Справа № 567/727/18
04 квітня 2019 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
за участі:
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_4
обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018180170000091 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Могиляни Острозького району Рівненської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , на даний час проходить строкову службу в Збройних силах України (смт.Десна Козелецького району Чернігівської області, 169-навчальний центр Сухопутних військ Збройних сил України, в/ч НОМЕР_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України
15 березня 2018 року близько 00 год. 45 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на пероні залізничного вокзалу станції “Острог” в с.Оженин по вул.Мирна, 4 Острозького району Рівненської області, маючи умисел на протиправне та відкрите заволодіння чужим майном, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої та полягало у нанесенні удару ногою в ліву ногу потерпілої ОСОБА_4 , від якого остання впала на землю, волочінні її за предмети ручної поклажі по землі та завдання одного удару ногою в ділянку рук, після чого, шляхом ривка, вирвав у потерпілої ОСОБА_4 предмети ручної поклажі з її особистим майном, в саме: жіночу шкіряну сумку, чорного кольору вартістю 5000 грн.; смартфон Apple iPhone 6 сріблястого (золотого) кольору IMEI НОМЕР_2 в комплекті із зарядним пристроєм, вартістю 5980 грн., в якому була вставлена сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС № НОМЕР_3 вартістю 25 грн.; смартфон Samsung J100H Galaxy J1 білого кольору на дві сім-карти ІМЕІ НОМЕР_4 // НОМЕР_5 в комплекті із зарядним пристроєм вартістю 1500 грн., в якому була встановлена сім-карта мобільного оператора зв'язку Київстар № НОМЕР_6 вартістю 25 грн.; USB-флеш-накопичувач ємністю 16 GB вартістю 250 грн.; USB-флеш-накопичувач ємністю 8 GB вартістю 95 грн.; грошові кошти в сумі 1215 грн.; жіночий гаманець зі шкіри чорного кольору вартістю 100 грн.; 20 злотих Республіки Польша, що до курсу національної валюти України складає 153 грн. 14 коп.; окуляри вартістю 500 грн.; футляр до окулярів вартістю 50 грн.; парасолька розкладна вартістю 300 грн.; ручка фірми “Паркер” вартістю 300 грн.; розкладний ніж (сувенірний) вартістю 150 грн., також в сумці знаходилися особисті документи потерпілої ОСОБА_4 : біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон; посвідчення водія категорії В1, В; службове посвідчення Держаудитслужби; карта “Укрексімбанк” (зарплатна) білого кольору, а всього відкрито викрав майна, яке належало на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму близько 15643 грн. 14 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю та показав, що 14.03.2018 року близько 19 год. на маршрутному таксі приїхав в с.Оженин, де зустрівся із своїм колишнім однокласником ОСОБА_7 для того, щоб поспілкуватися та близько 1 год. перебували на території залізничного вокзалу.
Зазначив, що на території вокзалу він побачив двох осіб, а саме старшого чоловіка та жінку, які сперечались між собою. Коли вони підходили до вказаних осіб, то він вирішив провчити ту жінку та заволодіти її майном, а тому схватив сумку та пакет, які були в неї в руці та намагався їх вирвати, але жінка не відпускала. Тоді він вдарив її ногою в ногу після чого потерпіла впала та він її трохи проволік по землі, оскільки вона не відпускала сумку, а він тягнув її до себе. Тому він вдарив жінку ногою по руці, вона відпустила сумку і пакет та з ними він побіг до лісосмуги, відбігши на відстань біля 1 км від місця події, де в канаві оглянув вміст сумки та виявив в ній гроші в сумі 1215 грн., пакет з документами, парасольку, зарядний пристрій та два мобільні телефони. Пояснив, що забрав з сумки грошові кошти, мобільні телефони марок “Айфон-6” та “Самсунг” і зарядний пристрій до телефону та при цьому телефон марки “Айфон-6” пошкодив. Вказав, що решту викрадених речей та документів спалив, а тому конкретно вказати, що там було не може, оскільки не дивився.
Пояснив, що ОСОБА_7 не було відомо про його намір вчинити крадіжку, оскільки така думка у нього виникла раптово.
У вчиненому злочині щиро розкаюється, просить його суворо не карати та попросив вибачення в потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 15.03.2018 року близько 00 год. 45 хв. на пероні залізничного вокзалу станції “Острог” в с.Оженин Острозького району Рівненської області вона зі своїм знайомим очікували потяг на якому вона мала намір приїхати в м.Київ для того, щоб взяти участь в конкурсі на посаду начальника Управління Держказначейства в Острозькому районі та побачила на території вокзалу двох незнайомих на той час осіб, серед яких був обвинувачений та
ОСОБА_8 той час, її знайомий ОСОБА_9 відсторонив її лівою рукою і вона помітила перед собою зазначених осіб та при цьому ОСОБА_5 підійшов до неї, привітався та схопив сумку з пакетом, які вона тримала в руці і почав різко тягнути до себе. Вона почала тягнути свої речі до себе і тоді обвинувачений вдарив її однією ногою в ліву ногу від чого вона впала на спину.
В той час нападник обома руками схопив сумку та пакет і почав тягти їх на себе та протягнув її близько 0,5 м по перону, потім наніс ще один удар ногою в ділянку рук, після чого вирвав сумку та побіг в напрямку будівлі вокзалу.
Вона бачила, що в момент нападу на неї ОСОБА_10 почав шарпатись з ОСОБА_9 .
Пояснила, що внаслідок вчиненого злочину, у неї було викрадено жіночу шкіряну сумку чорного кольору вартістю 5000 грн.; смартфон Apple iPhone 6, сріблястого кольору в комплекті із зарядним пристроєм вартістю 5980 грн., в якому була вставлена сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 25 грн.; смартфон Samsung в комплекті із зарядним пристроєм вартістю 1500 грн., в якому була встановлена сім-карта мобільного оператора зв'язку Київстар; USB-флеш-накопичувач ємністю 16 GB вартістю 250 грн.; USB-флеш-накопичувач ємністю 8 GB вартістю 95 грн.; грошові кошти в сумі 1215 грн.; жіночий гаманець зі шкіри чорного кольору вартістю 100 грн.; 20 злотих Республіки Польша; окуляри вартістю 500 грн.; футляр до окулярів вартістю 50 грн.; парасолька розкладна вартістю 300 грн.; ручка фірми “Паркер” вартістю 300 грн.; розкладний ніж (сувенірний) вартістю 150 грн., також в сумці знаходилися її біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон; посвідчення водія категорії В1, В; службове посвідчення Держаудитслужби; карта “Укрексімбанк” (зарплатна).
Водночас вказала, що їй відомий зміст обвинувачення ОСОБА_5 та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення нею не оспорюються, а тому вважає недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та їй відомо, що в даному випадку вона буде позбавлена права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Зазначена позиція є добровільною та не є наслідком застосування погроз чи примусу.
При вирішенні питання про покарання щодо ОСОБА_5 покладається на думку суду.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини кримінального правопорушення, вартість викраденого майна, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого діяння, прокурор вважає недоцільним дослідження фактичних обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, при цьому, судом з'ясовано правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів, окрім тих, які просить дослідити прокурор і з чим погодились інші учасники судового провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі та дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.
До зазначеного висновку суд прийшов аналізуючи покази обвинуваченого та потерпілої, яка після нанесення їй удару ногою в ліву ногу та падіння на землю, волочінні її за предмети ручної поклажі по землі та завдання одного удару ногою в ділянку рук, бачила, як шляхом ривка, обвинувачений вирвав у неї предмети ручної поклажі з її особистим майном, що вказує на те, що викрадання майна для потерпілої не відбулось таємно.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення особи та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України даний злочин кваліфікується як тяжкий за вчинення якого не передбачено іншого покарання окрім позбавлення волі, а також наслідки, що настали, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Одночасно, беручи до уваги особу обвинуваченого, який критично розцінює свою поведінку та має позитивні соціальні зв'язки, суд враховує, що ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Острозької ЦРЛ не перебуває, раніше не судимий. Одночасно, при призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, який через молодий вік має недостатнього життєвого досвіду.
З досудової доповіді, складеної Острозьким РС філії ДУ “Центр пробації” у Рівненській області, вбачається що обвинувачений ОСОБА_5 проходить строкову військову службу у в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимий, за місцем проживання та проходження військової строкової служби зарекомендував себе позитивно, з особами раніше судимими відносин не підтримує, наркотичних засобів не вживає, алкогольними напоями не зловживає, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває.
З врахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства. Одночасно, у разі звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації не вважає доцільним покладення на нього додаткових обов'язків.
Відповідно до ст.66 КК України, як пом'якшуючі покарання обставини, суд враховує активне сприяння ОСОБА_5 розкриттю злочину, його щире каяття та вибачення перед потерпілою.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
Наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає такими, що вказують на можливість виправлення ОСОБА_5 без реального позбавлення волі, але в умовах нагляду за ним та дозволяють звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України та покладенням обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
При призначенні покарання суд враховує і думку потерпілої ОСОБА_4 , яка при вирішення цього питання покладається на розсуд суду.
Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов суд виходить з наступного.
Потерпіла ОСОБА_4 в межах кримінального провадження пред'явила цивільний позов до ОСОБА_5 , в якому просить стягнути на свою користь матеріальну шкоду, завдану їй внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 15643 грн. 14 коп., моральну шкоду в сумі 40000 грн. та судові витрати, понесені нею в сумі 704 грн. 80 коп.
На обгрунтування позову зазначає, що 15.03.2018 року близько 00 год. 45 хв. обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на пероні залізничного вокзалу в с.Оженин Острозького району Рівненської області, відкрито із застосуванням насильства, вчинив напад на неї з метою заволодіння її майном, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.
Вказує, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 їй було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 15643 грн. 14 коп., оскільки під час здійснення нападу ОСОБА_5 заволодів її майном, а саме: жіночою шкіряною сумкою чорного кольору вартістю 5000 грн.; смартфоном Apple iPhone 6 сріблястого (золотого) кольору вартістю 5980 грн., в якому була вставлена сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 25 грн.; смартфоном Samsung J100H Galaxy J1 білого кольору на дві сім-карти в комплекті із зарядним пристроєм вартістю 1500 грн., в якому була встановлена сім-карта мобільного оператора зв'язку Київстар вартістю 25 грн.; USB-флеш-накопичувачем ємністю 16 GB вартістю 250 грн.; USB-флеш-накопичувачем ємністю 8 GB вартістю 95 грн.; грошовими коштами в сумі 1215 грн.; жіночим гаманцем зі шкіри чорного кольору вартістю 100 грн.; 20 злотих Республіки Польща, що до курсу національної валюти України складає 153 грн. 14 коп.; окулярами вартістю 500 грн.; футлярем до окулярів вартістю 50 грн.; парасолькою розкладною вартістю 300 грн.; ручкою фірми “Паркер” вартістю 300 грн.; розкладним ножем (сувенірним) вартістю 150 грн.
Окрім того, в сумці знаходилися її особисті документи: паспорт для виїзду за кордон; службове посвідчення працівника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; посвідчення водія та диплом, видані на її ім'я.
На підставі викладеного ОСОБА_4 просить стягнути вартість всього викраденого ОСОБА_5 майна у розмірі 15643 грн. 14 коп.
Водночас, наявність моральної шкоди, завданої в розмірі 40000 грн., потерпіла ОСОБА_4 обгрунтовує завданими душевними стражданнями, які вона пережила та переживає у зв'язку із грабежем, який здійснив ОСОБА_5 та які виразилися в порушеному нормального способу життя, погіршенні стану здоров'я, нервовому потрясінні.
Вказує, що після нападу, змушена постійно приймати ліки та препарати для покращення здоров'я, яке раптово погіршилося внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 .
Окрім того, зазначає, що їй було завдано душевні страждання, які пов'язані із втратою всіх документів, що ідентифікують її як громадянина України, визначають її службове становище, внаслідок чого було порушено її плани та звичайні життєві зв'язки.
Водночас, потерпіла вказує на неможливісті прийняття участі у конкурсі на зайняття вакантної посади начальника Управління Державної казначейської служби в Острозькому районі, який мав відбутися у день вчинення злочину.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала частково. При цьому вказала, що окуляри вартістю 500 грн. були знайдені нею на місці, де обвинувачений спалив її речі, а тому просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду з врахуванням зазначеної обставини, зменшивши позовні вимоги в цій частині на 500 грн. та 40000 грн. завданої моральної шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_5 позов визнав частково, при цьому суму завданих матеріальних збитків визнав повністю в розмірі 15143 грн. 14 коп. При цьому зазначив, що вважає, що сума моральної шкоди, що підлягає стягнення з нього складає 15000 грн.
Суд, вислухавши обвинуваченого та потерпілу, вважає, що позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 доведений і підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З пояснень обвинуваченого та потерпілої, в судовому засіданні встановлено, що 15.03.2018 року близько 00 год. 45 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на пероні залізничного вокзалу станції “Острог” в с.Оженин по вул.Мирна, 4 Острозького району Рівненської області, маючи умисел на протиправне та відкрите заволодіння чужим майном, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої та полягало у нанесенні удару ногою в ліву ногу потерпілої ОСОБА_4 , від якого остання впала на землю, волочінні її за предмети ручної поклажі по землі та завдання одного удару ногою в ділянку рук, після чого, шляхом ривка, вирав у потерпілої ОСОБА_4 предмети ручної поклажі з її особистим майном, а саме: жіночу шкіряну сумку чорного кольору вартістю 5000 грн.; смартфон Apple iPhone 6 сріблястого (золотого) кольору в комплекті із зарядним пристроєм вартістю 5980 грн., в якому була вставлена сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 25 грн.; смартфон Samsung J100H Galaxy J1 білого кольору в комплекті із зарядним пристроєм вартістю 1500 грн., в якому була встановлена сім-карта мобільного оператора зв'язку Київстар вартістю 25 грн.; USB-флеш-накопичувач ємністю 16 GB вартістю 250 грн.; USB-флеш-накопичувач ємністю 8 GB вартістю 95 грн.; грошові кошти в сумі 1215 грн.; жіночий гаманець зі шкіри чорного кольору вартістю 100 грн.; 20 злотих Республіки Польша, що до курсу національної валюти України складає 153 грн. 14 коп.; окуляри вартістю 500 грн.; футляр до окулярів вартістю 50 грн.; парасолька розкладна вартістю 300 грн.; ручка фірми “Паркер” вартістю 300 грн.; розкладний ніж (сувенірний) вартістю 150 грн., також в сумці знаходилися особисті документи потерпілої ОСОБА_4 : біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон; посвідчення водія категорії В1, В; службове посвідчення Держаудитслужби; карта “Укрексімбанк” (зарплатна), а всього відкрито викрав майна, яке належало на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму близько 15643 грн. 14 коп.
При цьому, з пояснень потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено, що окуляри вартістю 500 грн. були знайдені нею на місці події.
Таким чином, в результаті вказаного кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно майнової шкоди на загальну суму 15143 грн. 14 коп., яка на даний час обвинуваченим ОСОБА_5 не відшкодована.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку із цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно положень ч.1 ст.129 КПК України визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом п.1 ч.2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення реалізації права потерпілої на відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на підставах, передбачених законом (ст.1166 ЦК України).
Таким чином, з врахуванням визнання обвинуваченим цивільного позову в цій частині, з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 підлягає відшкодуванню матеріальна шкода, завдана ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 15143 грн. 14 коп.
Окрім того, згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Приписами ч.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до обґрунтувань потерпілої, завдана їй обвинуваченим моральна шкода полягає у виникненні різного роду душевних страждань, котрі були викликані внаслідок втрати належного їй майна, неможливістю прийняти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади начальника Управління Державної казначейської служби в Острозькому районі, який мав відбутися у день вчинення злочину.
Окрім того, потерпіла вказує, що внаслідок вчинення злочину було порушено її звичний спосіб життя, погіршення стану здоров'я, нервове потрясіння, страх ходити увечері по вулиці, відчай від того, що вона може бути знову пограбована.
Водночас, внаслідок втрати службового посвідчення ОСОБА_4 не могла здійснювати належним чином свої службові повноваження.
При цьому, розмір моральної шкоди ОСОБА_4 оцінює в сумі 40000 грн. та вважає, що отримання саме такої суми зможе компенсувати їй втрати морального характеру та відновити порушений діями обвинуваченого та їх наслідками психоемоційний стан потерпілої.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
В судовому засіданні встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого потерпілій було завдано моральних страждань та встановлено причинний зв'язок між протиправними діями обвинуваченого та наслідками, що настали.
Вирішуючи питання стягнення моральної шкоди, суд бере до уваги те, що було порушено, передбачене Конституцією України, право власності потерпілої, що включає право вільного володіння, користування та розпорядження майном, внаслідок чого вона перенесла емоційний стрес.
При цьому суд враховує і те, що діями обвинуваченого було порушено звичний для потерпілої ритм життя.
Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 були такими, що порушили права потерпілої, то суд вважає за можливе застосувати щодо цих правовідносин норми ст.23, 1167 ЦК України та стягнути на користь потерпілої компенсацію заподіяної моральної шкоди.
Одночасно, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги характер правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої, а також вимоги розумності та справедливості та визначає його в розмірі 15000 грн.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що позивачем не надано належного обґрунтування вимог щодо заявленої суми позову у розмірі 40000 грн. та не підтверджено визначений розмір моральної шкоди доказами.
Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Одночасно, потерпіла ОСОБА_4 , заявляючи вимоги немайнового характеру, додала до позовної заяви докази, що підтверджують сплату нею судового збору, розмір якого згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду з вимогами немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 704 грн. 80 коп.
З врахуванням вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат пов'язаних з проведенням експертиз, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З обвинувального акту вбачається, що витрати на проведення експертизи у даному кримінальному провадженні становлять 2288 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Вжиті під час досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження, які були застосовані відповідно до ухвали слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 10.04.2018 року, зокрема, накладення арешту на майно, а саме на смартфон “Apple iPhone 6 Gold” ІМЕІ НОМЕР_2 із встановленою у ньому сім-картою оператора мобільного зв'язку серійний номер НОМЕР_7 та зарядного пристрою до мобільного телефону “Samsung” в корпусі чорного кольору, підлягають скасуванню відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, а вказане майно, підлягає поверненню власнику.
Вирішуючи питання про речові докази суд керується вимогами ст.100 КПК України. Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України, при вирішенні питання про долю речових доказів, гроші, цінності та інше майно, які були предметом кримінального правопорушення, повертаються законному власнику.
В судовому засіданні встновлено, що речові докази - пластикова пляшка ємністю 0,5 л з-під напою “Pepsi”, смартфон “Apple iPhone 6 Gold” IMEI НОМЕР_8 зі встановленою у ньому сім-карткою оператора мобільного зв'язку серійний номер НОМЕР_7 , зарядний пристрій до мобільного телефону “Samsung” в корпусі чорного кольору, обгорілі рештки картки знижок ТЦ “Злата Плаза”, обгорілі рештки парасольки, обгоріла картка знижок аптеки “Здорова родина”, обгоріла картка знижок АЗС “WOG”, паперова іконка, упаковка з-під сім-картки “Vodafone 4G Ready”, ручка в корпусі синього кольору, ручка “Parker” в корпусі чорного кольору, футляр з-під окулярів, обгорілі рештки обкладинки паспорта з обгорілими рештками паперу, термічно пошкоджений флакон (схожий на флакон з-під помади), 55 копійок (монетами 50 та 5 копійок), пошкоджений вогнем православний молитовник, обгорілий квиток на потяг на ім'я ОСОБА_11 № НОМЕР_9 , обгорілий аркуш паперу рукописними текстами, термічно пошкоджений полімерний чохол з-під мобільного телефону, обгорілі рештки паперу із зображеннями особи жіночої статі, обгорілі рештки картки знижок “Товари від А до Я”, візитка лікаря ОСОБА_12 зі слідами термічної дії, косметичний олівець для очей, флакон косметики із написом “Y.S.L”, термічно пошкоджений флакон золотого кольору (схожий на флакон з-під помади), термічно пошкоджена дужка (ймовірно від окулярів), термічно пошкоджений флакон медичних капель “Алкон”, термічно пошкоджений брелок від ключів у формі “Ейфелева вежа”, термічно пошкоджені три ключі на зв'язці із нашаруваннями бруду, термічно пошкоджені залишки USB флеш-накопичувача, гаманець чорного кольору із двома фотознімками передані на зберігання в камеру схову Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, а тому, враховуючи думку потерпілої, після вступу вироку в законну силу підлягають поверненню ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 369-374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки шість місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_5 , відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_11 ) 15143 (п'ятнадцять тисяч сто сорок три) грн. 14 (чотирнадцять) коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди та 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. витрат на сплату судового збору.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 ) на користь держави 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. витрат на проведення експертизи.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 10.04.2018 року, а саме: арешт смартфону “Apple iPhone 6 Gold” IMEI НОМЕР_8 зі встановленою у ньому сім-карткою оператора мобільного зв'язку серійний номер НОМЕР_7 та зарядного пристрою до мобільного телефону “Samsung” в корпусі чорного кольору, після вступу вироку в законну силу.
Речові докази у справі - пластикову пляшку ємністю 0,5 л з-під напою “Pepsi”, смартфон “Apple iPhone 6 Gold” IMEI НОМЕР_8 зі встановленою у ньому сім-карткою оператора мобільного зв'язку серійний номер НОМЕР_7 , зарядний пристрій до мобільного телефону “Samsung” в корпусі чорного кольору, обгорілі рештки картки знижок ТЦ “Злата Плаза”, обгорілі рештки парасольки, обгорілу картку знижок аптеки “Здорова родина”, обгорілу картку знижок АЗС “WOG”, паперову іконку, упаковку з-під сім-картки “Vodafone 4G Ready”, ручку в корпусі синього кольору, ручку “Parker” в корпусі чорного кольору, футляр з-під окулярів, обгорілі рештки обкладинки паспорта з обгорілими рештками паперу, термічно пошкоджений флакон (схожий на флакон з-під помади), 55 копійок (монетами 50 та 5 копійок), пошкоджений вогнем православний молитовник, обгорілий квиток на потяг на ім'я ОСОБА_11 № НОМЕР_9 , обгорілий аркуш паперу з рукописними текстами, термічно пошкоджений полімерний чохол з-під мобільного телефону, обгорілі рештки паперу із зображеннями особи жіночої статі, обгорілі рештки картки знижок “Товари від А до Я”, візитівку лікаря ОСОБА_12 зі слідами термічної дії, косметичний олівець для очей, флакон косметики із написом “Y.S.L”, термічно пошкоджений флакон золотого кольору (схожий на флакон з-під помади), термічно пошкоджену дужку (ймовірно від окулярів), термічно пошкоджений флакон медичних капель “Алкон”, термічно пошкоджений брелок від ключів у формі “Ейфелева вежа”, термічно пошкоджені три ключі на зв'язці із нашаруваннями бруду, термічно пошкоджені залишки USB флеш-накопичувача, гаманець чорного кольору із двома фотознімками, які передані на зберігання в камеру схову Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, після вступу вироку в законну силу повернути потерпілій ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1