справа № 631/537/18
номер провадження 2/631/331/19
04 квітня 2019 року селище міського типу ОСОБА_1
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Трояновської Т.М.
за участю секретаря судового засідання - М'ячиної Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 04 травня 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріаьного округу ОСОБА_5, звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить стягнути з останнього аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягненням дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 18 січня 2019 року було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження .
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Через канцелярію суду 14.02.2019 року представник позивача - ОСОБА_4 надала заяву за вхідним №1126/19-вх відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача.
Відповідач у судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, проте, матеріали справи не містять відомостей про вручення йому судових повісток.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у п. 24 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року № 7460/03 та п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» від 08.04.2010 року заява № 78789/04 наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Також у п. 24 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» від 08.04.2010 року заява № 78789/04 зазначається, що матеріали надані Урядом, не містять документів, які б підтверджували, що заявника було належними чином повідомлено про розгляд судом його справи. Повідомлення про виклик до суду заявника не містить відомостей про його отримання. Відповідно не має доказів того, що заявнику було відомо про триваючі провадження у його справі.
Крім цього, Європейський суд з прав людини у справі «Стрижак проти України» (Рішення від 08.11.2005 року, заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано Європейським судом як порушення частини 1 статті 6 Конвенції з огляду на відмову повідомити заявника про дату та час слухання у цій справі (п.п. 39-41 рішення).
Право на публічний розгляд справи позбавлене сенсу, якщо сторона, яка бере участь у справі, не повідомляється про судовий розгляд з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд у тому випадку, якщо особа вирішить скористатися своїм правом, передбаченим національним законодавством (п. 21 у Рішення Європейського суду з прав людини від 15.03.2005 року у справі «Яковлєв проти Російської Федерації», заява № 72701/01).
Імперативними приписами ч. 2 ст. 258 ЦПК України встановлено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними в цій главі (ч. 1 ст. 279 ЦПК України).
Частина 1 ст. 240 ЦПК України зобов'язує суд відкласти розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що сторони процесу у судове засідання не з'явилися, а матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, з метою дотримання реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в межах строку передбаченого ст. 275 ЦПК України з викликом сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 240 ЦПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесу, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 223, 240, 247, 258 - 261, 275, 279, 353 ЦПК України, суд -
Відкласти розгляд справи № 631/537/18 (провадження № 2/631/331/19) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження на 14 годину 30 хвилин 08 травня 2019 року.
Розгляд справи здійснювати у приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. 40 років Перемоги, 1 з повідомленням (викликом) сторін.
Роз'яснити учасникам справи наслідки неявки в судове засідання, передбачені ст. 223 ЦПК України, а саме: неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.М. Трояновська