Ухвала від 04.04.2019 по справі 343/382/18

Єдиний унікальний номер: 343/382/18

Номер провадження: 1-кп/0343/5/19

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

04 квітня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області клопотання про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

з участю: прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

28 лютого 2019 року ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою складає 60 (шістдесят) днів та закінчується о 18.00 годині 28 квітня 2019 року.

04 квітня 2019 року прокурор Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 років до 6 років. На даний час встановлено, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам вчиняти вказані вище дії.

Враховуючи зазначені ризики, а також неможливість розглянути кримінальне провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою обвинуваченого, виникла необхідність у продовженні строку вже обраного запобіжного заходу ОСОБА_3 на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому та вказав, що вважає наявними всі законні підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 до 60 днів, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти продовження застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній не має наміру переховуватися від суду та впливати на свідків, які відсутні за місцем свого проживання, вину визнав, викрадене майно повернув, зареєстрований разом з матір'ю, сестрою та її сім'єю, відповідно має міцні соціальні зв'язки. Клопотання прокурора вважає необгрунтованим. Просив змінити запобіжний захід ОСОБА_3 на більш м'який.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 28 квітня 2019 року, однак судовий розгляд даного провадження не закінчено, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні знайшли підтвердження доводи прокурора, про те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати.

Підставами вважати, що ОСОБА_3 може спробувати переховуватися від суду є те, що він після направлення кримінального провадження до суду скрився, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, ніде не працює, неодружений, зареєстрований у будинку разом з матір'ю, де також проживає його сестра зі сім'єю, однак певний час знаходився, з його слів в м. Івано-Франківську, адресу проживання повідомити не міг, тобто немає міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні злочину, за який відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його і надалі переховуватися від суду.

Підставами вважати, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків є те, що основні свідки є місцеві жителі, його добрі знайомі, які не допитувалися судом, однак і виклики не отримують у зв'язку зі способом життя, який ведуть, відповідно до КК України за злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , передбачено покарання у виді позбавлення волі, що може спонукати його незаконно впливати на свідків з метою зміни показів в його користь.

Підставами вважати, що ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, за який відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього, скривався від суду з метою його уникненння, що може спонукати його перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання чи особистої поруки не можливе, оскільки такі види запобіжних заходів не виключатимуть ризиків переховування від суду, впливу обвинуваченого на свідків у ході спілкування з останніми чи іншого перешкоджання кримінальному провадженню.

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, переховувався від суду, чим перешкоджав встановленню істини у справі, що також свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, суд вважає, що підстави для застосування запобіжного заходу тримання під вартою не відпали, а тому є виправданим продовження застосування запобіжного заходу на 60 днів. Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 . Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів - до 02 червня 2019 року.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Івано-Франківського УВП №12, якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
80933674
Наступний документ
80933676
Інформація про рішення:
№ рішення: 80933675
№ справи: 343/382/18
Дата рішення: 04.04.2019
Дата публікації: 15.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка