номер провадження 2-а/631/16/19
справа 631/967/17
04 лютого 2019 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Трояновської Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - М'ячиної Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Максименка Максима Михайловича, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Максименка Максима Михайловича, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БР№588624 від 01 вересня 2017 року інспектора сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Максименка Максима Михайловича про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Ухвалою суду від 20 вересня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Трояновською Т.М. у зв'язку із зміною складу суду, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою серії БР № 588624 від 10 вересня 2017 року інспектора сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Максименко Максима Михайловича на нього накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі чотириста двадцять п'ять гривень. В постанові зазначено, що ОСОБА_2 в смт Нова Водолага, вул. Лермонтова, керуючи транспортним засобом - мопедом «Карпати», державний номерний знак відсутній, під час зупинки не пред'явив водійське посвідчення, чим порушив п.3.2 Правила дорожнього руху.
ОСОБА_4 зазначає, що про наявність зазначеної постанови дізнався після виклику його до Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в зв'язку з відкритим виконавчим провадженням ВП № 54947623, на підставі вищевказаної постанови.
Позивач зазначає, що дійсно 10 вересня 2017 року о 17 годині 15 хвилин в смт Нова Водолага Нововодолазького району, Харківської області, по вул. Лермонтова, він був зупинений інспектором сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Ткачовим М.В., за керування мопедом «Карпати» за відсутності мотошолома та за відсутності реєстрації транспортного засобу у встановленому законом порядку. Відповідно до постанови серії БР № 588623 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень, про що в даній постанові є підпис позивача. Зазначену постанову позивач отримав 29 вересня 2017 року та сплатив накладене на на нього адміністративне стягнення у сумі 170,00 гривень. Інших питань від інспектора Ткачова М.В. та присутніх разом з ним працівників поліції, які не називали свою посаду та прізвище, до позивача не було.
ОСОБА_2 наголошує, що постанова серії БР № 588624 була складена відповідачем по справі без його участі. Копія постанови, ОСОБА_2 10 вересня 2017 року відповідачем по справі вручена не була. Після ознайомлення з копією постанови, яка наявна в матеріалах виконавчого провадження ВП № 588624, позивач встановив, що підписи на постанові виконані іншою особою, а не ним. На постанові наявна печатка «№ 87 Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області», яка не могла бути у відповідача по справі при несенні патрульним постової служби відповідно до покладених на відповідача по справі обов'язків.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, вчинених позивачем.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 04.02.2019 року надав заяву за вхідним № 784/19-вх, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, розгляд справи провести за його відсутності та відсутності його представника.
Відповідач, інспектор сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області Максименко М.М. належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст.ст. 124 - 127, ч. 1 ст. 268 КАС України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. На пропозицію суду подати відзив на позовну заяву, відповідно до ст. 162 КАС України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, відповідач не відреагував. Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження на адресу суду не надходило.
Представник третьої особи, Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст.ст. 124 - 127, ч. 1 ст. 268 КАС України.
Провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності відноситься до категорії термінових адміністративних справ і розглядаються з урахуванням положень § 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Аналогічні приписи містить й ч. 3 ст. 205 КАС України.
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації відповідачем по справі своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді та наданні відзиву (пояснень) щодо заявлених позовних вимог, враховуючи заяву позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутність підстав для визнання явки відповідача та третьої особи обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності викладені у ст. 286 КАС України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України).
З копії постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 588624 від 10.09.2017 вбачається, що 10 вересня 2017 року ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом - мопедом «Карпати», державний номерний знак відсутній, під час зупинки не пред'явив водійське посвідчення, чим порушив п.3.2 Правила дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладання стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.(а.с. 7).
Згідно пояснень позивача, викладених у позовній заяві та доказів, що містяться у матеріалах справи встановлено, що 10 вересня 2017 року о 17 годині 15 хвилин в смт Нова Водолага по вул. Лермонтова, ОСОБА_2 був зупинений працівником поліції - інспектором сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Ткачовим М.В. за керування транспортним засобом - мопедом «Карпати» без мотошолома та за відсутності реєстрації транспортного засобу у встановленому законом порядку. У зв'язку із виявленими порушенням працівником поліції була винесена постанови серії БР № 588623 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень, про що в даній постанові є підпис позивача.
Судом вставлено, що вищевказана постанова отримана ОСОБА_2 29 вересня 2017 року та сплачено накладене на нього адміністративне стягнення у сумі 170,00 гривень (а.с. 11).
Із матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувана постанова серії БР № 588624, була винесена іншим працівником поліції, відповідачем по справі - інспектором сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Максименко М.М., одночасно із постановою серії БР № 588623, тобто 10.09.2018 року о 17 годині 15 хвилин та містить лише короткий особистий підпис невстановленої особи, без зазначення кому цей підпис належить (а.с 7). Як зазначив у своєму позові ОСОБА_2, підпис у вказаній постанові йому не належить та взагалі постанова було винесена без його участі.
Вирішуючи даний спір суд виходить з того, що загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного вище Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція).
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 та 2 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Суд, надаючи оцінку оскарженому рішенню вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 із змінами та доповненнями (далі - Правила дорожнього руху).
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Статтею251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як вже зазначалося вище згідно постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіковане не в автоматичному режимі серії БР №588624 від 10.09.2017 року ОСОБА_2 було визнано винним за порушення п.3.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінета Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладання стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Пунктом 3.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінета Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 зазначено , що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар. Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Згідно вищевказаного вбачається, що положення саме п. 3.2 Правил дорожнього руху не передбачено обов'язку водія при зупинці транспортного засобу пред'являти водійське посвідчення.
З п. 8 постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіковане не в автоматичному режимі серії БР №588624 від 10.09.2017 року вбачається, що в даному конкретному випадку, до постанови не було додано жодного доказу на підтвердження винуватості позивача по справі (а.с. 7).
При цьому, суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок про дотримання відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, який встановлено ст.279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі, в частині роз'яснення позивачу його прав як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій та законність прийнятих рішень.
Згідно ч.5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Судом встановлено, що відповідачем під час розгляду справи не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення позивачем пункту 3.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінета Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 та дотримання посадовою особою встановленого законом порядку розгляду справи.
В силу принципу презумпції невинуватості, встановленого ст. 62 Конституції України та діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 17 червня 2011 року у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Таким чином, всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Виходячи з викладеного, суд керуючись принципом верховенства права, вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 8, 9, 77, 78, 125 - 127, 194, 229, 242 - 246, 255, 268, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 9, 126, 222, 251, 252, 254, 280, 283, 284, ч. 3 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Позов ОСОБА_2 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайского відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Максименка Максима Михайловича, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 588624 від 10.09.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайского відділу поліції Головного управління національної поліції Харківської області Максименко Максимом Михайловичем.
Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 - закрити.
Копію рішення відповідно до ч. 2 ст. 271 КАС України, невідкладно видати учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративнго судочинства України учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до Другого апеляційного адміністративного суду до або через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Судове рішення, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2, місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківської області 24.03.2000 року.
Відповідач: інспектор сектору реагування патрульної поліції Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Максименко Максим Михайлович, місцезнаходження Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області: вулиця Воскресінська, будинок 3, селище міського типу Нова Водолага, Харківської області, 63202.
Третя особа: Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження: вулиця Воскресінська, будинок 3, селище міського типу Нова Водолага, Харківської області, 63202.
Суддя Т.М. Трояновська