Рішення від 01.04.2019 по справі 344/4051/19

Справа № 344/4051/19

Провадження № 2-а/344/351/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Орнат Л.І.,

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Хоп'яка Руслана Ігоровича про скасування постанови ДПО18 № 460506 від 03 березня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою серії ДПО18 № 460506 від 03 березня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, він визнаний винним в тому, що 03 березня 2019 року о 13 год. 40 хв. керуючи автомобілем марки Land Rover, номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Н-10 Стрий-Івано-Франківськ, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п. 34.1.1 Правил дорожнього руху України. У зв'язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню. Вказав, що наведені у ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені жодними доказами. Зазначив, що частина дороги, на якій його зупинено відповідачем взагалі не містить будь-якої розмітки. Однак його пояснення з даного приводу поліцейський до уваги не взяв та безпідставно притягнув до адміністративної відповідальності.

Позивач в судове засідання не з'явився, суду подав заяву про розгляд справи без його участі, у заяві позовні вимоги підтримав та просив про задоволення адміністративного позову.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причину неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

За змістом ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Із урахуванням наведеного судом ухвалено розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови серії ДПО18 № 460506 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 03 березня 2019 року, поліцейським СРПП № 2 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Хоп'яком Русланом Ігоровичем встановлено, що ОСОБА_1 03 березня 2019 року о 13 год. 40 хв. керуючи автомобілем марки Land Rover, номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Н-10 Стрий-Івано-Франківськ, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п. 34.1.1 Правил дорожнього руху України. У зв'язку з чим його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

За змістом п. 8.1. Правил дорожнього руху України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 8.5.1. Правил дорожнього руху України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наносться на проїздній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з п. 34.1 цих Правил.

Згідно положень п. п. 1.1. розділу 34 ПДР України, горизонтальна розмітка (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається, зі змісту ст. 251 КУпАП та ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) або судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту частини 1 статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є протиправність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за фактичне вчинення адміністративного правопорушення та її скасування.

Позивач факт вчинення адміністративного правопорушення заперечив. Вказує, що суцільну лінію дорожньої розмітки він не перетинав.

Суд вважає що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення його особою. Факт вчинення правопорушення підлягає фіксації у постанові, яка по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, якому передує його фіксування.

Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в даній справі правопорушення не було зафіксовано патрульним на фото або відеозапис, чи у інший встановлений законом спосіб.

Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із оскаржуваної постанови не вбачається наявність даних про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, чи показання свідків. Тобто, постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення та таких не було надано суду.

Візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Однак відповідачами відзиву на позовну заяву не надано, як і не долучено доказів правомірності оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За змістом ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

З урахуванням вказаних норм законодавства, суд прийшов до висновку що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не доведено події та складу правопорушення.

Частино 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 122 ч. 1, 247, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Хоп'яка Руслана Ігоровича про скасування постанови ДПО18 № 460506 від 03 березня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДПО18 № 460506 від 03 березня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУПАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Повний текст рішення складено 04 квітня 2019 року.

Суддя Бабій О.М.

Попередній документ
80933636
Наступний документ
80933638
Інформація про рішення:
№ рішення: 80933637
№ справи: 344/4051/19
Дата рішення: 01.04.2019
Дата публікації: 08.04.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху