Код суду 0555
Справа № 2-А-2255/2010
23 лютого 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Доброріза А.В.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Ясинувата про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення державної соціальної допомоги ?ітям війни”,
3 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата (далі - УПФУ) про визнання неправомірною бездіяльність та зобов”язання нарахування та виплати недоотриманої суми щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”. В обґрунтування позову позивач вказав, що він віднесений до категорії дітей війни і, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, в порушення цього Закону, у 2007-2009 роках така допомога відповідачем не виплачувалася. Просив визнати неправомірною бездіяльність та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за 2007-2009 роки.
Відповідач надав заперечення, у відповідності з якими свої дії вважав правомірними. Зазначив, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в місті Ясинувата, отримує пенсію за віком, в тому числі державну соціальну надбавку як дитині війни - 49,80 грн. Ці виплати нараховані і здійснені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. За таких обставин просив в позові відмовити, також відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.
Сторони у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши та оцінивши подані докази в порядку письмового провадження, суд встановив наступне.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року за № 2195-ІV (далі - Закон № 2195-ІV) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 являється пенсіонером, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням (а.с.6), знаходиться на обліку в УПФУ в місті Ясинувата та отримує пенсію за віком. Відповідно до Закону № 2195-ІV має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, але таке підвищення протягом 2007-2009 років відповідачем не проводилося.
Відповідно до ст.6 Закону № 2195-ІV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року за № 489-V дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинена.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в порядку, що передбачений ч.3 ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Частиною 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Отже, з 9 липня 2007 року норма ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком підлягала застосуванню.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року за № 107-VI текст статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, за якою дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 22 травня 2008 року стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” діяла в редакції від 18 листопада 2004 року.
Згідно зі ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, у 2008 році складав: з 1 квітня - 481 грн.; з 1 липня - 482 грн.; з 1 жовтня - 498 грн.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI Кабінету Міністрів України у 2009 році було надане право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та зміни стосовно цього питання у 2009 році у вищезазначену постанову не вносилися.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року і по теперішній час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений в статті 28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 9 липня 2003 року, згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Згідно зі ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року за № 107-VI прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, у 2008 році складав: з 1 квітня - 481 грн.; з 1 липня - 482 грн.; з 1 жовтня - 498 грн., який діяв до 31 жовтня 2009 року.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” за № 1646 від 20 жовтня 2009 року та ч.2 ст.54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, з 1 листопада 2009 року складає 573 гривні.
В ст.99 КАС України передбачений річний строк звернення до суду. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду 3 лютого 2010 року. Про суми виплати пенсії позивачу було відомо, тобто з 9 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року він не був позбавлений можливості звернутися до суду з зазначеним позовом. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку. Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Таким чином, вимоги позивача зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період до 1 лютого 2009 року не підлягають задоволенню. Разом з тим, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, для повного захисту порушеного права позивача вийти за межі позовних вимог і не обмежуватися кінцевим терміном - 31 січня 2009 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та несплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 1 лютого 2009 року, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати на користь позивача щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 1 лютого 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Керуючись ст.ст. 86, 160-163 КАС України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата щодо ненарахування та несплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 1 лютого 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 1 лютого 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
В решті позовних вимог позивачу відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ясинуватський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Ясинуватського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня складення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Ясинуватського міськрайонного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя