 251,73 евро звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 536, 30 грн судовий збір та 30 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.